За своєю силою цвіль на продуктах можна прирівняти до отрути кобри

За своєю силою цвіль на продуктах можна прирівняти до отрути кобри, однак вбиває вона повільно і впевнено. Цвіль накопичується в організмі і спричиняє мігрені, бронхіти, безпліддя і рак. І якщо пліснявий продукт ми викидаємо з холодильника, від борошна з цвілого зерна чи зіпсованих фісташок захиститися важко. Не менша небезпека і від хімікатів, якими виробники застерігаються від цвілі.

Цвіль на продуктах – отрута уповільненої дії. Єдиний виняток – вишукані сири, для яких спеціально вирощують плісняві гриби. Інша, природна цвіль містить токсичні сполуки, які, осідаючи в організмі, викликають мігрень, безпліддя і навіть рак. Для отруєння достатньо поїсти хліба із зацвілого зерна. Адже при перемелюванні пліснява не зникає, а навпаки починає активізуватися.

Сергій Мельничук, директор Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК: «Якщо хліб полежав і почав цвісти, є випадки коли ніяких проблем нема. Тому що він лежав, ніхто того гриба не турбував, а це його нормальне життя, він на цьому продукті паразитує і ним харчується. А коли його перевертали, мололи, крутили, статус кво його порушується, він починає переживати і захищатися, і кількість мікотоксинів дуже збільшується».

Токсини багатьох грибків ідентичні до отрути кобри, розповідає Сергій Мельничук. Держава ж захищається від плісняви застарілими методами. Для виявлення грибків українські лаборанти беруть пробу зі ста грамів продукту, а німецькі, наприклад, - із 30 кілограмів. У ЄС цвілі бояться, як вогню. Бувають випадки, коли 70 відсотків експортованих у країни Євросоюзу фісташок, схильних до виникнення грибка, вчені повертають назад. Тоді отруйні горішки можуть «випливти» у лояльнішій до цвілі країні, приміром, - у нас. Особливо пильними українцям варто бути у супермаркетах.

Валентин Безрукий, президент Центру незалежних споживчих експертиз: «Мы приходим покупать для тестирования сметану, стоит холодильное оборудование – молоко, сметана – все выставлено. А рядом стоит молоко длительного хранения, которое не нуждается в охлаждении, там тоже стоит сметана. Как только здесь раскупается, сметана сюда переставляется - условия уже не соответствуют».

На ринках ситуація не краща. Щоб товар кілька днів виглядав гарним і свіжим, продавці часто вдаються до хитрощів.

Ольга Якубчак, професор, доктор ветеринарних наук: «Той самий сир інколи обмивають гарячим молоком, вважаючи що освіжають. Так, але ж вони його і підігрівають. Коли він вже був в холодному стані, там вже є своя мікрофлора і ми їй даємо можливість розвиватися. Ви розумієте, інколи це може призвести до дуже тяжких отруєнь».

До отруєнь можуть призвести і консерванти, якими обробляють фрукти й овочі. Вони, як плівка, вкривають продукт, запобігаючи цвілі та втраті вологи. Однак коли потрапляють до організму - труять його не менше від зловісних грибків. Тож мити гарячою водою треба не тільки яблука, а навіть банани та апельсини. Адже найменша кількість хімікатів, що потрапляє на фрукти при чищенні, може серйозно зашкодити здоров’ю, особливо дитячому.