Чому недолюблених італійських дітей майже не існує: блогерка про італійських татусів
- Автор
- Дата публикации
- Автор
У кожного народу є свої правила виховання, які стали вже традицією цього народу. Наприклад, італійські тата відрізняються від інших своїм турботливим ставленням до дітей. Як італійські татки виховують діток, розповідає блогерка Kate Krav-Rude, яка нещодавно переїхала до Італії.
Більше двох років тому Катя мешкає в Італії та час від часу ділиться своїми враженнями про італійців, їх спосіб життя та інші цікавинками, пов’язаними із цією країною.
Kate Krav-Rude,
блогерка
Днями в нас пройшов льодяний дощ. На ранок дороги перетворилися на справжню ковзанку і, хоч їх щедро засипали сіллю, везти дітей до школи було небезпечно. Так що більшість учнів до школи привозили саме татусі, а не мами, за виключенням мене та ще декількох відчайдушних.
Така поведінка італійських татусів не є чимось незвичайним. Вона лишень підтверджує існуючий стереотип, за яким італійці - найуважніші татусі.
Чи не щодня я спостерігаю картину біля школи, як татки забирають своїх малюків, а тоді розвозять по гурткам. Та перше, що вони роблять, коли зустрічають свою малечу, - щедро цілують та обіймають, нагороджуючи десятком пестливих слів, незалежно від того, хто в нього, - донька чи син, чи обидвоє.
Ще зворушливіше спостерігати за італійською родиною на морі, біля басейну чи в торговому центрі. Мама завжди займається своєю справою, тоді як татусь бігає з дітьми, купує їм солодощі, відводить до туалету, миє їх від розталого морозива. А мама в цей час загоряє, читає книжку, спілкується з подругами, займається шопінгом.
В грудні під час великого збору з дзюдо ми сиділи на трибуні і спостерігали за сином в боротьбі. Поруч з нами була сім'я з новонародженим, які вболівали за старшу доньку. Так от тато весь час тримав маля на руках, гойдав його у візку, виходив з трибуни, коли воно починало заходитись плачем. Мама весь час сиділа спокійно, відволікаючись лише на фотографування старшої.
Нещодавно одна моя подруга з подивом запитала, коли помітила схожу картину італійської родини у відпустці, що це таке? Це так тільки в цих чи завжди?
Мій чоловік часто кепкує із ситуації, кажучи, що він знаходиться тут під шаленим тиском з боку італійських татків. Ще трохи, мовляв, і треба марш-супротив організовувати.
Та прикол в тому, що вони це роблять автоматично, без тиску, без гіпнозу, без вмовлянь чи вживлення під шкіру чіпів. Просто так люблять своїх дітей і не бояться проявляти свою любов.
Думаю, саме тому, недолюблених італійських дітей майже не існує. Непогана національна риса, як на мене.