У період з 1986 року по 2007 рік в Україні на предмет раку щитовидної залози прооперовано 4822 особи
- Автор
- Дата публикации
За 23 роки, що минули з часу аварії на Чорнобильській АЕС cистема моніторингу стану здоров’я постраждалих охоплює понад 2 млн. осіб, які спостерігаються у медичних закладах системи охорони здоров’я. Станом на 01.01.2009 року у базі даних Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи знаходиться 2 312 665 осіб. До такої категорії входять майже 220 тис. учасників ліквідації наслідків аварії, 48 тис. евакуйованих, майже 1,5 млн. осіб, які проживають на радіаційно забрудненій території та майже 385 тис. дітей віком до 15 років.
За поставарійний період накопичений досвід свідчить про те, що негативний вплив Чорнобильської катастрофи перш за все виявився у значному зростанні рівня захворюваності на рак щитовидної залози у осіб, які на момент аварії були в дитячому або підлітковому віці (0-18 років). Протягом 1981-1985 років серед зазначеної категорії населення України щорічно реєструвалось в середньому 12 випадків даного захворювання, з яких 5 - серед дітей та 7 - серед підлітків. Починаючи з 1990 року, коли вперше було виявлено зростання кількості прооперованих протягом року осіб цієї вікової групи (62 хворих, серед яких 41 дитина та 21 підліток), кількість щорічно зареєстрованих випадків раку щитовидної залози постійно збільшується. За період з 2001 по 2007 роки кількість таких патологій вже становила в середньому 397 випадків, з яких 299 - у дітей та 98 - у підлітків. Такі показники в цілому в 33 рази перевищують доаварійний щорічний рівень захворюваності на рак щитовидної залози, зокрема в 60 разів - серед дітей та в 14 - серед підлітків.
Загалом, у період з 1986 року по 2007 рік в Україні на предмет раку щитовидної залози прооперовано 4822 особи, які на момент аварії перебували у віці від 0 до 18 років. Із них 3505 осіб у дитячому віці (0-14 років) та 1317 - в підлітковому (15-18 років).
Разом з тим, у 2008 році спостерігалось зниження показників захворюваності дорослого постраждалого населення на 5%, а за окремими класами, такими, як хвороби ендокринної, кровотворної, дихальної систем, органів травлення до 15%. Також, спостерігається поступове зниження показника захворюваності дитячого потерпілого населення із 1499,0 до 1397,3 на 1 тис. дитячого населення. На зниження даного показника впливає зменшення рівня захворюваності хворобами органів дихання, які завжди посідали та посідають перше місце у структурі захворюваності, вроджених вад розвитку, незначного зростання травм та отруєнь.
Спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади та загальна мережа медичних закладів, що функціонують в Україні сприяють максимальному охопленню постраждалих лікувально-профілактичним заходами, спрямованими на покращення стану їх здоров’я. Так, 94% дорослого постраждалого населення і понад 90% хворих дітей отримують амбулаторне лікування. Щорічно, в залежності від групи первинного обліку, від 22 до 32 відсотків дорослого населення лікуються стаціонарно. Кількість дітей, охоплених таким лікуванням зменшилось до 16% (у 2007 році було охоплено понад 20%).
За 23 роки в установах системи експертизи по встановленню причинного зв’язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС комісіями було розглянуто понад 286,5 тисячі медичних справ. Лише у 2008 р. такими комісіями було розглянуто 10 468 медичних справ постраждалих. Причинний зв’язок хвороб і смерті підтверджено у 77,6% випадків. Основними хворобами, які визнаються пов’язаними з наслідками аварії на ЧАЕС, залишаються онкологічні та цереброваскулярні хвороби, захворювання системи кровообігу та нервової системи, у дітей - онкопатологія та вроджені вади розвитку.
Незважаючи на складність та невизначеність фінансово-економічної ситуації в Україні, медичні працівники докладають зусиль для утримання якості медичної допомоги постраждалим на належному рівні. З цього приводу Міністерство охорони здоров'я України спільно з Асоціацією "Лікарі Чорнобиля" планує проведення у травні поточного року Шостої Міжнародної конференції "Наслідки Чорнобильської катастрофи: оцінка медичних, екологічних, соціально-психологічних та економічних ризиків".