Коучинг не лише для дорослих. Як застосовувати прийоми коучингу для учнів молодшої школи?

Автор: Редакция UAUA.INFO
Дата публикации: 21 июля 2020, 17:02

Автор

Коучинг усе частіше застосовують представники бізнесу, працівники різних сфер, творчі люди. Робота з коучем допомагає не лише у професії, а й у житті. На відміну від інших технологій, коучинг — це не корисні поради чи передача знань. Він допомагає зрозуміти власні потреби та максимально розкрити власний потенціал.

Незважаючи на те, що техніки коучингу сформульовані для дорослих, їх застосовують і для учнів початкової школи. Але щоб коучинг дав гарний результат, треба врахувати важливі моменти: по-перше, у дітей часто відсутній чітко сформульований запит, по-друге, дитячий мозок знаходиться на стадії розвитку, по-третє, чим молодша дитина, тим більше ігрових елементів має бути у техніках. Використовувати їх можуть не лише професійні коучі, а й педагоги та батьки.

Що таке коучинг?

Коучинг — це метод досягнення поставлених цілей. Тренер через діалог допомагає клієнту правильно поставити мету, знайти найкращий спосіб її досягнення і розкрити прихований внутрішній потенціал. Тренер не каже, як досягти успіху, але ставить питання, за допомогою яких клієнт сам знаходить рішення. Коучинг зосереджується на "тут і зараз", а не на минулому чи майбутньому. Коуч не вчить, а допомагає вчитися. Він розблоковує потенціал людини для максимізації її власних результатів.

Принципи коучингу

Американський психіатр Мілтон Еріксон сформулював 5 принципів, котрі допоможуть коучу створити атмосферу підтримки для свого клієнта:

З людьми все добре. Коуч приймає людину такою, як вона є, не намагаючись її "вилікувати" чи "покращити". Це запорука комфортної взаємодії.
У людей є всі ресурси для досягнення поставлених цілей. Навіть коли здається, що поставлена людиною мета недосяжна, коуч не має виявляти сумніву, але внутрішній ресурс важливіший за зовнішні.
Кожен вибір — найкращий. Не варто зациклюватися на неправильності вибору, кожен вибір правильний у певних обставинах і у певний момент часу.
За кожною дією стоїть позитивний намір. Немає на 100% поганих людей, але деякі намагаються досягти позитивних результатів неекологічними методами. Наприклад, мама прагне захистити дитину, не дозволяє гратися біля проїжджої частини — це позитивний намір, але для його досягнення використовує крик та фізичну силу. Завдання коуча —показати альтернативні, екологічні методи.
Зміни не лише можливі, вони обов’язкові. З будь-якою людиною чи системою вони мають відбуватися.

При цьому коуч:

не дає порад;
не пропонує готових рішень;
зацікавлений у розкритті внутрішніх ресурсів людини;
стимулює до подолання внутрішніх бар’єрів.

З якого віку можна застосовувати коучинг?

Деякі елементи коучингу можна застосовувати для учнів молодшої школи. Це пов’язано з нейробіологією: якраз з 6-7-річного віку дитина усвідомлює себе як особистість та вже здатна робити самостійні висновки. Хоча іноді окремі техніки застосовують навіть для дошкільнят.

Особливості дитячого коучингу

Дитячий коучинг має певні відмінності від звичайного:

Взаємодія з батьками. Нерідко застосовується дитячо-батьківський коучинг, адже у дитини часто може не бути запиту на коуч-сесію, а у батьків він є, наприклад: "Моїй дитині важко заводити друзів", "Моя дитина не хоче йти до школи" і т.д.
Взаємодія з іншими дорослими. Оскільки на поведінку та результати дитини впливає взаємодія з багатьма людьми, коуч може працювати з вчителем, бабусею, нянею, спортивним тренером і т.д.
Ігрові моменти. Чим менший вік дитини, тим більше ігрових елементів має використовувати коуч. Для найменших підходить казкотерапія.
Елементи наставництва. На відміну від традиційного коучингу, робота з батьками передбачає елемент наставництва. Коуч може розкрити батькам особливості розвитку мозку дитини на даному етапі та передати інструменти коучингу, які батьки зможуть застосовувати самостійно.

Переваги, які отримують діти від коучингу

Хоча цей метод зосереджений на "тут і зараз", його плюси будуть виявлятися в майбутньому. Коучинг сприяє формуванню умінь та навичок, які допоможуть вирішувати задачі та переживати ситуації в навчанні і житті максимально ефективно. Правильне використання коучингу дає дітям чимало переваг:

Допомагає зрозуміти, що досягнення (найвищий бал, перемога у конкурсі) — це дуже добре та важливо, але це робить тебе автоматично успішним чи щасливим.
Допомагає розібратися з емоціями та переживаннями, адже діти часто перебувають на "емоційних гірках".
Допомагає знайти баланс. Діти часто захоплюються чимось одним, віддаючи увесь час і сили. Техніки коучингу допоможуть зрозуміти, що баланс між різними сферами — це корисніше і важливіше.
Допомагає усвідомити, що усі різні, мають різні уподобання, і це нормально.
Допомагає зрозуміти, що насправді робить їх щасливими.

Чим корисний коучинг в освіті

Коучинг в освіті допомагає:

сформувати особистісний підхід;
підтримати дитину;
визначити її сильні сторони;
сформувати відповідальне ставлення до навчання;
визначити мотивацію дитини до навчання.

Техніки та методи

Гроу-метод (GROW-Метод) для всіх

GROW — основний та універсальний метод, який може застосовуватися для дітей та дорослих. Його механізм наступний:

Необхідно "перенестися" у той час та стан, коли мета вже досягнута. Наприклад, дитина погано вчиться, і їй варто запропонувати описати її життя, коли успіхи у навчанні уже будуть досягнуті, запропонувати описати переваги, які вона має, коли гарно вчиться.
Потім повернутися до теперішнього стану, порівняти. Запитати дитину, який варіант їй більше подобається і чому.
Запитати та обговорити варіанти, що можна зробити для досягнення мети. У цьому методі важливо не починати з того, що все погано і треба виправляти, а відразу починати обговорювати той стан, у якому успіх уже досягнутий. Необхідно, щоб це майбутнє дитині дуже сподобалось.

Методи для дітей

Маленьким дітям буває важко висловити свою думку чи зрозуміти, що саме їх непокоїть та що вони відчувають. У цьому випадку доктор наук з психології Елейн Мід пропонує застосувати три особливі емоційні коучингові техніки для дітей.

Картки настрою для розуміння емоцій

Техніка спрямована допомогти зрозуміти та висловити емоції.

Вам знадобляться:

Старі журнали, газети, книжечки з малюнками.
Клей, ножиці.
Картонні картки чи пробкові дощечки.

Перед роботою варто поговорити з дітьми про емоції, запитати, коли і які емоції вони відчували та який у них настрій зараз. Техніка полягає у тому, щоб зробити картку чи дощечку для кожної емоції. Для цього діти мають переглядати журнали, книжечки, рекламні проспекти, знаходити малюнки чи слова, що відповідають якійсь емоції (наприклад, "Страх", "Радість") та наклеїти їх на відповідну картку чи дощечку. Ці картки у майбутньому будуть у вільному доступі дитини та допоможуть їй описати чи ідентифікувати свої емоції.

Гра в емпатію

Ця техніка вчить співчувати та добре розрізняти емоції.

Вам знадобляться кольорові картки трьох типів:

На перших необхідно описати якийсь сценарій чи ситуацію. Наприклад, "Хлопчик забув удома улюблену іграшку".
На других — написати чи намалювати можливі реакції на цю ситуацію, варіанти рішення.
На третіх — написати назву емоції, яку відчував герой у даній ситуації.

Дітям демонструють картку з першої групи та пропонують дібрати до неї продовження — реакцію та назву емоції. У процесі підбору важливо обговорювати, чому це саме так.

Найкраще вирішення для проблеми

Ця техніка вчить позитивно реагувати на виклик, проблему.

Вам знадобляться:

Картки.
Кольорові ручки.
Ножиці, клей, картинки або наліпки.

Для початку необхідно виділити час на те, щоб докладно обговорити з дітьми проблеми, з якими вони зустрічаються. Треба не просто їх визначити, а й обговорити, як почувалася дитина за кілька годин чи днів після проблеми. У фіналі варто запитати, щоб допомогло чи що б найкраще допомогло у вирішенні проблеми та який вихід є найкращим.

Після обговорення для кожної проблеми треба зробити картку з її назвою та варіантами вирішення. На картці можна не лише писати слова, а й робити малюнки чи клеїти відповідні наліпки. Наступного разу, коли дитина зіткнеться з подібною проблемою та не знатиме, як її вирішити через емоції, що її охоплюють, картка допоможе зосередитися і знайти вихід.

Авторка: Анастасія Пасічна, журналістка проєкту "Дружня школа"

Цей матеріал створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.