Колонка мами про любов до себе

Автор

Наталiя Валевська, мама семирiчної Марти, редактор одного з порталiв та засновниця концептстору взуття, розповiла про те, чому вкрай необхiдно в першу чергу любити i цiнити саме себе.

Мені довелося здолати тридцять три роки життя, кілька невдалих стосунків і глибоченну емоційну яму для того, щоб зрозуміти: а) вона необхідна і чому це так; б) любов до себе — не егоїзм, в) ну добре, як себе полюбити?

Люди, яким в житті бракує миру, цей пост для вас. Любов до себе - це ключик до всесвіту.

Отже, А. Любов до себе — необхідна.

Після того, як у мене забрали майже все — сім’ю, бізнес, заробітки, автомобіль і головне — самооцінку, я зрозуміла багато речей. Одна з найважливіших полягає в тому, що я — єдина людина, яка ГАРАНТОВАНО проведе зі мною кожен день і кожну ніч мого життя до самої смерті. ЄДИНА. Більше ніхто у світі не може обіцяти (тобто може обіцяти, але не факт, що виконає), що буде поруч зі мною до гробу. Що гладитиме по голові, коли болить. Що подаватиме води, коли хвора. Що хвалитиме, коли молодець. Що любитиме, навіть коли веду себе не дуже. Що чекатиме, доки сидітиму в печері. Що сміятиметься, коли жарт не було сказано вголос. Що знатиме найпотаємніші мрії. Ніхто. Тільки я.

Читай также: Iсторiя однієї мами: як допомогти цілеспрямованій дитині

Діти — йдуть. Кохані — йдуть. Друзі — йдуть. А я від себе не піду ніколи.

Отже, це стосунки на все життя. Якби вам сказали, що от з цією конкретною людиною ви проведете увесь свій час аж до смерті, ви б напевне спробували краще її пізнати, прийняти, і зрештою, полюбити. Це той партнер, якого не вибирають, який «что было, то и полюбила». Є й хороші новини. Цей роман — на все життя. Щодня поруч. Хіба не прекрасно?

Тому, спершу любити себе (я в себе номер один). Потім — партнера (він у мене номер два). Потім — дітей (вони — трієчки). Потім — рідних і друзів (ну ви зрозуміли). Тільки в такому порядку (це тема для окремого посту, але це істина, я перевірила). І коли щаслива ти, щасливими будуть ставати всі поруч. Не навпаки.

Б. Любов до себе не дорівнює егоїзм.

До розуміння цього я йшла довго. Шуршала звивинами, читала, шукала аргументів, доказів, сперечалася, доводила, і врешті знайшла.

Любов до себе — це коли я сама люблю себе саму. Рівняння з одним відомим.

Я турбуюся про себе, як про найкращу подругу. Коли їй (мені) погано, я не кажу їй — коза, хватить ревіти. Я кажу: маленька, все добре, ти класна і я тебе люблю. Це пройде. На, попий какао.

Коли вона (я) погано працює чи не досягає поставлених цілей, я не кажу їй — і нащо я взяла тебе дуру на роботу? Я кажу: дівчинко, просто ти сьогодні погано себе почуваєш. Світобудова не рухне, якщо ти нині відпочинеш, а завтра зробиш удвічі більше з новими силами. На, попий какао.

Коли в неї горе, я її не зацитькую, а гладжу по голові. Коли вона досягає — я хвалю її, молодець. Коли їй треба вирішити між зробити добре комусь, але в ущерб своїм інтересам, або не робити добре нікому, зате не утискати при цьому себе — я прошу її вибрати останнє.

Коли їй радісно, я радію за неї, і тоді нам удвічі радісніше.

І ми п’ємо какао.

У цьому нема ні грама егоїзму. Бо егоїзм — це хотіти, щоб всі інші мене любили. Це думати, що близькі мені люди приймають рішення і чинять так чи інакше через мене/задля мене/на зло мені. Егоїзм — це ставити себе в центр не лише свого світу, а й світів довкола. І обурюватися, дізнаючись, що це не так.

Не бійтеся любити себе, бо це начебто схоже на егоїзм. Ні разу не схоже і навіть близько не валялося, я гарантую.

І В. Як полюбити себе. Це нескладно, якщо захотіти, але потребує зусиль і часу.

Робити собі приємно. Красиво і доглянуто виглядати. Носити гарні сукні. Дивитися в дзеркало і бачити свою красу, цінність і достойність.

Усміхатися. Собі. Горняткові з кавою, купленою вранці перед роботою. Охоронцеві на вході до школи. Перехожим, котрі затримують на тобі погляд. Сонцю. Мріям, що проносяться в голові.

Хвалити себе. Ми ж не скупимося на похвали дітям, коханим, друзям. Ми пишаємося, що вони у нас такі круті. Що вони вміють, досягають, планують. Я — теж одна з них, своя ж подруга. Хваліть себе, коли є на то причина. Ви побачите — це окриляє не гірше чужих похвал.

Дозволяти собі відпочивати. У сучасному світі відпочинок треба заслужити. Слава Богу, їжу поки що можна купувати без заслуг. Відпочинок — це та сама їжа, тільки для емоцій. Їм теж потрібна перезарядка. Тиша. Відсутність підганяння. Рамки. Планки. Вище, більше, ти можеш, ти повинна. Стоп. Якщо ви відкладете невідкладну справу до завтра, світобудова не рухне.

Проводити час із собою. Це те, чого я найбільше боялася, коли все розвалилося, і що я найбільше ціную і люблю зараз. Проводячи більше часу з собою, ви краще себе пізнаєте. Побачите страхи цієї крихітки, і її сильні сторони. Будете знати, що вона любить, про що думає, чого хоче. Зможете задовільняти її потреби. Знайдете з нею мир і гармонію. Із собою можна робити багато цікавого. Гуляти. Слухати музику. Медитувати. Молитися. Сидіти на лавці з книжкою. Спостерігати за перехожими. Мріяти. Планувати майбутнє.

І от коли любов до себе прийде, світ довкола вас зміниться. У вас завжди буде опора і підтримка. Ви будете наповнені любов’ю, вона йтиме зсередини вас, і нею зможете наповнити і партнера, і дітей, і друзів з рідними. Негаразди не здаватимуться непідйомними. Погані дні стануть просто днями, які треба пережити, а не апокаліпсисами. Досягнення гратимуть всіма барвами.

Джерело Facebook

Читай также: Как устроить хороший детский сад дома. История мамы, которая смогла

Читай также: 4 причины, по которым работа делает меня лучшей матерью

Читай также: Главред AdMe.ru Ксения Лукичева об отношениях с сыном и «чугунном» образовании

Ну і вам до самої смерті буде з ким випити смачного какао і разом подумати про життя.Мені довелося здолати тридцять три роки життя, кілька невдалих стосунків і глибоченну емоційну яму для того, щоб зрозуміти: а) вона необхідна і чому це так; б) любов до себе — не егоїзм, в) ну добре, як себе полюбити?

Люди, яким в житті бракує миру, цей пост для вас. Любов до себе -це ключик до всесвіту.

Отже, а. Любов до себе — необхідна.

Після того, як у мене забрали майже все — сім’ю, бізнес, заробітки, автомобіль і головне — самооцінку, я зрозуміла багато речей. Одна з найважливіших полягає в тому, що я — єдина людина, яка ГАРАНТОВАНО проведе зі мною кожен день і кожну ніч мого життя до самої смерті. ЄДИНА. Більше ніхто у світі не може обіцяти (тобто може обіцяти, але не факт, що виконає), що буде поруч зі мною до гробу. Що гладитиме по голові, коли болить. Що подаватиме води, коли хвора. Що хвалитиме, коли молодець. Що любитиме, навіть коли веду себе не дуже. Що чекатиме, доки сидітиму в печері. Що сміятиметься, коли жарт не було сказано вголос. Що знатиме найпотаємніші мрії. Ніхто. Тільки я.

Діти — йдуть. Кохані — йдуть. Друзі — йдуть. А я від себе не піду ніколи.

Отже, це стосунки на все життя. Якби вам сказали, що от з цією конкретною людиною ви проведете увесь свій час аж до смерті, ви б напевне спробували краще її пізнати, прийняти, і зрештою, полюбити. Це той партнер, якого не вибирають, який «что было, то и полюбила». Є й хороші новини. Цей роман — на все життя. Щодня поруч. Хіба не прекрасно?

Тому, спершу любити себе (я в себе номер один). Потім — партнера (він у мене номер два). Потім — дітей (вони — трієчки). Потім — рідних і друзів (ну ви зрозуміли). Тільки в такому порядку (це тема для окремого посту, але це істина, я перевірила). І коли щаслива ти, щасливими будуть ставати всі поруч. Не навпаки.

Б. Любов до себе не дорівнює егоїзм.

До розуміння цього я йшла довго. Шуршала звивинами, читала, шукала аргументів, доказів, сперечалася, доводила, і врешті знайшла.

Любов до себе — це коли я сама люблю себе саму. Рівняння з одним відомим.

Я турбуюся про себе, як про найкращу подругу. Коли їй (мені) погано, я не кажу їй — коза, хватить ревіти. Я кажу: маленька, все добре, ти класна і я тебе люблю. Це пройде. На, попий какао.

Коли вона (я) погано працює чи не досягає поставлених цілей, я не кажу їй — і нащо я взяла тебе дуру на роботу? Я кажу: дівчинко, просто ти сьогодні погано себе почуваєш. Світобудова не рухне, якщо ти нині відпочинеш, а завтра зробиш удвічі більше з новими силами. На, попий какао.

Коли в неї горе, я її не зацитькую, а гладжу по голові. Коли вона досягає — я хвалю її, молодець. Коли їй треба вирішити між зробити добре комусь, але в ущерб своїм інтересам, або не робити добре нікому, зате не утискати при цьому себе — я прошу її вибрати останнє. Коли їй радісно, я радію за неї, і тоді нам удвічі радісніше.

І ми п’ємо какао.

У цьому нема ні грама егоїзму. Бо егоїзм — це хотіти, щоб всі інші мене любили. Це думати, що близькі мені люди приймають рішення і чинять так чи інакше через мене/задля мене/на зло мені. Егоїзм — це ставити себе в центр не лише свого світу, а й світів довкола. І обурюватися, дізнаючись, що це не так.

Не бійтеся любити себе, бо це начебто схоже на егоїзм. Ні разу не схоже і навіть близько не валялося, я гарантую.

І в. Як полюбити себе. Це нескладно, якщо захотіти, але потребує зусиль і часу.

Робити собі приємно. Красиво і доглянуто виглядати. Носити гарні сукні. Дивитися в дзеркало і бачити свою красу, цінність і достойність.

Усміхатися. Собі. Горняткові з кавою, купленою вранці перед роботою. Охоронцеві на вході до школи. Перехожим, котрі затримують на тобі погляд. Сонцю. Мріям, що проносяться в голові.

Хвалити себе. Ми ж не скупимося на похвали дітям, коханим, друзям. Ми пишаємося, що вони у нас такі круті. Що вони вміють, досягають, планують. Я — теж одна з них, своя ж подруга. Хваліть себе, коли є на то причина. Ви побачите — це окриляє не гірше чужих похвал.

Дозволяти собі відпочивати. У сучасному світі відпочинок треба заслужити. Слава Богу, їжу поки що можна купувати без заслуг. Відпочинок — це та сама їжа, тільки для емоцій. Їм теж потрібна перезарядка. Тиша. Відсутність підганяння. Рамки. Планки. Вище, більше, ти можеш, ти повинна. Стоп. Якщо ви відкладете невідкладну справу до завтра, світобудова не рухне.

Проводити час із собою. Це те, чого я найбільше боялася, коли все розвалилося, і що я найбільше ціную і люблю зараз. Проводячи більше часу з собою, ви краще себе пізнаєте. Побачите страхи цієї крихітки, і її сильні сторони. Будете знати, що вона любить, про що думає, чого хоче. Зможете задовільняти її потреби. Знайдете з нею мир і гармонію. Із собою можна робити багато цікавого. Гуляти. Слухати музику. Медитувати. Молитися. Сидіти на лавці з книжкою. Спостерігати за перехожими. Мріяти. Планувати майбутнє.

І от коли любов до себе прийде, світ довкола вас зміниться. У вас завжди буде опора і підтримка. Ви будете наповнені любов’ю, вона йтиме зсередини вас, і нею зможете наповнити і партнера, і дітей, і друзів з рідними. Негаразди не здаватимуться непідйомними. Погані дні стануть просто днями, які треба пережити, а не апокаліпсисами. Досягнення гратимуть всіма барвами.

Ну і вам до самої смерті буде з ким випити смачного какао і разом подумати про життя.