Бориспільська «швидка» потребує невідкладної допомоги

Допомоги шукають мешканці Борисполя. Право на медичне обслуговування люди не можуть використати на повну можливість. У відділені «швидкої» не вистачає автомобілів. Одні машини на ремонті, інші чекають у київських лікарнях пацієнтів, яких привезли на аналізи. Тому почути у слухавці «їдьте до нас на таксі», можуть навіть найважчі пацієнти.

Таксі замість «швидкої допомоги» запропонували Анастасії Назаренко у Борисполі. Вперше на «103» вона подзвонила в серпні цього року, коли в трирічного сина піднялася температура і ліки не діяли. Диспетчер відповіла, що педіатр приймає лише у клініці, тож їхати до нього треба самим. Дитину з температурою під сорок батьки везли сюди на машині, простоюючи в заторах. Вночі 16 вересня історія повторилася

Анастасія Назаренко, мама: «В половине третьего ночи муж позвонил на «скорую» и сказал, что у нас «тонизирующий ларинготрахеит», то есть такой диагноз, при котором «скорая» должна приезжать незамедлительно, но они просто сказали «приезжайте», а на чем приезжайте - это уже вопрос такой».

Настя каже, що подібні історії чула не від однієї мами. Відмові «швидкої» навіть лікарі не дивуються, кажуть бензину на виклики не вистачає. Втім у «невідкладній допомозі» запевняють: пальне є, проблема з автомобілями. І хоча в журналі викликів запису немає, випадок із родиною Назаренків не заперечують.

Віра Гуленко, головний лікар станції «швидкої допомоги»: «Тут немає, але з диспетчером я говорила по телефону, вона сказала, що машин не було, порекомендувала, якщо є необхідність, приїхати своїм ходом. Фізичної можливості немає, тому що нема чим виїхати».

У складі «швидкої» – 10 автомобілів, половина з них дихає на ладан, кажуть водії. Після роботи вони ремонтують старі машини самотужки в гаражі. Все це за 600 гривень на місяць

Іван Тимченко, водій «швидкої допомоги»: «Є по 18, цій, напевно, 19 - це ж непорядок, ми ж коло Києва зустрічаємо різних гостей на цих друшляках - це ж ганьба».

Головний лікар вже давно мріє і про нове обладнання, і про нову лікарню. Ці приміщення не ремонтували десятиліттями, і лише завдяки підтримці місцевої влади в останні 2 роки в коридорах з‘явилися робітники, як нові реанімація, кардіологія і гінекологія, ремонт у хірургії, решта - чекає фінансування.

Вячеслав Євтушенко, головний лікар Борриспільської центральної лікарні: «Два роки ми не отримували коштів на медичне обладнання не копійочки, а те обладнання, що в нас є, в тому числі автомобілі «швидкої допомоги», вони з часом псуються, приходять до того стану, коли їх використовувати неможливо».

Районна влада називає лікарню пріоритетом номер один. Торік за рахунок перевиконання бюджету надлишок грошей направили саме сюди. Район, у якому офіційно 110 000 жителів, потребує нової лікарні, однак самотужки та ще й у кризу місцевій владі не впоратися

Іван Недогибченко, заступник голови Бориспольської районної ради: «Прикро, що в нас пристоличний регіон і готуємось до Євро-2012, скільки людей буде приїжджати в аеропорт. Хотілось б і щоб наша районна лікарня мала належну матеріальну базу, щоб не соромно було іноземців приводити і надавати їм медичні послуги».

Тож, без допомоги державного гаманця не обійтися. Бориспільська «швидка» потребує невідкладної допомоги, адже відмова у виклику для багатьох пацієнтів може обернутися смертю.