Аппендикс – ошибка природы или необходимый орган? (укр.)

Апендикс — помилка природи чи необхідний орган?

Довгий час люди не могли збагнути, для чого в їхній організм природа вмонтувала червоподібний відросток, який має назву апендикс. Здавалось, що він у забезпеченні життєдіяльності людини не відіграє жодної ролі. Тому це зовсім зайвий орган, від якого чекати нічого, окрім несподіваних неприємностей: різкий біль у животі може свідчити про гнійне запалення апендиксу, яке потребує негайної операції. Чи так це? Чи дійсно цей відросток, довжиною від 3 до 9 см, який відходить від сліпої кишки (вона є початком товстої кишки і міститься внизу живота з правого боку), — помилка природи? Дослідження останнього часу ще раз підтвердили: природа не помиляється, в ній все гармонійне і збалансоване.

Виявляється, апендикс можна порівняти з мигдаликами, що містяться в горлянці. Його слизова оболонка багата лімфоїдною тканиною, яка затримує надходження та розмноження патогенної мікрофлори в черевній порожнині.

Що ж може спричинити його запалення? Так само як і у мигдаликів — переохолодження, надмірне розмноження в черевній порожнині патогенної мікрофлори внаслідок захворювань органів у цій ділянці тіла, а також потрапляння в нього чогось стороннього. Тому для збереження цього органа та його захисної сили рекомендується не зловживати холодними стравами, як скажімо, морозиво чи напої, щойно вийняті з холодника. А також ретельно промивати перед вживанням продукти, зокрема крупи, щоб очистити їх від піску та дрібних камінчиків.

В останні десятиліття встановлено, що апендикс є ще й гормональною залозою, яка регулює перистальтику товстої кишки. Справа у тім, що у товстій кишці перетравлюється рослинна клітковина, де під дією різних мікроорганізмів з неї синтезуються вітаміни, амінокислоти, ензими (ферменти) та інші потрібні організму корисні речовини.

Ці процеси потребують більше часу, тому перистальтика кишечнику сповільнюється і відповідно сповільнюється проходження кишкових мас. Вони проходять у кілька разів повільніше, ніж у тонкій кишці, хоча товста кишка у чотири рази коротша. Апендикс допомагає товстій кишці у її роботі — коли в сліпій кишці накопичуються харчові маси, її стінки розтягуються, відкриваючи вхід в апендикс, з якого автоматично починається виділення гормону, що посилює перистальтику. У людей, які перенесли апендектомію, перистальтика у товстій кишці часто є недостатньою, внаслідок чого виникають закрепи, калові маси затримуються, зумовлюючи процеси гниття, порушення кислотно-лужної рівноваги та розвиток дисбактеріозу.

Тому після перенесеної апендектомії, особливо у похилому віці, потрібно проводити профілактику закрепів: робити фізичні вправи, вживати достатню кількість рослинної клітковини, проносні настої трав. Деякі спеціалісти радять раз на тиждень робити очисну клізму. Адже брудний кишечник може стати причиною серйозних хвороб.

Яків Семенюк,

кандидат медичних наук.

Газета "Ваше здоров'я", №38, 2-8 жовтня 2003 р.