Фізхвилинки

1.Під час зарядки учитель ( а згодом і самі діти) читає віршика, а першокласники рухами показують те, про що у ньому говориться. В більш підготовленому класі право імпровізації надається самим учням, а в менш підготовленому їм має допомогти учитель.

На городі цап, цап.

Капусточку хап, хап.

Борідкою трусь, трусь.

Капуст очку хрусь, хрусь.

Ратичками туп, туп,

Капуст очку хруп, хруп.

А за цапом дід, дід.

З батурою хтось, хтось.

Цап як скоче: брик, брик.

На все село крик, крик.

На синяки дме, дме,

Вигукує: „Ме, ме…”

За ним Рябко та: „Гав, гав,

От тобі, щоб не крав…”

Ю.Будяк

2.Трава низенька-низенька.

Дерева високі-високі.

Вітер дерево колише-гойдає.

Птахи летять-відлітають,

А діти тихенько за парти сідають.

3.

Виростем великими (діти стають на пальці ніг, руки вгору).

Яблук нарвемо ( імітують зривання яблук обома руками).

В кошики великі (розводять руки в сторони).

Ми їх складемо ( присідають, імітуючи складання яблук).

4.

Раз – підняти руки вгору,

Два –нагнутися додолу,

Не згинайте, діти, ноги,

Як торкаєтесь підлоги,

Три, чотири – прямо стати,

Будем знову починати.

Хто зуміє присідати

І ногам роботу дати?

Раз – піднялись, два – присіли,

Хай мужніє наше тіло.

Хто втомився присідати,

Може вже відпочивати.

Руки в боки, руки так,

Руки вгору, як вітряк.

5.

Раз – встав весь клас,

Два, три – свою парту ти потри.

Чотири, п’ять – на місце сядь.

6.

Ми писали, ми трудились,

Наші руки вже стомились,

А щоб гарно написати,

Треба пальці розім’яти.

Руки кілька раз тряхнемо

І писати знов почнемо,

Відпочивши дружно враз

Приступив до праці клас.

7.

Столярки-молодці,

Тешуть столики й стільці.

Пилочками чики-чики,

Молотками туки-туки.

Чик-тук-туки, чик-тук-туки,

В нас до праці здібні руки.

8.

Гойда-гойда, хить та хить –

Щось на вітрі шелестить.

Гей, на вітрі над водою

Щось тріпоче бородою.

Та зелена борода

Синє небо підміта!

Підмітає, шелестить.

Гойда-гойда, хить та хить!

М.Петренко

9.

Раз, два - усі пірнають,(Присідання)

Три, чотири – виринають,

П”ять, шість - на воді (Рухи руками)

Кріпнуть крильця молоді,

Сім, вісім, що є сили –

Всі до берега приплили,(Руки на поясі, ходьба на місці)

Дев”ять, десять – розгорнулись,

Обсушились, потягнулись,

І розбіглись, хто куди. (Сісти за парти).

10.

Трава низенька-низенька, ( Всі присіли)

Дерева високі-високі.(Піднімають руки вгору)

Вітер дерева колише-гойдає(Обертаються)

То вліво, то вправо нахиляє (Нахил вправо, вліво)

То вгору, то назад, (Потягуються вгору, назад)

То вниз нагинає. (Нагинаються вперед)

Птахи летять – відлітають, (Махають руками)

А учні тихенько за парти сідають.(Всі сідають).

11.

Ми берізки і кленці.

В нас маленькі стовбурці.(Встати)

Ми в стрункі стаєм рядки.

Виправляєм гілочки. (Руки поставили перед собою)

Ледь зіп’ялись з корінців,

Дістаємо промінців.(Руки підняти вгору)

Ми стискаєм їх вогонь

В зелені своїх долонь. (Стискають кулачки)

Хилять свіжі вітерці

Вліво-вправо стовбурці. (Нахили тулуба)

Ще й верхівки кожен ряд

Нахиля вперед-назад. (Вправи для шиї)

12.

Сірий зайчик сів і жде,(Присідають)

Спритно вушками пряде. (Приклавши руки до вух розгинають, то згинають їх)

Зимно зайчику стоять,

Треба трошки пострибать.(Стрибають).

Пострибавши – відпочить. (Сідають за парти).

13.

Вийшов в поле боровик, (Виходять з-за парт)

Та й узявся в боки, (Беруться в боки)

Бо він бачити не звик – (Розводять руками)

Обрії широкі.

Покрутився на нозі, (Крутяться на одній нозі)

Реготом залився,

Танцюристці бабочці(Нахили вперед)

В пояс уклонився.

Довго зайчика ганяв, (Біг на місці)

Виспась на пісочку,

Коли вечір вже настав –

Викупавсь в струмочку.(Імітують рухи при плаванні).

14.

Щось не хочеться сидіти,

Треба трохи відпочити.

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись.

Руки вгору, руки в боки.

Вище руки підніміть,

А тепер їх опустіть.

Плесніть, діти, кілька раз,

За роботу, все гаразд.

15.

Я малюю зайчика ( Колові рухи руками над головою).

Для вас - раз.

Це у нього, бачите, (Руки кладуть на голову)

Голова – два.

Це у нього вуха (Піднімають руки вгору до вух)

Догори – три.

Це стирчить у нього хвостик (Повертають тулуб праворуч, ліворуч)

Сірий – чотири.

Це очиці весело горять – п’ять. (Прикладають руки до очей).

Ротик, зубки – нехай ( Імітують жування моркви)

Морквинку їсть – шість.

Шубка тепла, хутряна (Плещуть в долоні).

На нім – сім.

Ніжки довгі, щоб гасав (Підскакують на місці)

Він лісом – вісім.

Ще довкола посаджу дерева („Садять дерево, притоптують ямку”)

Я – дев’ять.

І хай сонце сяє з піднебесся – десять. (Піднімаються на носках).