Як правильно працювати зі стресом у школярів молодших класів?

Створення безпечного і здорового освітнього середовища, умов для фізичного та психологічного комфорту — ключові засади Національної стратегії безпечного і здорового освітнього середовища в Новій українській школі на 2021 рік.

Та стресу в житті школярів молодшої школи не бракує. Пандемія коронавірусу, віддалене навчання, скандали у соцмережах посилюють тривожні настрої серед дітей. Чому важливо не ігнорувати перші прояви таких станів і що робити, щоб запобігти проблемам з психічним здоров’ям дитини? З’ясовували журналісти проєкту "Навчаємось разом: дружня школа".

Як школярам долати стрес і як батькам допомогти їм у цьому? Аби отримати відповіді на всі наші запитання, ми поспілкувалися з сімейною та дитячою психологинею, психотерапевткою Богданою Янків.

Які техніки та вправи допоможуть дітям подолати стрес?

Психологиня виділяє дві великі групи технік, що допомагають позбутися стресу:

• дихальні
• тілесні

Дихальні вправи залучають систему дихання школяра. У повсякденному житті ми мало звертаємо увагу на те, як вдихаємо та видихаємо, а ці вправи якраз потребують усвідомленості. У стресі ми всі дихаємо швидше. Щоб відновити природний ритм та заспокоїтись, варто сповільнитись.

Одна з найпростіших і досить дієвих дихальних технік — 2х4. Для її виконання потрібно:

1. стати або сісти у зручному положенні;
2. вдихнути на дві секунди через ніс;
3. видихнути на чотири секунди через рот.

Ця вправа універсальна. Її можна робити і вдома, і у школі, вона підходить і дорослим, і дітям. Вона знімає рівень емоційної та м'язової напруги, виводить зі ступору і допомагає ясніше розуміти, що робити далі.

Тілесні вправи залучають тіло. Це кардіовправи, які сприяють виробленню гормонів щастя, пришвидшують роботу серця та насичують кров киснем.

Якщо дитина сильно напружена, можна декілька разів поприсідати чи пострибати. Рухливі ігри також допомагають впоратися зі стресом — наприклад, хованки і танці.

Чи впливають батьки на те, що дитина у стресі?

Самопочуття школяра багато в чому залежить від стосунків у родині. Сьогодні перед дітьми стоять високі вимоги: і суспільства, і батьків. А отже, після шкільних уроків дитина знову мусить вчитися. Це, своєю чергою, призводить до:

• зменшення рухової активності;
• погіршення концентрації та пам’яті;
• невдоволення.

На думку психологині Богдани Янків, учню молодших класів важливо проводити на свіжому повітрі 2-4 години на день, спілкуватися з друзями, робити те, що йому самому до вподоби.

У стосунках з батьками для дитини важливі такі питання:

• "Наскільки ти мене розумієш?"
• "Чи можу я тобі довіритись?"

Коли потреби дитини враховані мало або не задоволені зовсім, вона думає: "Якщо ти мене не чуєш, то і я тебе не буду" — і починає протестувати.

Якщо з цим не працювати, то з віком стан відчуженості, непотрібності та ворожнечі лише посилюється і з'являються:

• саморуйнування;
• аутоагресія;
• компульсивне переїдання;
• потяг до самогубства.

Не завжди дорослі чують дитину, сприймають її слова серйозно, буває, думають, що вона маніпулює абощо. Психологиня каже: якщо дитина опинилася у безвиході, вона завжди попередить про небезпеку, про спробу нашкодити собі — батькам лише потрібно бути уважними.

Щоб краще зрозуміти почуття дитини, дорослим варто згадати себе у цьому віці, спробувати уявити себе на місці сина чи доньки, проявити більше емпатії, терплячості та розуміння.

Стрес через соцмережі — що робити?

Деякі батьки переживають за безпеку дітей і не хочуть відпускати їх на прогулянки, хоча світ інтернету може бути набагато небезпечніший.

Тут можна виділити одразу декілька факторів стресу:

1. У мережі все ідеально — у дитини виникає відчуття власної невідповідності. Вона намагається відповідати соціальному тренду, але втрачає свою унікальність. Це призводить до внутрішньої боротьби та стресу.
2. Скандали у соцмережах — від них дитина не захищена. Вона шукає відповіді на запитання, на які батьки говорити не мають часу чи бажання, тому нерідко потрапляє на погані новини, фото та відео, що містять сцени насилля.
3. Потенційно небезпечні групи, які можуть підштовхувати до злочинів або самогубства. Дитина відчуває свободу та готова довіритись будь-кому.

Що робити?

1. Розкажіть дитині про кібербезпеку та кіберполіцію, яка слідкує за підозрілими онлайн-групами, сайтами чи іграми.
2. Скористайтеся додатками, які обмежують рекламу, дзвінки з чужих номерів, шкідливі сайти тощо.
3. Цікавтесь, чим займається дитина в соцмережах.

Дистанційне навчання — також стрес?

Адаптація до нових умов навчання також викликає у дітей чимало тривог та переживань. Дорослим пристосовуватися теж важко. Тож не дивно, що онлайн-навчання — це додатковий стрес для всієї родини.

Чи домашній одяг виглядає достатньо добре? Чи житлові умови, які видно на відео, достатньо привабливі? Чи не заважають уроки іншим членам родини? Школяр відчуває страх через те, що однокласники можуть висміяти його, все це заважає сконцентруватися на навчанні. Як результат — виснаження нервової системи та проблема з емоційним врегулюванням.

На дистанційному навчанні допоможіть дитині:

1. облаштувати робоче місце;
2. вигадати комфортний фон для відео, щоб учень впевнено почував себе в кадрі;
3. узгодити графік усієї родини.

Як бачимо, нині у дітей молодших класів дійсно є чимало причин для стресу і тривоги. Своєчасна увага та допомога батьків і педагогів дозволить школярам спокійніше реагувати на життєві обставини і впевнено долати кризи.

Авторка: Вікторія Ваків, журналістка проєкту "Навчаємось разом: дружня школа"

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерство закордонних справ Фінляндії. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора і необов'язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії.