Міністерство освіти та науки України проводить реформу в системі вищої освіти

Наприкінці минулого року з ініціативи Міністерства освіти та науки України відбулася Міжгалузева нарада з питань розвитку науки у вищих навчальних закладах (ВНЗ). Метою цієї наради було визначення та прийняття рішення щодо розвитку науки у ВНЗ, переходу системи вищої освіти на якісно новий рівень в умовах реалізації завдань Болонського процесу, до якого Україна приєдналась у травні 2005 року.

Заплановано, що освіта України повністю перейде на Болонську систему до 2010 року. Часові рамки визначено групою супроводу Болонського процесу та Болонською декларацією: 2007 рік - моніторинг діяльності міністерства щодо реалізації цілей створення європейського освітнього простору; 2010 рік - повна адаптація вищої освіти до вимог та принципів Болонського процесу.

Для реалізації концептуальних засад даного процесу в Україні необхідно: удосконалити двоступеневу структуру вищої освіти; прийняти прозорі та зрозумілі градації дипломів, ступенів та кваліфікацій; використати єдину систему кредитних одиниць і додатка до диплома; врахувати європейську практику організації акредитації та контролю якості освіти; підтримувати і розвивати європейські стандарти якості; ліквідувати перепони для розширення мобільності студентів, викладачів і дослідників; запровадити сучасні підходи інтеграції вищої освіти і науки у справі підготовки магістрів та аспірантів; забезпечити подальший розвиток автономності та самоврядування у системі вищої освіти та науки.

Варто зауважити, що Болонський процес є важливим механізмом узгодження, взаєморозуміння, оптимізації відносин між країнами та їх освітніми системами. Проте реформування та модернізацію національної вищої освіти необхідно здійснювати у двох площинах.

Як відомо, дворівнева система навчання передбачає прийняття європейської системи зрозумілих і сумірних ступенів. В українських ВНЗ її запровадження - це часто перетворення навчання за програмою спеціаліста на систему бакалавр-магістр. Найбільш згадуваними проблемами, які при цьому виникають, – часто перетворення цілісної програми навчання на дворівневу структуру зроблено в спосіб механічний. Таким чином, залишилося поза увагою введення суттєвих програмних змін.

Крім того, введення дворівневої системи освіти передбачає, що ступінь, який надається в результаті закінчення першого етапу навчання - бакалаврату - вважається на європейському ринку праці за достатній рівень кваліфікації.

Аналізуючи сучасні зміни законодавчої бази у сфері освіти, можна стверджувати, що зараз відбувається інтенсивна реорганізація структури університетів, проводиться адміністративна реформа та деякі перебудови у системі навчання. У більшості вищих навчальних закладів уже введено модульно-рейтингову систему, яка передбачає поділ процесу вивчення предметів на окремі частини, що мають назву модулів. Крім того, оцінка знань студента здійснюється за стобальною шкалою, що прийшла на зміну традиційній п’ятибальній. Згідно з рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 24 квітня 2003 року запровадження кредитно-модульної системи є актуальним з огляду на цілу низку недоліків, які мала попередня система оцінювання.

Міністерство освіти і науки розпочинає реформу в системі вищої освіти щодо впорядкування мережі вищих навчальних закладів та підвищення ефективності науки в університетах. Про це повідомив міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко під час Міжгалузевої наради з питань розвитку науки у ВНЗ.

Міністр визначив коло проблем, що гальмують входження вітчизняної науки в європейський науково-освітній простір. Зокрема, він висловив зауваження до ректорів університетів щодо підготовки науково-педагогічних кадрів: "З 2000 року ми маємо позитивну динаміку чисельності молодих наукових кадрів – з 13000 осіб до 17600 у 2006 році. Зростає і кількість захищених дисертацій: у 2000 році - 9%, а за попередніми даними, у 2006 році ця цифра становить 25%. Крім того, в середньому випускається більше трьох тисяч аспірантів і 150 докторантів. Але виникає питання – чому тоді середній вік кандидатів і докторів наук становить 50-60 років?"

Станіслав Ніколаєнко наголосив на необхідності підтримки молодих науковців не тільки підвищенням стипендій. "Надзвичайно важливо, щоб і викладачі вищих навчальних закладів удосконалили механізм заохочення і залучення студентів до наукової роботи. Наприклад, наданням кращим науковцям грантів для наукового стажування за кордоном".

Міністр підкреслив, що наукові дослідження в університетах мають відігравати ключову роль у механізмах прискореного економічного зростання України. За його словами, на шляху реформи вищої освіти "існує ціла низка організаційних, законодавчих та фінансових обмежень, що ускладнюють можливість її швидкої організації. Саме тому Міністерство освіти і науки починає розробку концепції Державної цільової програми "Наука в університеті" на 2008-2010 роки", - зазначив Міністр освіти.

Незважаючи на те, що перехід на Болонську систему тривалий та складний процес, її запровадження вже зараз дає позитивні результати. Проведення реформування освіти дозволить створити єдиний ринок праці вищої кваліфікації, забезпечить мобільність викладачів і студентів за рахунок стандартизації ступенів вищої освіти та, відповідно, дипломів. У той же час зросте рівень конкуренції на ринку освітніх послуг, це змусить університети поліпшувати свій імідж шляхом підвищення якості освіти і бути спроможними забезпечити рівень знань, що гарантує студенту в майбутньому працевлаштування на європейському ринку праці.