Детские рассказы: Буратіно в мережі

«Свято дитячих мрій» - всеукраинский социально-ориентированный проект, организаторами и идейными вдохновителями которого является кинокомпания «ATASOVCINEMAGROUP».

В рамках этого мероприятия детки мастерили поделки, рисовали настоящие картины и писали СКАЗКИ.

UAUA.info счастлив, что тоже может иметь отношение к такому чудесному проекту.

Работы всех деток, которые прошли во второй тур, мы выкладываем на сайте UAUA.info – ведь детское творчество многогранно, а богатство детской души бесконечно. И дети готовы им делиться со всеми нами! Читайте со своими малышами удивительные истории, которые сочинили дети.

Сегодня мы предлагаем почитать сказки Андрея Чурина из г. Прилуки Черниговской обслати.

БУРАТІНО В МЕРЕЖІ

В одному селі жив-був тато Карло. Він був столяром. Жив один, не було в нього ні дружини, ні дітей і сумно йому велося.

Одного разу взяв чоловік деревинку та й витесав із неї маленького дерев’яногохлопчика. Нехай хоч якась розрада буде в житті. На ранок хлопчик ожив і заговорив людським голосом. Радості тата Карло не було меж. Чоловік назвав хлопчика - Буратіно. Хлопчик дуже полюбив тата і з часом навіть пішов навчатись до школи. Карло був щасливим, все в них було добре, тато піклувався за своїм новим сином, а хлопчик слухався і все допомагав по хазяйству.

На канікули до тата Карло приїхала погостювати племінниця з міста. Звали її Мальвіна. Племінниця була дуже сучасною дівчинкою. Мальвіна привезла із собою ноутбук та мобільний телефон.

Дівчинка включила комп’ютер і спробувала зайти до Інтернету. По невідомій для неї причині мережу ніяк не вдавалось підключити.

-Дай-но я тобі допоможу,- сказав Буратіно.

-А ти що насправді зможеш допомогти ? - здивувалась дівчинка.

-Легко, - відповів Буратіно і взявся до справи.

Через декілька хвилин Інтернет був налаштований і вони разом сиділи за комп’ютером. На моніторі вже була нова цікава гра.

Мальвіна розповіла Буратіно про своїх друзів в Інтернеті, про соціальну мережу ,,однокласники.ru,,. Мальвіна любила спілкуватись з різними людьми в Інтернеті, часто міняла своє ім’я та вигадувала всякі нові цікаві історії.

Хлопчик і дівчинка уважно дивились на монітор, коли раптом двері відчинились і до кімнати зайшов тато Карло. Він дуже здивувався, що Буратіно зацікавився комп’ютером і довго не міг збагнути, як працює ця машина. Діти довго пояснювали тату Карло, що таке Інтернет, аж поки не стомились та полягали спати.

Наступного дня Буратіно зранку сів за комп’ютер. Він дуже швидко опанував всю мережу, навіть почав навчати Мальвіну. Так промайнуло декілька днів. Хлопчик вже не звертав ніякої уваги ні на тата, ні на дівчинку. Буратіно цілими днями сидів за комп’ютером та дивними очима дивився на екран монітора.

В Інтернеті у Буратіно з’явились товариші звали їх Аліса та Базік. Так, як і Буратіно, десь з іншого кінця мережі вони з ранку до вечора знаходились в Інтернеті. Іншого життя ця трійця вже не розуміла і не хотіла. Разом з Алісою та Базіком Буратіно переміщувався по самих віддалених куточках всесвітньої павутини. Інтернет захопив і поглинув їх цілком і повністю.

Тато Карло дуже засмутився таким змінам з його сином. Вони майже не бачились і зовсім не спілкувались.

Мальвіна розповіла тату Карло дуже сумну історію про її товариша Артемона. Артемон через надмірне захоплення Інтернетом втратив зв'язок та інтерес до реального життя. Він не їв, не спав, а ввесь час блукав по нових сайтах в мережі. Лише одна людина змогла врятувати Артемона. Мальвіна пообіцяла тату Карло знайти цю людину.

Старенька вчителька, яка на своєму життєвому шляху бачила силу - силенну всяких різних дітей. Звали її Тортила. Разом зі своїм онуком П’єро старенька допомагала дітям, які заблукали в тенетах Інтернету. Тортила рятувала тих, хто втратив реальний світ, допомагала знайти себе у житті. Після листа Мальвіни та тата Карло, Тортила з П’єро швидко взялися за справу. Вони допомогли Буратіно відрізнити віртуальний світ від реального, адже в реальному житті його чекали люблячий тато та двоюрідна сестра. Мальвіна та Карло дуже переймались долею Буратіна.

Наступного дня вже все було добре. Хлопчик завдяки старенькій Тортилі та її помічнику П’єро зрозумів, що найдорожчі та найближчі люди, це рідні які люблять і пробачають. Буратіно було дуже соромно за свою поведінку, за те що зовсім забув про тата та сестру, за те, як мало часу приділяв своїм близьким.

Мережа Інтернету ніколи не замінить спілкування з реальним світом. Любіть, спілкуйтесь та знаходьте час для своїх рідних та близьких!

КАЗКА ПРО КНИГУ

Ішов хлопчик Іванко через ліс додому і ніс у кишені книгу. Зачепився він кожушком за суху гілку, смикнула вона одежину хлоп’яти і книга випала в пухкий сніг. Іванко нічого не помітив і пішов далі по засніженій галявині.

Книга та непроста була, а чарівна. В залежності від того, до кого потрапляла книга, в ній з’являлись нові казкові історії та цікаві персонажі.

Іванко гарно грав на сопілці і, коли йому до рук потрапила книга, в ній відразу з’явилась казка про Хлопчика Іванка та чарівну сопілку. От хлопчина і поспішав додому, бо дуже хотів прочитати нову казку.

А тим часом, поки книга лежала посеред лісу, до неї підбігла маленька сіренька мишка з гострим хвостиком, як шило. В книзі з'явилась нова казка «Про мишку-шкряботушку.» Недовго бігала біля книги мишка, лапки в неї замерзли і вона подалась грітись у свою нірку.

Аж ось на галявину потрапила руда красуня з пишним хвостом. Підійшла до книги понюхала її і зупинилась. Цього було досить щоб на світ з'явилась чудова казка «Про лисичку-сестричку». Побігла руда хитрунка далі шукати поживу, а пам’ять про неї в книжці залишилась.

Вискочив із-за дерева сполоханий зайчик і підскочив до книги. Це вже нова історія «Про зайчика-пострибайчика». Почув зайчик запах лисички і хутко чкурнув тікати в гущу лісу.

Останній поцікавився книгою страшний і волохатий вовк. І знову як і раніше з’явилася на світ ще одна казка. На цей раз «Про вовчика-братика»

Іванко дібрався до порогу рідного будинку і,засунувши руку до кишені з книгою, зрозумів, що загубив її в лісі по дорозі додому.

На допомогу прийшов вірний пес Сірко. Вирішили вони йти до лісу шукати книгу. Сірко попереду, а Іванко позаду. Пес як загавкав на весь ліс, а ось і книга лежить біля лап Сірка.

Побачив Іванко книгу зрадів безмежно, а ще побачив силу-силенну різних звіриних слідів біля книги. Взяв хлопчина книгу до рук, відкрив її і зрозумів, які істоти побували тут. Які ж цікаві казки з’явились в книзі. Іванко поспішив додому, міцно тримаючи книгу в руках. Сірко біг поруч і весело махав хвостом.