Міфи про аутизм, які давно слід розвіяти. Слово лікарям!

Ми, команда лікарів-дитинологів, що працюють у відділенні ММ «Добробут» «Дитинологія особливого розвитку», дедалі частіше зустрічаємо родини, у яких є дитина з розладом аутичного спектру (РАС), і зіткнулись із величезною кількістю міфів стосовно цього порушення розвитку. Тож вирішили всі разом написати про них статтю. Кожен із нас описав один з міфів, пов’язаний з РАС, і намагався пояснити, чому це міф. Сподіваємось, вийшло цікаво.

Олексій Риков, дитинолог, медичний директор із педіатрії ММ «Добробут»:

Міф 1. Вакцинація може спричинити аутизм

Існує поширений міф про зв'язок вакцинації та аутизму. Усе почалося зі статті британця Ендрю Вейкфілда, опублікованої 1998 року в авторитетному медичному журналі Lancet. У цій статті описувалось дослідження, яке було проведене на 12 дітях і яке, нібито, підтверджувало зв’язок між аутизмом і введенням вакцини КПК.

Ця теорія швидко знайшла підтримку в колах противників вакцинації, і занепокоєне медичне наукове суспільство почало ретельно вивчати цю проблему. У результаті в різних країнах різні центри, після проведення масових досліджень, спростували цю інформацію.

Щодо публікації Вейкфілда було проведено ретельне розслідування, яке виявило, що він мав незадекларований конфлікт інтересів. Крім того, було встановлено, що дані в дослідженні були підтасовані.

Журнал Lancet опублікував спростування та вибачення, самого Вейкфілда визнали винним у порушенні етичних норм і позбавили медичної ліцензії. Однак, попри це, противники вакцинації дедалі використовувати цей тезис у своїй пропаганді.

Катерина Ковбаско, дитинолог, лікар-алерголог дитячий, працівник центру «Дитинологія особливого розвитку»

Міф 2. Аутизм виникає через алергічну реакцію

Через те, що причини виникнення аутизму досі невідомі,часто батьки хворих дітей хапаються за соломинку та намагаються знайти причину хвороби у будь-чому, а саме – в алергії.

Є поодинокі спостереження, що в дітей із аутизмом батьки частіше помічають алергічні реакції на харчові продукти. Але такі дослідження оцінювали тільки погляд батьків і не можуть вважатися обґрунтованими та доведеними.

Не виключено, що імунологічні порушення в ранньому віці можуть бути однією із причин розладів аутичного спектру та впливати на розвиток мозку й соціальну поведінку.

Також є беззаперечним той факт, що дитина з аутизмом може страждати на будь-яке хронічне захворювання, зокрема алергічне. Але варто пам’ятати, що зв’язок цих захворювань на сьогодні не доведений.

Тетяна Рибакова, дитинолог, працівник центру «Дитинологія особливого розвитку»

Міф 3. При аутизмі необхідно дотримуватись дієт

У багатьох дослідженнях намагалися знайти причину РАС, зокрема в токсинах довкілля, їжі, нутритивних дефіцитах, імунних чи шлунково-кишкових розладах тощо. Це призвело до появи багатьох дієт, проте даних про їх ефективність недостатньо.

Нутритивні розлади та проблеми з їжею трапляються у 2/3 дітей із РАС. Такими проблемами є відмова від їжі, рутинне споживання тієї самої їжі, відмова скуштувати нові страви, нав’язливі харчові ритуали, поїдання нехарчових речовин.

У деяких дітей трапляються шлунково-кишкові розлади, подібні до целіакії (непереносимості глютену, що знаходиться у злакових).

Деякі батьки відзначають покращення психоемоційного стану на безглютеновій чи безказеїновій дієті, але якщо дитина не схильна до захворювання, вона не потребує жорсткої дієти, принаймні без дослідження цієї проблеми.

Проте немає єдиного лікування, яке було б ефективне для всіх пацієнтів із РАС. Самостійно, без консультації лікаря, не можна виключати з раціону харчування важливі продукти. Будь-яка дієта, а надто в дітей із порушенням розвитку, має бути збалансованою, бо це організм дитини, яка швидко росте.

Антоніна Лободюк, дитинолог, працівник центру «Дитинологія особливого розвитку»

Міф 4. Причина аутизму – лактазна недостатність

Часто доводиться бачити дітей із аутизмом, що перебувають на безлактозній дієті. При цьому не вдалося виявити даних, які б підтверджували причинно-наслідковий зв’язок між розладами аутичного спектру та лактазною недостатністю.

Варто зазначити, що безлактозна дієта за відсутності лактазної недостатності є шкідливою – вона сприяє вираженому дефіциту кальцію, магнію та цинку в організмі дитини.

Це пов’язано з тим, що лактоза посилює абсорбцію цих мінералів.

Також лактоза сприяє росту біфідобактерій товстої кишки, які є джерелом галактози, остання є важливою поживною речовиною для утворення галактоліпідів головного мозку.

Для підтвердження вродженої лактазної недостатності використовують такі діагностичні тести: дихальний водневий тест, дієта з виключенням молочних продуктів, тест толерантності до глюкози, тест толерантності до молока.

Каріна Тищенко, дитинолог, працівник центру «Дитинологія особливого розвитку»

Міф 5. Аутизм сприяє виникненню дисбактеріозу

В утробі матері малюк перебуває у стерильних умовах. Проте, коли він народжується на світ, його організм починає заселятися мікроорганізмами, утворюється такий мікробний склад, з яким людина може існувати у тривалому симбіозі з довкіллям.

Типові мікробні колонії зазвичай є доброякісними й корисними та виконують велику кількість життєво важливих функцій. Зважаючи на значну роль мікробіоти, деякі вчені й дослідники стали вивчати її вплив на організм у дітей із РАС. Порушення ШКТ (біль у животі, діарея та здуття живота) і порушення обміну речовин часто описують у дітей із РАС. Та, насправді, дані докладного дослідження мікробіоти в дітей із РАС порівняно з дітьми без порушень у різних авторів розходяться та не є достовірними.

Варто пам’ятати, що «аналіз кала на дисбактеріоз» – це просто марно витрачені час, кошти й нерви батьків. Виявлення стафілококів, клебсієл, кишкових паличок тощо у клінічно здорових дітей не є приводом для занепокоєння й подальшого лікування.

Станіслава Гапонова, дитинолог лікар-інфекціоніст, медичний керівник центру «Дитинологія особливого розвитку

Міф 6. При аутизмі високий ризик появи гельмінтів

Зустрічається думка, що погіршення поведінки, посилення стереотипних рухів у дітей із РАС може бути пов’язане із глистною інвазією.

Проте не завжди наявність яєць гельмінтів у калі дитини є ознакою хвороби. Якщо симптомів немає, немає й хвороби. Відповідно лікувати дитину тільки за наявності яєць гельмінтів у калі потреби немає.

Не потрібно проводити так звану профілактику гельмінтів здоровим дітям – за даними ВОЗ, Україна не належить до країн із високим рівнем захворюваності гельмінтами.

Також немає жодних даних про те, що глистні інвазії частіше зустрічаються в дітей із РАС. Але слід враховувати, що діти з РАС дуже часто мають супутні хвороби, зокрема пов’язані з кишківником, і тому можуть частіше інфікуватись гельмінтами.

_____________________________________________

За офіційними даними, сьогодні в Україні розладами із спектра аутизму страждає одна дитина з 5,6 тисяч дітей. Проте, більшість фахівців вважають ці цифри такими, що не відповідають дійсності, в кілька разів заниженими. Головним чином це пов’язано із проблемами діагностики аутизму в ранньому віці. Іншою, не менш важливою, проблемою є те, що сьогодні в більшості українських медичних закладів подібний діагноз подається лікарями як вирок. Так само його сприймають батьки і більшість суспільства. Проте, як демонструє світовий досвід, сприймати дітей із подібними порушеннями фізичного та психічного розвитку як приречених – неправильно. Адже, насправді, ці діти просто є особливими. І це як ніде розуміють в Центрі «Дитинологія особливого розвитку».

На правах рекламы