Що приховується позаду тих речей, які ми купуємо?

Викорінення трудової експлуатації та торгівлі людьми за допомогою дешевих товарів та гонитви за великими прибутками з боку споживачів та бізнесу по всьому світу є небажаним, якщо глобальні зусилля припинити торгівлю людьми виявляться успішними, стверджує Міжнародна організація з міграції (МОМ).

Започатковуючи сьогодні нову кампанію у третю річницю Європейського Дня протидії торгівлі людьми та початку Європейської конференції міністрів щодо глобальної акції Європейського Союзу проти торгівлі людьми в Брюсселі, МОМ закликає споживачів приділити особливу увагу в припиненні торгівлі людьми задля трудової експлуатації.

Спонукаючи громадськість до відповіді на запитання «Що приховується позаду тих речей, які ми купуємо?», дана кампанія, дизайн якої розробило в Женеві відоме рекламне агентство Саачі енд Саачі, має на меті почати стрімко змінювати поведінку споживача.

«Занадто довго існувала віра в те, що бідність та гендерна дискримінація є основними причинами торгівлі людьми. Та це недалекоглядна позиція», говорить Генеральний директор МОМ Вільям Лесі Свінг. «Занадто просто, торгівля людьми викликана потребою в безпричинно дешевій робочій силі та дешевих товарах по всьому світу».

Як і телевізійний випуск для мовників, кампанія під назвою «Купуй з відповідальністю» була започаткована в Брюсселі в приміщенні Палацу Шумана із запуском сюжету, який включає гігантський перевернутий магазин із ув’язненими моделями, що уособлюють робочих мігрантів, постраждалих від торгівлі людьми.

Споживачів закликають відвідати веб-сайтwww.buyresponsibly.orgдля того, щоб більше знайти інформації про торгівлю людьми заради трудової експлуатації та що вони могли б зробити, щоб побороти це явище.

Старіюче населення, падіння рівня народжуваності та примусова праця в індустріалізованих країнах світу разом із надмірним використанням робочої сили в країнах, що розвиваються, без відповідних каналів для легальної міграції, створили можливість для торгівців людьми отримувати прибуток від дешевої іноземної робочої сили та послуг.

Деякі підрахунки говорять, що кількість людей, постраждалих від примусового чи залежного трудового або сексуального обслуговування в світі сягає 12, 3 мільйони осіб.

Хоча особлива увага завжди приділяється проблемі торгівлі жінками та дівчатами задля сексуальної експлуатації, багато інцидентів також відбувається з обома статями та всіма віковими групами, що страждають від торгівлі людьми з метою трудової експлуатації.

Глобальна база даних МОМ з протидії торгівлі людьми, яка містить детальну інформацію про надання допомоги Організації постраждалим, демонструє, що протягом понад останніх 11 років МОМ надала допомогу більшій кількості людей, що постраждали від трудової експлуатації, а ця кількість протягом останніх п’яти років значно зросла. Дані демонструють, що все більше чоловіків та хлопчиків стали жертвами від трудової експлуатації в сільськогосподарській сфері, сфері будівництва, рибальства та домашнього обслуговування.

Досьогодні глобальні зусилля, напрямлені на протидію торгівлі людьми, переважно були зосереджені на попередженні та наданні допомоги постфактум.

«Деякі сектори економіки, такі як будівництво та сільськогосподарська сфера, залежать від нерегулярної дешевої праці заради зростання прибутків. Та економічне зростання не повинне залежати від експлуатації», стверджує Генеральний директор МОМ.

Незважаючи на величезні зусилля, напрямлені на подолання явища торгівлі людьми, показники демонструють, що це явище зараз так само поширене, які і десять років тому.

«Це не є прийнятним. Потрібна зміна у свідомості та практиці споживачів та бізнесу», додає Свінг.

Для досягнення цієї мети потрібні конкретні кроки на довготривалу перспективу. Ці кроки включають регулювання неформального сектору в країнах призначення для того, щоб забезпечити робітникам захист їхніх трудових прав; перетворення бізнесу та роботодавців на відповідальних перед законом за торгівлю людьми та експлуатацію мігрантів в їхньому ланцюгу постачання; створення спеціальних асоціацій дотримання етики роботодавців, які б дотримувалися етичних кодів, що б гарантували права мігрантів та працівників та забезпечували більш легальні канали для міграції. Так само дуже важливим є підвищення самосвідомості споживачів щодо товарів та послуг, які виробляються експлуатованою робочою силою.

«Споживачі, які виступають за чесну торгівлю, мають змогу припинити трудову експлуатацію, купуючи з відповідальністю та роблячи бізнес з переосмисленням, як все відображається на проблемі. Також в інтересах бізнесу забезпечити те, щоб у ланцюгу постачання не використовувалася експлуатація праці. Все це здатне внести потужні зміни в процес протидії торгівлі людьми. Ми не можемо втрачати часу», говорить Свінг.