Маковія - Спас на воді. Преображення Господнє

Скляренко Элина Олеговна

Маковія – день семи святих мучеників Маккавеїв – припадає на 14 серпня.Це свято називали ще першим Спасом, або Спасом на воді. Саме тоді вода в річці вважалася цілющою, тому всі до схід сонця купалися, примовляючи:

„Водице – студенице, очищала ти коріння і креміння, очисти і мене, хрещеного”.

На Маковія у церквах святили воду, квіти, мак. Зранку дівчата, жінки, хлопці й чоловіки, по-святковому вбрані, несли до храму на посвяту великі китиці васильків, чорнобривців, купачків та голівки маку. Опісля квіти й мак клали під образи. Навесні свячений мак сіяли, а сухі квіти дівчата вплітали в коси – „щоб не випадало волосся”. Крім звичайного маку в церкві святили і дикий, яким обсипали обійстя – „щоб відьми, його визбируючи, не могли підступити до хати”. На свято Маковія частувалися шуликами, паляницями, варениками, струднями і ламанцями з маком.

„Прийшов Спас – пішло літо від нас”, - казали селяни, святкуючи 19 серпня Преображення Господнє, або Спас. У цей день у церкві святили груші, яблука, мед та обжинкові вінки.

Вважалося, що з того часу бджоли перестають носити мед. Пасічник мав заламати соти, аби чужі бджоли не виносили його з вулика. І лише після Спаса можна було покуштувати мед. Тому в народі його ще називали медовим. Отже, із Спасом були пов”язані пасічницькі турботи. Кожен господар перед цим днем оглядав свої вулики, вирішуючи, скільки меду залишити на перезимівок. Відбирав стільники на посвяту та в дар церкві. Перед тим пасічник читав молитву перед іконами Зосима і Саватія – покровителів бджільництва – і роздавав мед сусідам, удовам та сиротам.

Напередодні Спасу робили свічки. Спасівські свічки вважалися оберегами від усяких напастей житейських.

Спас був днем першої проби яблук та іншої садовини. До цього дня їсти все це вважалося великим гріхом, особливо жінкам, у яких померли діти, оскільки „на тому світі, коли в цей день роздаватимуть гостинці, їм не дадуть, бо мама з”їла”.

Яблука, груші, всілякі плоди селяни несли до церкви та освячували. Відсвяткувавши другий Спас, хлібороби починали оранку полів під озимі, готували насіння, бо вже відчувалося наближення осені. Недарма в народі казали: „Прийшов другий Спас – бери рукавиці про запас”.

Спас – це ще й день поминання померлих родичів. Селяни збиралися на цвинтарі, клали на могилки свячені ябілука і груші, прохали свячщеника, щоб відправив панахиду. У цей день обрядовою їжею були вареники з яблуками і медом, галушки яблучні, яблучна бабака і яблучний соложеник.

З Маковія починаються два тижні посту, Спасівка. За народними віруваннями, у Спасівку треба так само постити, як у Великий піст.

Література:

„Місяці зими” Алевтина Волкова. Перлинка. К.:Лелека, 2002.

Від роду до роду. Л.М.Кудріна.Х.:Торсінг, 2002.

Український рік. В.Скуратівський.К.:Веселка, 1996