Увага! Роз'яснення щодо прав батьків, чиї діти у зв'язку з епідеміологічною ситуацією вимушені залишатися вдома

З 2 листопада 2009 року відповідно до постанови Уряду запроваджено канікули на три тижні в усіх навчальних закладах незалежно від форми власності та закрито дитячі дошкільні заклади для відвідування дітьми. У зв’язку з цим почастішали звернення громадян на урядову телефонну «гарячу лінію» з проханням роз’яснити, на що саме мають право батьки, чиї діти дошкільного або молодшого шкільного віку у зв’язку з оголошенням карантину через епідеміологічну ситуацію вимушені залишатися вдома?

Як поінформувала Міністр праці та соціальної політики України Людмила Денісова, батьки малолітніх дітей на період карантину можуть скористатися правом на відпустку без збереження заробітної плати. Відповідно до чинного законодавства вона може бути надана працівникові за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік.

Окрім цього, в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати тривалістю 14 календарних днів має бути надана матері або батьку (який виховує дітей без матері), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, - за їх бажанням.

Батьки, котрі мають малолітніх дітей, можуть використати і щорічну відпустку, а також соціальну додаткову відпустку, якщо вони мають на це право.

Слід мати на увазі, що жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, як і одинока мати (батько), які виховують дитину без батька (матері), мають право на використання щорічної відпустки за їх бажанням у зручний для них час.

Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. За наявності декількох підстав для надання такої відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 14 календарних днів.

Крім того, батьки, які мають малолітніх дітей, можуть працювати на умовах неповного робочого часу. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, роботодавець зобов’язаний встановити неповний робочий час. Іншим працівникам неповний робочий час може встановлюватися за угодою між працівником і роботодавцем. У разі встановлення неповного робочого часу оплата праці провадиться пропорційно відпрацьованому часу, або в залежності від виробітку.

А ще батьки можуть скористатися „відгулами” (за їх наявності) чи піти на лікарняний, якщо хвора дитина або хтось із батьків.

«Роботодавці у даній ситуації, що склалася у зв’язку з епідемією грипу, повинні з розумінням ставитися до працівників, які мають малолітніх дітей, і сприяти їм у використанні згаданих прав. Хочу нагадати і про те, що також роботодавці мають право в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників, в тому числі інші види оплачуваних відпусток або відпустки більшої тривалості, ніж встановлено законодавством, на умовах, визначених у колективному договорі», - підкреслила Людмила Денісова.