Реакція на стрес є не тільки негативною, — лікар Амосова про вплив війни, ВЛК і смерті вдома

Багато людей навіть і не звертаються по медичну допомогу, бо отримати її дуже складно.

У країнах, де триває війна, через постійний стрес інсульти "молодшають" на 10-15 років. Такі невтішні данні днями навів міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. А якщо взяти до уваги, що серцево-судинні захворювання щороку посідають перше місце серед причин смертності українців, то загальна картина виглядає геть песимістичною.

Який же зв'язок стресу з хворобами серця? Наскільки ситуація дійсно критична? Чи очікує медичну систему країни вал пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями? На ці та інші запитання в інтерв’ю "Телеграфу" відповіла доктор медичних наук, професор кафедри функціональної та лабораторної діагностики Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, донька знаменитого кардіохірурга Миколи Амосова Катерина Амосова.

"Реакція на стрес не є тільки негативною"

— Пані Катерино, на конференції з відновлення України в Берліні міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що внаслідок стресу та війни інсульти в Україні "помолодшали" на 10-15 років. А хотілося б дійсно зрозуміти: стрес, пов'язаний з війною, і хвороби серцево-судинної системи. Чи є взаємозв'язок?

— Факт зв'язку стресу (як гострого, так і хронічного, а також ПТСР) із підвищенням частоти серцево-судинних захворювань, є добре відомим. Це чітко встановлено в серії досліджень у різних країнах. Зокрема, велика кількість таких досліджень була проведена в США. Більше того, наукові дослідження показали підвищення частоти серцево-судинних захворювань не тільки у тих, хто безпосередньо брав участь у бойових діях, а й цивільного населення, яке жило в умовах війни і стресу.

Втім, тут спрацьовує ефект стресу в цілому, який не є специфічний до війни. Такий самий стрес відчувають люди, які живуть у бідності, борються за своє існування, страждають від самотності і таке інше. До речі, низький соціально-економічний статус, низька фінансова забезпеченість, відсутність родини, відносяться до додаткових чинників ризику серцево-судинних захворювань.

— Частота яких саме захворювань серцево-судинної системи в такому разі підвищується?

— Наука нам каже, що це стосується практично всіх серцево-судинних захворювань, але, перш за все, йдеться про артеріальну гіпертензію, тобто підвищений артеріальний тиск, а також інфаркти й інсульти як ускладнення серцево-судинних захворювань, пов'язаних із підвищеним артеріальним тиском та атеросклерозом. Це стосується також порушень серцевого ритму, в тому числі, потенційно фатальних, які можуть призводити до раптової смерті.

— Але чому стрес так діє, поясніть? Які механізми запускаються?

— Реакція на стрес не є тільки негативною. Стрес і ПТСР викликають підвищення активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи, який відповідає за відповідь організму на небезпеку. Ця реакція – "борись або біжи". Підвищення активності симпатичної нервової системи, збільшення викиду гормонів із наднирників дозволяє вижити тваринам у природі. Але, як і переважна більшість таких захисних реакцій, вони мають і зворотній бік. Шкідливий ефект – підвищення артеріального тиску, схильність до тромбозів та аритмій, знижується активність імунної системи.

Крім того, в умовах гострого і хронічного стресу, ПТСР, у людини відбуваються зміни в поведінці: нездоровий спосіб життя, людина нервує, починає "заїдати" стрес, додає у вазі, курить, зменшує фізичну активність. Таким чином, посилюються вже традиційні фактори ризику серцево-судинних захворювань.

Якщо людина вже має артеріальну гіпертензію, (а кожна третя доросла людина у світі страждає на підвищений артеріальний тиск), то в умовах стресу погіршується прихильність до прийому ліків, людина пропускає прийомом ліків.

"Прямої статистики в цифрах вам ніхто не дасть"

— На скільки стрес через війну збільшує ризик і відсоток вірогідності захворювань серцево-судинної системи?

— Тут має значення не тільки сила стресу і тривалість стресових чинників, а й те, наскільки людина сама може толерувати цей стрес. І люди в цьому плані доволі різні, тому прямої статистики в цифрах вам ніхто не дасть.

— Правильно розумію, що через стрес, пов'язаний з війною і, як наслідок, збільшення ризиків серцево-судинних хвороб, з кожним роком навантаження на медичну систему України буде тільки збільшуватись? Чи вона витримає?

— В принципі, це так, але, знову ж таки запитання – наскільки навантаження зросте? По-перше, багато українців виїхали, і не можна порівнювати частоту звернень до лікарів і захворюваність, яка є зараз, і яка була до повномасштабної війни, коли українців було мільйонів на десять більше.

Другий чинник – наскільки взагалі буде доступна медична допомога в Україні, адже в прифронтових регіонах з цим проблеми. Багато людей там навіть і не звертається по медичну допомогу, бо отримати її дуже складно.

Крім того, залишаються і поглиблюються проблеми, які ми мали до війни. Це негативна тенденція доступності для населення спеціалізованої і високоспеціалізованої медичної допомоги внаслідок укрупнення лікарень. Питання по реальній безоплатності такої допомоги при зниженні доходів населення. А коли ми кажемо про серцево-судинні захворювання то це, перш за все, спеціалізована і високоспеціалізована медична допомога.

Якщо після війни така допомога буде менш доступна, то можемо отримати і меншу статистику щодо інфарктів. Може так виявитися, що кількість інфарктів і не збільшиться, але коли стало менше населення, є проблеми з доступністю, то люди будуть більше вдома помирати. А оскільки аутопсію давно проводять далеко не всім, то в свідоцтвах про смерть нерідко будуть стояти невірні діагнози.

"Фізична активність має прекрасний антистресовий ефект"

— Як людина сама собі може допомогти, щоб знизити рівень стресу і, відповідно, вберегтися від серцево-судинних захворювань?

— Достеменно доведено, що люди, які дбають про здоров'я, не курять, не нарощують зайву вагу, рухаються, не зловживають жирами тваринного походження, все це конвертується в зменшення ризику захворюваності.

Крім того, не варто нехтувати візитами до лікаря для контролю свого стану здоров’я, зокрема, артеріального тиску та рівня холестерину. Це простий, дешевий, але дуже важливий аналіз, який безкоштовно мають робити сімейні лікарі. За сукупністю ваших факторів ризику, в тому числі рівня холестерину, лікар оцінить ваш ризик захворіти на серцево-судинні захворювання, і при високому ризику та високому рівню холестерину вам випишуть доступні ліки, вони є також в програмі "Доступні ліки". Висока ефективність запобігання інфаркту та інсульту доведена наукою.

Теж саме стосується артеріального тиску. Важливо знати, що підвищений артеріальний тиск не має специфічних симптомів. Головний біль, який часто вважають таким симптомом, насправді ним не є. Тому періодичне вимірювання тиску вдома або лікарем дозволить своєчасно виявити його підвищення та проводити ефективне лікування. Підтримання нормального АТ дає значний доведений ефект щодо зменшення частоти інсультів, інфарктів і подовження життя.

Декілька слів про фізичну активність. Вона має не тільки ефект щодо зменшення серцево-судинних захворювань, а й чудовий антистресовий ефект, подібний ефекту антидепресантів.

— Згідно зі статистикою, рік у рік саме серцево-судинні захворювання є першою причиною смертності в Україні. Ми унікальні в цьому плані чи це в усьому світі так?

— Ні, Україна в цьому плані, звісно, не унікальна. Така ж ситуація спостерігається і в країнах Східної Європи. Кілька років тому Європейська асоціація кардіологів оновила свої алгоритми оцінки ризику серцево-судинних захворювань у людей, які ще не мають таких діагнозів, із врахуванням країни, де вони живуть. І в Україні для пацієнтів 40 років плюс, які мають тиск 140, вже потрібно раніше призначати первинну профілактику серцево-судинних ускладнень, аніж, наприклад, жителям середземноморських країн з таким самим тиском, оскільки Україна відноситься до країн з високим серцево-судинним ризиком.

Чи можно очікувати його зниження в Україні з часом? Багато країн Європи пройшли пік захворюваності на серцево-судинні хвороби, і за останні 20 років частота інфарктів, інсультів у них знизилася. Це завдяки здоровому способу життя, ефективній медикаментозній профілактиці і прихильності європейців до ліків, які знижують тиск і рівень холестерину. Можливо, мине 10-30 років і в Україні частота інфарктів, інсультів також піде на спад, але зараз, в умовах економічних проблем, війни, в найближчі 10-20 років ми не пройдемо той пік і не почнемо спускатися, як це зробили багато країн Західної Європи.

Про хвороби серця у військовозобов'язаних

— В Україні триває мобілізація і одне з обов’язкових досліджень під час проходження ВЛК це ЕКГ. А хотілося б зрозуміти, чи достатньо тільки лише ЕКГ, щоб виявити проблеми з серцем військовозобов’язаного?

— Ну, ніхто і не каже, що ЕКГ є єдиним і найбільш надійним методом для діагностики захворювань серця. Це один із методів. Стартово лікарі відштовхуються від симптомів, які має пацієнт, а далі проводять об’єктивний огляд і визначають потребу в додаткових методах обстеження в кожному конкретному випадку.

— Але ж людина може і не знати своїх симптомів, а проблеми мати…

— Дуже зрідка буває, що людина почувається практично здоровою, а у неї є тяжке захворювання серця без симптомів. Але "зрідка", не означає, що цього не буває взагалі. Це трапляється. Ми ж знаємо, наприклад, про випадки раптової смерті серед професійних спортсменів, про здоров’я яких дбають цілі команди лікарів.

Тому можливі важкі, раптові, до того безсимптомні серцево-судинні захворювання, але частота їх дуже мала. Хоча і ЕКГ може виявити рідкісні спадкові захворювання, ускладнені аритміями. Але це історія здебільшого про молодих людей. А якщо українцю 50-60 років, ми розуміємо його стан, при тому, що підвищений артеріальний тиск у кожного третього. І такі люди, якщо вони вже мають артеріальну гіпертензію, ішемічну хворобу серця, то тут самої лише ЕКГ, звісно, недостатньо.

Щеплення від ковіду та наслідки

— Недавно штат Канзас висунув обвинувачення проти фармацевтичної компанії Pfizer, мовляв, її працівники приховали, що їхня вакцина від коронавірусу спричиняє підвищений ризик розвитку хвороб серця: міокардиту, перикардиту. Були повідомлення, що AstraZeneca визнавала, що її вакцини від ковіду підвищують ризик тромбозу. Значна частина українців вакцинована препаратами цих компаній. Чи означає це, що в майбутньому нам слід очікувати суттєвих проблем з захворюваністю на серцево-судинні хвороби?

— Це точно не буде проблемою. Серцево-судинні побічні ефекти вакцин проти ковіду не йдуть у жодне порівняння з частотою смертей і тяжких ускладнень від ковіду.

Дійсно, після мРНК вакцин, а це Pfizer і Moderna, у молодих людей, особливо чоловіків до 30 років, спостерігалася дещо підвищена частота міокардитів і перикардитів. Це факт. Але в переважної більшості з них, це був легкий перебіг захворювання. Були тільки дуже рідкісні випадки тяжкого перебігу.

З AstraZeneca інша історія: це ризики тромбозів і, зокрема, тромбозів мозкових вен. Але також не можна порівнювати частоту цих серйозних мозкових тромбозів після вакцинації AstraZeneca з частотою смертей від ковіду.

До речі, "старі добрі" вакцини проти дитячих інфекцій також мають серед ускладнень міокардит. Тож це не було чимось специфічним для цих мРНК вакцин.

— А взагалі перенесений ковід (а деякі українці перехворіли і декілька разів) вводить людину в зону ризику серцево-судинних захворювань в майбутньому?

— Такі дані дійсно є, але, перш за все, це стосується людей, які мали і до ковіду серйозні серцево-судинні захворювання. І не просто неускладнену артеріальну гіпертензію, а, наприклад, перенесений інфаркт чи інсульт з серцевою недостатністю, інші хронічні хвороби, з серйозним порушенням функцій органів. У таких людей дійсно можлива більша частота ускладнень цих захворювань. А так, щоб була абсолютно здорова людина без хвороб серця, у якої після ковіду підвищився ризик серцево-судинних ускладнень, то це не наша історія.

Чому тут виникає плутанина? Тому що є так званий постковідний синдром, який, до речі, не є специфічним саме щодо ковіду. Він описаний ще 150 років тому як вегетативна дисфункція після будь-якої серйозної інфекції, коли людина тривалий час відчуває недомагання, слабкість, нестачу повітря. Це симптоми, які можуть свідчити про серцево-судинні захворювання, але коли такі люди йдуть до лікаря, то у значної кількості з них не виявляється саме серцево-судинних ускладнень.

Втім, дискомфорт і погана якість життя внаслідок функціональних розладів після ковіду, коли у людини надовго погіршується працездатність, це проблема у світі. Зокрема, в Німеччині вже згуртувалася асоціація пацієнтів, які перенесли ковід і навіть з’явився термін, що став медичним – "туман у голові". Асоціація тисне на міністра охорони здоров'я, щоб вкладали гроші в дослідження постковідного синдрому для пошуку можливих ліків.