Народження нашого Андрійка або як це буває вдруге…

Хочу поділитися з вами своєю розповіддю про пологи, як ви вже зрозуміли, другі.

Вагітність перебігала спокійно, правда додавали переживань і краснуха на роботі (а я не хворіла), і епідемія свинячого грипу і істерії по всій Україні. Але це все нас оминуло і вже наближався мій термін. За порадою друзів я пішла знайомитись до Колодій Оксани Іванівни (роддом на вул.Рапопорта). Вона скерувала мене на УЗД в пологовому і, виявивши незначні порушення кровотоку в плаценті, порекомендувала лягти в патологію.

Для мене це було важко, бо меншій доні 2,3 роки, в садок не ходить, лишити не було з ким. Але якось ми все владнали і 8 днів я відлежала в патології. Після крапельниць показники покращились і я наполягала на виписці.

Але виписати мене лікарі категорично відмовились. Зав відділом Улашин, Данков і Колодій впевнено мене відмовляли, потім стали лякати страшними діагнозами і наслідками, але я наполягла на своєму, що йду додому і всю відповідальність беру на себе. За час лікування я зрозуміла наскільки там форсують пологи: постійні огляди на кріслі, стреси, безкінечні УЗД + умови карантину, без свіжого повітря і відвідувачів. Я не вибаглива, але лежати там було важко.

Тоді вони відмовились віддавати мені обмінну карту, мовляв вже 37 тиждень, доношена вагітність і я скоро народжу але я зібрала речі і поїхала додому.

На наступний день скандал був вже в моїй ЖК, моя лікар Лещенко вже сварилася з пологовим за те, що вони не мали права не віддати мені обмінку.

Вийшла дуже неприємна справа, я б ніколи більше не пішла в цей пологовий.

Дякуючи Лещенко, на наступний день я вже мала нову обмінну карту, дещо заспокоїлась і почала думати про інший пологовий, на щастя він у Львові не один.

Ми познайомились з Паєнок Вірою Олегівною (обласний родом), до якої ще аж 4 тижні я ходила просто на консультації.

Тепер про головне….

4 квітня, Великдень, до нас приїхала моя мама, ми скуштували пасочки і домовились на 9 вечора, що підійдемо в родом на огляд, Паєнок мала нічне чергування.

По дорозі я відчула регулярні перейми і пошкодувала, що ми їдемо без речей.

Лікар глянула: відкриття 4 см і відправила домів по речі.

Поки ми приперлися додому, поки поскладали решту речей, заспокоїли мою маму і Софійку, яка дуже за мене переживала і хотіла, щоб мама була вдома, і доїхали до лікарні, було вже 12 ночі. Таксист побажав успіху, нас з чоловіком швиденько оформили в приймальному, і серували в 2 родзал. О 1:05 мій Андрійко вже лежав в мене на животику…:) 3800, 50 см, 9 балів за Апгар!

Другі пологи виявилися швидшими і легшими, лікар вела себе професійно, активно садила мене на м’яч, керувала диханням, показувала Ігору як правильно робити масаж, час просто пролетів.

Потім перевели в палату, платні були зайняті, але й у бесплатній було не погано.

Мед персонал ставився нормально, в порівнянні з роддомом на Вашингтона на багато краще. Ціни прийнятні (за все разом 300-350 $). Додавав впевненості досвід догляду за донечкою.

Виписка на 3 день, якраз на Благовіщення.

Всі вагітні переживають за пологи, це нормально, але з цього все тільки починається.

Дома нас чекала Софійка, життя якої змінилося назавжди, адже тепер вона старша сестричка.

Всім вагітняшкам успіху і попутного вітру. Все буде добре!

Людмила Губіліт

Форум для батьків