Тести на холеру, затоплені кладовища і замулені криниці: головний санлікар Ігор Кузін розповів про ситуацію на Херсонщині

На півдні України розгорнуто понад 1200 ліжок для боротьби з епідемічними захворюваннями

Головний санітарний лікар України Ігор Кузін 15 червня провів онлайн-зустріч з журналістами, на якій розповів про поточну ситуацію у затоплених після теракту на Каховській ГЕС територіях.

"Телеграф" був присутній на зустрічі і вибрав для вас найважливіше із сказаного.

• Станом на ранок 15 червня у Херсоні госпіталізовані два пацієнти із гострою кишковою інфекцією, але це не пов'язано із затопленням. У п'яти областях (Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська) епідемічна ситуація стабільна і керована. Щороку з 1 червня по всіх регіонах України посилюється нагляд за можливими випадками захворювань на холеру. Наразі спалаху інфекційних хвороб не зафіксовано.
• МОЗ визначив опорні лікарні з боротьби із інфекційними захворюваннями і перевірив наявність ліків. Було розгорнуто 220 ліжок в інфекційних відділеннях Херсонської області та Миколаєві. По Миколаївській області їх понад 1000. За даними МОЗ, вони забезпечені всім необхідним для діагностики та лікування інфекційних хвороб, в тому числі й холери.

• На три найближчі місяці лікарні, які будуть залучені до боротьби із наслідками теракту на Каховській ГЕС, отримають подвійне фінансування. Це стосується Херсонської, Миколаївської та Дніпропетровської областей, які можуть найбільше постраждати від інфекційних захворювань. Наразі регіони мають сформувати і подати списки таких лікарень.
• Зараз у наявності на рівні опорних лікарень є 3700 швидких тестів для діагностики холери і сумарно 62 набори для її лікування. Кожного набору вистачає на 50 або 100 пацієнтів, доки не буде підвезено з національних запасів ті чи інші ліки.
• Після оголошення надзвичайної ситуації було зроблено більше тисячі досліджень води — питної централізованого і децентралізованого постачання, а також з відкритих водойм. Найбільшу небезпеку через підтоплення становлять індивідуальні криниці, вони засмічені мулом. Умовно безпечною є вода із свердловин. Безпечною — вода, яка подається населенню Миколаївської та Херсонської областей централізовано.

• Найгірша ситуація з поверхневою водою — в Одеській області. Наразі сформовано близько 40 точок моніторингу морської та річкової води в постраждалих регіонах. Дослідження свідчать, що ситуація погіршується. Тож з понеділка, 19 червня, на території Херсонської, Миколаївської та Одеської областей заборонено купатися і ловити рибу. Найбільш суттєве погіршення — в Одеській області по мікробіологічних, паразитологічних і вірусологічних показниках.
• Алгоритм боротьби із наслідками затоплення такий: після сходу води на місцевості працюють бригади ДСНС, які спочатку викачують воду із підвалів, допомагають усунути завали тощо. Після розчищення території починається вже прицільно робота з очищення криниць. Відповідно до інструкції, спочатку викачують всю воду і вимірюють її кількість. Стіни промивають від мулу та забруднення. Воду безпосередньо дезінфікують у криниці. Після цього її можна вживати — пити, готувати їжу тощо.
• Там, де ця робота йде повільно, воду потрібно фільтрувати, відстоювати, кип'ятити та дезінфікувати. Лише в такому разі кількість мікроорганізмів у воді буде мінімальною. Але на хімічний склад такої води цими діями вплинути не можна. Тож це – крайній захід в умовах надзвичайної ситуації. Краще пити воду в пляшках, яку доставляють в усі постраждалі регіони.

• Щоб отримати питну бутильовану воду, воду з цистерн, таблетки для знезараження води — потрібно звернутись до представників місцевої влади. Також на території Херсонської області працює оперативна гаряча телефонна лінія 0 800 101 102, де можна отримати актуальні графіки підвезення питної води чи дізнатись, як отримати таблетки для знезараження води. У Херсонській і Миколаївській областях таких таблеток понад 600 000, за потреби вони будуть поставлені ще.
• Суттєвих ризиків погіршення стану підземних вод у дотичних до постраждалих районах наразі нема. Головне — дослухатись порад медиків та рятувальних служб, не купатись і не ловити рибу.
• Затоплені кладовища не становлять загрози. Це питання МОЗ вивчало на прикладі затоплень в інших регіонах і країнах. Фактів, що затоплені кладовища несуть епідеміологічну загрозу, виявлено не було. Більше побоювань викликає інформація про масову загибель худоби від затоплення.
• Щодо затоплення хімічно небезпечних об'єктів – найчастіше це склади хімікатів, пестицидів тощо. На підконтрольних територіях Херсонської та Миколаївської областей проводять розширені хіміко-токсикологічні дослідження грунтів. Впродовж 10 днів після остаточного сходження води ці дослідження будуть завершені і складеться повна картина забрудненості.
• МОЗ не має інформації щодо ситуації на затоплених територіях, що знаходяться під контролем окупаційних військ. Тому було ініційовано звернення до міжнародних організацій, щоб вони максимально посилили вплив і тиск на країну-агресора.

"Ми розуміємо, що підтоплення на іншому березі є значно сильнішим, аніж на контрольованій території, але отримати оперативні верифіковані дані нема можливості. Ще до окупації на затоплену територію лівого берега було передано необхідну кількість таблеток для знезараження питної води. Але чи роздають їх там, і чи проводять якусь роботу — невідомо", — наголосив Ігор Кузін.