Є надія на "зовнішні фактори": генетик відповіла, чи може Путін дожити до 100 років

Президент РФ панічно боїться хвороб, тому його здоров’я тримається під пильним наглядом кращих лікарів

Днями у світі на одного Путіна стало менше. На 91-му році життя помер двоюрідний брат кремлівського диктатора, уролог з Іваново Євген Путін. Варто зазначити, що майже усі найближчі родичі президента РФ довгожителі: дід прожив 86 років, батько — 88, матір — 87.

Зважаючи на те, що диктатор відзначить свій 72-й день народження лише восени цього року, а його необмеженій владі в РФ нічого не загрожує, можна припустити, що кінець путінському режиму прийде ще дуже нескоро.

Втім, не варто виключати й сценарію з прильотом за Путіним "чорного лебедя", адже інформацію про його важкі захворювання підтверджували навіть на рівні Головного управління розвідки України. Ба більше, за словами психологів-фізіогномістів, поведінка і риторика диктатора дедалі більше видає в ньому втомленого старця.

"Телеграф" звернувся до фахівців у галузі генетики, аби з’ясувати, чи варто українцям сподіватися на добрі новини з Москви найближчим часом.

Вдавати мачо хворому на рак пенсіонеру дедалі важче

Переглянувши світлини Володимира Путіна за останні 20 років, можна зрозуміти, наскільки диктатор боїться старості і смерті. Це проявляється не лише в параноїдальних карантинних обмеженнях, яким піддають усіх його візитерів, або в численних косметологічних і оперативних втручаннях, сліди від яких на його обличчі видно неозброєним оком, а й у прагненні запевнити всіх навколо у власній маскулінності.

Як доказ публіці демонстрували польоти зі стерхами, їзду верхи кіньми, риболовлю з оголеним торсом і буцімто регулярні вилазки в сибірську тайгу з Сергієм Шойгу.

Ба більше, навіть коли у ЗМІ з’явилися перші чутки про проблеми зі здоров’ям Путіна (через які були скасовані декілька зустрічей в РФ і планових поїздок за кордон), його пресслужба і вірний посіпака Олександр Лукашенко запевняли журналістів, що диктатор отримав травму чи то на тренуванні з дзюдо, чи то під час польоту на дельтаплані.

Між тим, ще наприкінці 2022-го розвідка Данії та британські ЗМІ (з посиланням на спецслужби РФ) повідомили, що Путін може страждати на хронічний біль, а також мати змінену свідомість і зовнішність через медикаментозне гормональне лікування раку і хвороби Паркінсона.

Вже на початку 2023-го глава української розвідки Кирило Буданов заявив, що має достовірну інформацію про онкологічне захворювання, з яким диктатор бореться не перший рік.

"Так, він сильно хворий. В нього є рак і він проходить серйозне лікування. Чи помре він завтра? Ні, не помре. Найвисокоякісніші матеріали використовують для лікування. Найкращі фахівці з усього світу, на секундочку. Це не тільки російська медицина", — сказав Буданов.

Тож, якщо відкинути версію з нескінечнними підмінами мертвого Путіна новими двійниками, можна зробити висновок, що старість все ж наступає на п’яти диктатору. Проблема (для нас) полягає у тому, що досягнення сучасної медицини, як і фінансові можливості Путіна, майже необмежені.

Від смерті не втече, але ще побігає

Щоб з’ясувати, як довго президент РФ зможе триматися за своє крісло і життя, "Телеграф" звернувся до кандидата біологічних наук, генетика Олени Підгорної.

— Чи існують формули, за якими можна розрахувати ймовірну тривалість життя людини, відштовхуючись від того, скільки жили люди в останніх двох-трьох поколіннях цієї сім’ї?

— Довголіття не наслідується прямо, як колір очей або волосся. За довголіття відповідає більш, аніж 200 генів у нашому організмі. Крім того, на тривалість життя впливає спосіб життя і довкілля: де ви живете, що їсте, чим дихаєте, як часто рухаєтесь.

Звісно, нам відомі випадки, коли довкілля було вкрай несприятливим, але люди проживали довге життя. Це ті самі випадки, коли спрацьовує генетика. Цікавий факт: шанси успадкувати довголіття підвищуються з віком. Вважається, що до 65-70 років ми самі створюємо собі довголіття, а перейшовши цей рубіж, можемо розраховувати на генетику.

Крім того, важливу роль відіграють думки. Сьогодні існує безліч досліджень, результати яких показують, що оптимісти, люди з позитивним мисленням і стресостійкістю завжди живуть довше, аніж песимістично налаштовані люди.

— Найвідоміші в історії покидьки прожили (і продовжують жити) доволі довге життя…

— По-перше, не слід відкидати усі чинники, про які ми вже згадували: спосіб життя, довкілля і генетика. По-друге, позитивний настрій для кожної людини має своє визначення. Якщо ми почуваємося життєрадісними, роблячи добро і живучи у мирі зі світом, покидьки можуть щиро радіти і зберігати оптимізм, скоюючи злочини проти людства.

Не має значення, у чому саме людина черпає цю енергію, якщо вона дозволяє їй підживлювати себе. Хоч би сумно це звучало, цілком ймовірно, таких людей дійсно тримають на землі погані справи.

— Девід Рокфеллер помер у 101 рік після шести пересадок серця і однієї — нирок. Чи можна сказати, що будь-яка людина, яка має необмежені фінансові ресурси, може продовжувати собі життя до 100 років?

— Ну, до 100 років життя можна продовжувати і без трансплантацій. В українських селах сотні бабусь, які пережили голод, війну, все життя копа́ли город і дожили до 100 років. Тому у випадку Рокфеллера, йому не так вже й пощастило зі здоров’ям, інакше з такими можливостями він міг би прожити і до 120-130 років. Сьогодні генетики цілком припускають таку тривалість життя за певних умов.

Загалом, у наші часи люди дійсно живуть довше, аніж 30 чи тим більше 100 років тому. І це підтверджує той факт, що генетика не є вирішальним чинником, адже люди мали ті ж самі гени і тисячу років тому. Серйозний вплив має спосіб життя і розвиток медицини.

Інша річ, що нам важлива не лише тривалість, а й якість цього життя.

Живучи довше, ми накопичуємо негативні наслідки способу цього життя, клітини вже не можуть нормально відновлюватися і ми, на жаль, стикаємося зі ростом онкозахворювань. Це те, що природа "подарувала" нам за наше довголіття.

— Тобто, під пильним наглядом кращих у світі лікарів і маючи можливість пересаджувати собі органи ледь не щороку, Путін може жити ще років 50?

— Давайте тримати у думках, що генетика і медицина — це ще не все. Зовнішні чинники — різні за своєю природою — часом мають дуже серйозний вплив на тривалість і якість життя людини… Думаю, на це цілком можна розраховувати.

— А як щодо можливості розмножуватися у таких довгожителів? Жінки в цьому сенсі обмежені менопаузою, а чоловіки?

— Природою передбачено, що чоловіки повинні встигнути за життя залишити якомога більше свого насіння для запліднення, тому вони в цьому сенсі залишаються придатними до розмноження довше, аніж ми.

У чоловіків також є так звана менопауза, яка протікає менш відчутно, аніж у жінок, але все ж може обмежувати у можливостях. Попри це, науці відомо дуже багато прикладів батьківства у 70-80 років. Жінка у цьому віці народити без допомоги лікарів вже не може.

Водночас не слід забувати про хвороби, які можуть успадковуватися від батьків на генному рівні. І тут в зоні ризику вже чоловіки. Саме батько похилого віку має більше шансів передати дитині ці недуги.

Хоч би скільки грошей і лікарів у підпорядкуванні мав Володимир Путін, втекти від смерті не вдавалося ще нікому. Інша річ, що навіть за 10 зайвих років при владі диктатор встигне втопити в крові пів світу, підживлюючи себе збоченими радощами, а може й народити декількох наступників. Судячи з усього, в питанні тривалості життя Путіна українцям варто сподіватися не на генетику і хвороби, а виключно на власні сили.