Bідмовлятися від щеплення є абсолютне право батьків

Bідмовлятися від щеплення є абсолютне право батьків

На фоні непростої ситуації із вакцинацією в Україні пропонуємо розмову з начальником відділу охорони материнства та дитинства Головного управління охорони здоров'я у Львівській області Іриною Микичак про стан справ у Львівській області.

– Як виглядає Львівщина на фоні антивакцинальних настроїв, які зараз панують в Україні. Чи зросла порівняно з минулим роком кількість відмов батьків від щеплень своїх дітей?

– Це є абсолютне право батьків відмовлятися від щеплення. Ми не звітуємося щодо кількості проведених щеплень. Але для себе наші педіатри аналізують цю ситуацію. Зокрема, на нараді в Міністерстві охорони здоров’я просили зібрати таку інформацію. Але це не буде стовідсоткова, а приблизна інформація. За приблизною інформацією, ми знаємо, що порівняно з минулим роком зросла кількість відмов від щеплень у місті Львові. За всіма групами щеплень у Львові є приблизно 1 тисяча відмов.

У нас відмови від щеплень були завжди: і до антивакцинальної кампанії. Такі антивакцинальні кампанії є хвилеподібні. Звичайно, що зараз на фоні з додаткової кампанії імунізації проти кору та краснухи кількість відмов зросла.

Це є процес закономірний. Велику роль у цьому відіграє і бізнес-зацікавлення: з одного боку є виробники вакцин, з іншого виробники антимікробних препаратів, антибіотиків. Скільки буде існувати бізнес, стільки будуть різні зацікавлення з цього приводу.

У перші роки незалежності України у нас була дуже потужна антивакцинальна кампанія, спровокована публікацією в одній із російських центральних газет. Там йшлося про вміст ртуті у препараті, з якого виготовляється вакцина. Інформація поширилася по всьому пострадянському просторі. Люди почали масово відмовлятися від щеплень. На фоні масових відмов від щеплень проти дифтерії у нас різко зріс показних захворюваності та смертності з цієї хвороби у тому числі у Львівській області.

Якби в ЗМІ однаково говорили не лише про шкоду від щеплення, а про інфекційні хвороби, то люди мали б можливість зорієнтуватися, що все ж таки більш небезпечне. Люди мають право вибору.

За даними Міністерства охорони здоров'я, Львівщина знаходиться у десятці областей, у яких ситуація зі щепленнями є кращою, ніж уцілому по Україні. Щодо протипоказів – 5% дітей області мають постійні чи тимчасові протипокази до щеплень.

Ті вакцини, які використовуються сьогодні набагато якісніші від тих, які використовувалися ще 10 років тому. Проте, ускладнення чи побічні дії від щеплень, так як і від будь-якого лікування завжди були, є і будуть.

– Кажуть, нібито багато районних педіатрів, які відповідають за проведення вакцинації, позвільнялися із своїх посад.

– Це неправда. У нас районних педіатрів зараз дуже мало, тому що багато із них перейшли у ранг заступників з охорони материнства та дитинства, взявши під свою опіку ще акушерство.

Збільшилося коло обов'язків та відповідно заробітна плата цих людей. Команда районних педіатрів та заступників з питань материнства та дитинства в області сталою є вже приблизно 10 років, за виключенням тих, хто пішов на пенсію.

– Чи має місце вимагання показників із вакцинації по районах області?

– Такого немає. Навіть, коли проводилась кампанія додаткової вакцинації, ми застерігали наших лікарів від компанійщини. Ми кажемо їм: ви маєте людям пояснити, а вони мають право вибрати.

– Чи зросла за останній період кількість ускладнень після проведення щеплень і які це ускладнення?

– Щодо ускладнень від щеплення у нас дана інформація не зберігається, вона передається в екстренний спосіб до Міністерства охорони здоров'я. Щодо ускладнень, які б вимагали серйозної допомоги, був випадок минулого року у Дрогобичі. Але тоді щеплення збіглося з тим, що дитина впала у кропиву. Лікарям було важко діагностувати, чи це реакція на щеплення, чи шкірна реакція від кропиви. Реакція на щеплення може бути загальна та місцева. Загальна реакція – серйозне порушення стану здоров'я: судоми, втрата свідомості. Місцеві реакції бувають дуже часто: почервоніння у місці введення, підвищення температури. Це прогнозовані реакції.

– Які можуть бути непрогнозовані реакції організму на щеплення?

– Найскладніша непрогнозована реакція, яка може бути від щеплення, -- це анафілактичний шок.

– Чи траплялися такі випадки у нашій області?

– За останні 5 років я такої інформації не пам'ятаю.

Анафілактичний шок може бути також реакцією на укус бджоли, на медикаменти тощо.

– Зважаючи на випадки ускладнень від щеплень, які почастішали на території інших областей України, у тому числі трагічний випадок смерті підлітка, чи посилився зараз контроль за організацією та проведенням вакцинації на Львівщині зокрема?

– Вакцинація– це є дуже серйозна справа. ЇЇ проведення регламентується наказом Міністерства охорони здоров'я. Для проведення щеплень в кожному медичному закладі є відведений окремий медичний кабінет, виділений окремий холодильник для зберігання виключно імуно-біологічних препаратів. Двічі на день спеціально закріплений за кабінетом щеплень медперсонал контролює температуру у цьому холодильнику. Вакцини, які неправильно зберігалися можуть викликати побічну дію чи бути неефективними. Минулого року на Львівщині дуже багато підлітків, більшість із яких були щепленими, перенесли кір. Це означає, що серія даної вакцини могла бути ослаблена, або ж вакцина могла зберігатися неправильно. На сьогодні проблем із зберіганням вакцини в нашій області немає, оскільки більшість фельдшерсько-акушерських пунктів забезпечені холодильниками.

Також міністерський наказ передбачає обов'язковий огляд дитини перед щепленням.

– Чи є обов'язковою здача аналізів перед щепленням?

Здача аналізу не дає повної інформації про те, що людина у даний момент є здорова.

У першу чергу має бути збір анамнезу – достатньо ґрунтовна розмова з батьками. Багато нарікань на медиків буває через те, що вони не чують пацієнта. Лікар чи медсестра мають дуже детально розпитати маму, чи дитина перед тим не хворіла, чи почувалася нормально, чи не гарячкувала, чи в неї не лізуть зубчики. Дуже важливим є ставлення батьків до щеплення. При дуже багатьох нозологіях дитину можна щепити після проведення відповідної підготовки: посилення проти алергічного фону, захисного попередження різноманітних ускладнень. Мені, здається, зараз лікар більше боїться щепити дитину, аніж мама. Лікарі розуміють, яка велика на них відповідальність.

– Пригадую, як нам робили щеплення у шкільні роки: без згоди батьків (це точно) та без будь-якого особливого обстеження. Як це відбувається зараз?

– Ми намагаємося інформувати батьків про щеплення. Все залежить від співпраці освіти та охорони здоров'я. Звичайно, ідеально було б, якби кожна мама сама привела дитину в поліклініку. Ми до цього йдемо.

У нас медицина прийде до того, що ніхто ні за ким ходити не буде, а медичний профілактичний огляд, який зараз проводиться у школах, буде проводитись виключно у поліклініці і виключно у присутності батьків. Тоді значна частина батьків взагалі ігноруватимуть медичний огляд, допоки не станеться біда.

– Часто деякі батьки за порадою лікарів десятку календарних щеплень, які затверджені європейською системою, поділяють на основні та другорядні: ті, які треба робити і ті, які можна не робити. Чи мають вони рацію?

– На жаль, є батьки, у тому числі серед медичних працівників, які собі вибирають щеплення. Часто це відбувається за порадою лікарів сімейної медицини, частина із яких не навчались на педіатричних факультетах і мають інші погляди на педіатрію та на догляд за дітьми.

Особливо прикро, коли такі поради дають так звані лікарі-гомеопати, знахарі, травники, які ніколи не працювали у клініці і не бачили, для прикладу, дітей із дифтерією. Часто ці люди взагалі не мають ліцензії на такий вид діяльності.

– Чи мають право навчальні заклади відмовляти у прийомі дітей, які не є щепленими?

– Наша функція констатувати, що є з дитиною, а заклади освіти приймають рішення. У нас був програний судовий процес, коли лікар у Миколаївському районі рекомендував не приймати до школи нещеплену дитину. При цьому він перевищив свої повноваження. Він не мав права так писати.

– Чи може лікар відмовитися надати довідку до навчального закладу через те, що дитина не має щеплення?

– Ні, лікар не має такого права. Він мусить надати довідку відповідної форми з оглядом усіх спеціалістів та вказати про те, що щеплення не проведені.

– Хто конкретно відповідає за якість вакцини та за проведення вакцинації у Львівській області?

– За якість вакцини відповідає виробник. Контролює якість Державна інспекція контролю якості медичних препаратів, державне підприємство «Укрвакцина». Контролюючих інституцій є досить багато.

Сказати, що хтось один відповідає за вакцинацію у Львівській області, не можна. Такого немає в жодній галузі, щоб хтось один за все відповідав. Це нереально.

У нас роботу з проведення вакцинації здійснюють територіальні заклади охорони здоров'я. У кожній дитячій поліклініці є завідувач поліклінікою чи районний педіатр, який відповідає за організацію роботи з вакцинації, а не за саму вакцинацію. За вакцинацію на конкретній дільниці відповідає лікар, який курує цю дільницю. Кожен відповідає за свій фрагмент роботи. Санепідемслужба контролює нас, чи зберігаються вакцини у належних умовах, чи не протерміновані вакцини.

– Яка ситуація на Львівщині із інфекційними хворобами?

– Спостерігаємо спад захворюваності на кір. Є незначний ріст захворюваності на дифтерію серед дорослого населення. Завдяки масовій вакцинації населення від поліомієліту в 1996 році, випадки цієї хвороби у нас практично не реєструються. Є зростання захворюваності на паротит серед хлопців-підлітків.