Про вік народження першої дитини, лікування безпліддя і шкоду абортів: інтерв’ю з професором Стефаном Хмілем

Міфи та реальність про вплив на репродуктивну функцію

Тривалий час тема безпліддя була табуйованою. Однак нинішня демографічна ситуація в Україні змушує говорити про це голосніше. Зокрема, це питання гостро стоїть для військових, які хочуть залишити після себе нове життя — своїх дітей.

Про що говорить статистика, чи справді народжувати у 30 років не пізно, чи існують "не сумісні" для зачаття пари і чи справді таким страшним є аборт? Відповіді на ці питання "Телеграфу" дав відомий репродуктолог, професор кафедри акушерства та гінекології №1 Тернопільського національного медуніверситету ім. І.Я.Горбачевського Стефан Хміль.

Він має багаторічний досвід у діагностиці та лікуванні усіх форм чоловічого та жіночого безпліддя із допомогою новітніх методик допоміжної репродуктивної технології (ДРТ), завдяки яким діагноз безпліддя перестав бути вироком для багатьох українських пар, які змогли відчути радість батьківства.

Пасемо задніх за народжуваністю

— Наскільки серйозно стоїть питання безпліддя в Україні? Яка динаміка за останні роки і з чим це в першу чергу пов'язано?

— Демографічна ситуація в Україні вкрай складна. Демографи б’ють на сполох. Зараз коефіцієнт народжуваності становить лише 0,7, а для збереження нації хоча б на тому ж рівні, необхідно 2,1-2,2. Ми посідаємо третє місце [позаду] у світі за народжуваністю.

Ще одні невтішні цифри. 1991 року в Україні народилося 630,8 тисячі дітей. 2011-го — 520,6 тисячі. А торік лише 187,3 тисячі… Навіть 1719 року, коли населення в сучасних кордонах було 5,7 млн, народжених було близько 280 тисяч. За даними інформаційних агенцій, зараз в Україні найгірший показник народжуваності за останні 300 років. Йде тотальний геноцид української нації, про що потрібно задуматись суспільству.

До цього додається проблема безпліддя — кожна п’ята-шоста пара має труднощі із зачаттям дітей. І кількість таких випадків зростає. При цьому жіноче та чоловіче безпліддя зустрічається з майже однаковою частотою.

І мене як лікаря-репродуктолога тривожить ця складна ситуація. Я щиро радий спілкуватися на цю актуальну тему. Звісно, на репродуктивне здоров'я зараз негативно впливає війна. Серед усіх травм військових до 10% — це травми статевих органів. Прямі пошкодження, переохолодження та інші шкідливі чинники на фронті можуть знижувати фертильність і спричиняти безпліддя.

— Зараз стрес для українців став буденністю. Як сильно стан нервової системи впливає на репродуктивне здоров'я людей? Або, можливо, є інші, більш вагомі причини безпліддя у чоловіків та жінок?

— Зважаючи на умови довкілля, хронічний стрес, в тому числі через війну, несприятливу екологію, інші соціальні фактори, репродуктивний потенціал може знижуватись. Фізичні та психічні перенавантаження, виснаження, переохолодження, порушення харчування — все це провокує порушення сперматогенезу у чоловічому організмі. А у жінок такі фактори можуть погіршувати якість яйцеклітин.

Кожен сперматозоїд несе шалену кількість генетичної інформації. Там закладено десятки тисяч генів, уявляєте собі? Це дуже тонка і складна структура, своєрідний потужний "комп'ютер", який несе інформацію всіх попередніх поколінь. Тому будь-які порушення під час вироблення сперматозоїдів можуть мати серйозні наслідки.

Навіть такі банальні речі, як тютюнопаління, вживання алкоголю (у тому числі пива чи енергетиків), консервантів, використання електронних сигарет і навіть мобільних телефонів здатні критично негативно вплинути на сперматогенез у чоловіків і стан яйцеклітин у жінок.

Був навіть експеримент, коли сперматозоїди одного чоловіка поміщали у дві різні чашки Петрі — одну поруч з мобільним телефоном, а іншу — в окремій кімнаті без нього. Виявилося, що біля мобільного пристрою рухливість сперматозоїдів значно уповільнювалася.

Який найкращий вік для вагітності

— Українська нація вже давно старіє. Вік є суттєвим фактором при плануванні вагітності? Раніше вважалося, що 30 років для жінки — вже пізно. Зараз переконують, що це стереотип. А як насправді?

— Вік жінки насправді важливий при плануванні вагітності. В організмі дівчини закладено від 500 тисяч до мільйона примордіальних фолікулів, з яких можуть розвиватися яйцеклітини, але в кожному випадку це досить індивідуально. Одразу після народження, а особливо з початком статевого дозрівання, їхня кількість щомісяця суттєво знижується. Особливо після 35-36 років відбувається катастрофічна втрата яйцеклітин і зростає частка хромосомних патологій.

Наприклад, у 40 років у 80% яйцеклітин вже є хромосомні патології, і лише 20% яйцеклітин здорові, у 42 — 10%, у 43 — 3%, а у 44 роки — лише 0,1% здорових яйцеклітин. Тому відкладання вагітності "на потім" може бути дуже шкідливим для жінки.

Найкращий вік для першої вагітності — 20-30 років. Адже до 20 років організм ще не цілком зрілий як психологічно, так і фізично, тому планувати вагітність у цьому віці ще не бажано. Що молодша жінка, то здоровішими народжуються діти. Після 30 років — це ще не критично, але після 36 років вже треба встигнути в "останній вагон".

— Але ж репродуктивний потенціал у кожної жінки індивідуальний?

— Яєчники – це гормональний "годинник" жінки, за наявності ряду патологічних станів їх функція може суттєво погіршуватись. Якщо жінка перенесла оперативні втручання на яєчниках, це також негативно впливає на її репродуктивну функцію. Також не варто ігнорувати сімейний анамнез щодо менопаузи, адже передчасне виснаження яєчників та рання менопауза можуть бути генетично обумовленими і потребувати більш ранньої діагностики. Кожен клінічний випадок слід оцінювати індивідуально і ретельно підходити до питання планування вагітності у жінок різного віку.

— Як можна діагностувати безпліддя?

— Безпліддя варто запідозрити при невдалих спробах завагітніти протягом року при регулярному статевому житті без використання контрацепції. Тоді вже варто починати обстеження та лікування подружньої пари — як жінки, так і чоловіка, адже проблема може бути в обох. Існують також фактори, за наявності яких не варто вичікувати вказані строки і звертатись до репродуктолога вже і негайно.

Зі боку жінки – це трубні вагітності в анамнезі, перенесені оперативні втручання на яєчниках, спадковий анамнез ранньої менопаузи; з боку чоловіка – аномальні показники спермограми, вік старше 40 років, перенесені травми та операції на органах статевої системи тощо.

На жаль, іноді нема явних ознак безпліддя, тому бажано, щоб пара, яка планує дітей, пройшла попереднє обстеження. Особливо важливо виключити інфекції, що передаються статевим шляхом, — сифіліс, хламідіоз, гонорея, трихомоніаз, ВІЛ тощо. Для цього жінка має використовувати бар'єрну контрацепцію з новим статевим партнером до моменту обстеження та лікування.

Аборт викликає безпліддя у 15-30% випадків

— Офіційна статистика свідчить, що 2022 року в Україні було проведено близько 45 тисяч абортів. Твердження, що аборти негативно впливають на репродуктивне здоров'я є міфом, яким лякають молодих дівчат, чи ж за ним стоїть реальна загроза?

— Це не міф. Аборт може призводити до безпліддя приблизно у 15-30% випадків. Це стосується будь-якого виду аборту. І чим більший строк вагітності, то більший ризик ускладнень.

Матка складається з трьох шарів: зовнішнього серозного, середнього м'язового (міометрію) і внутрішнього ендометрію. Під час аборту може бути пошкоджений саме базальний шар ендометрію. Внаслідок цього можуть утворитися рубцевидні зміни, що може призводити до розвитку синдрому Ашермана. А це, своєю чергою, призводить до зниження ймовірності імплантації ембріона.

До того ж після аборту нерідко виникають запальні процеси, які також негативно впливають на репродуктивну функцію і можуть призвести до порушення прохідності маткових труб та спричинити безпліддя у майбутньому.

Тож безпліддя після абортів — це серйозна проблема, яку необхідно враховувати. Для запобігання небажаної вагітності парам, які живуть статевим життям, слід використовувати сучасні методи контрацепції. Для жінки з одним статевим партнером лікар має підібрати гормональну або внутрішньоматкову контрацепцію. А якщо у жінки кілька партнерів, необхідно застосовувати бар'єрні методи — чоловічі та жіночі презервативи для захисту від інфекцій, що передаються статевим шляхом.

ЕКЗ — ювелірна робота

— Чи дійсно існують "не сумісні" для зачаття пари ? Адже бувають випадки, коли абсолютно здорові партнери не можуть зачати дитину, а з іншим партнером це вийшло.

— Дійсно, буває так, що причину безпліддя неможливо визначити навіть із допомогою сучасних методів діагностики. На перший погляд, партнери можуть бути абсолютно здорові, однак вагітність все одно не настає.

Загалом, причин безпліддя може бути дуже багато. Іноді виявити конкретний причинний фактор буває досить складно. Що глибше вивчається питання, то більше можливих чинників, що призводять до безпліддя, може відкриватися. Це комплексна проблема.

— Розкажіть простими словами, як відбувається процедура ЕКЗ?

— Насамперед ми обстежуємо подружню пару і визначаємо показання для ЕКЗ (екстракорпорального запліднення. — Ред.). За відсутності протипоказань, пара починає цикл лікування. У жінки медикаментозно стимулюється суперовуляція. Потім трансвагінальним доступом, через піхву, під контролем УЗД проводиться пункція фолікулів яєчників і забір яйцеклітин.

В лабораторних умовах їх запліднюють спермою чоловіка методом ін'єкції сперматозоїда, так званому ІКСІ. Запліднені ембріони культивують кілька днів до стадії бластоцисти. На цій стадії 5-го дня розвитку їх переносять в матку жінки або заморожують із застосуванням новітніх технологій вітрифікації для подальшого проведення відтермінованого ембріотрансферу.

Через два тижні після перенесення ембріонів проводять аналізи, за результатами яких ми оцінюємо: настала вагітність чи ні, а ще за два тижні — УЗД для підтвердження маткової локалізації вагітності та серцебиття плоду. Надалі відбувається спостереження за розвитком вагітності до пологів. Це дуже ювелірна і відповідальна робота — створювати нове життя. Тому на кожному етапі лікування все має відбуватися якнайретельніше.

— Лікування безпліддя вважається дорогим. Чи з'являються нові бюджетні й перспективні методи лікування безпліддя?

— Можливості є різні. В наших медичних центрах (клініки професора Стефана Хміля у Тернополі та Львові. — Ред.) ми започаткували кілька таких соціальних проєктів після початку повномасштабної війни.

Перший — це безоплатне ЕКЗ для військовослужбовців та їхніх дружин. Ми — єдина клініка в Україні, яка надає таку послугу абсолютно безоплатно для усіх, хто звертається. До нас приїжджають пацієнти з різних куточків країни — Харкова, Донецька, Києва, Запоріжжя, Одеси, Миколаєва. Ми нікому не відмовляємо і вже провели понад 330 циклів ЕКЗ для військових.

Другий проєкт — безоплатна кріоконсервація ооцитів та сперматозоїдів для жінок і чоловіків з-поміж військових. Це так зване "відкладене батьківство", що дозволяє безпечно відтермінувати вагітність на випадок негативних ситуацій, що можуть вплинути на репродуктивну функцію.

— Наскільки доступними є процедури ЕКЗ для пересічних українців?

— Звісно, створення нового життя — це високотехнологічний процес, вартість лікування може бути відносно високою. І методів лікування існує багато. Хоча порівняно з європейськими країнами, у нас вартість є набагато нижчою і більш доступною. Передові технології, які застосовують, середовища для культивування, ембріологічні середники, а також препарати виготовляють у Японії, США, Німеччині, Франції та інших країнах, тому лікування є відносно дорогим.

Наша клініка займається лікуванням всіх форм безпліддя: від простих до складних. Нема на сьогодні такої ситуації та такого стану пацієнтів, де ми б не змогли допомогти.

Однак дуже добре, що весною цього року в Україні почала працювати програма Національної служби здоров'я, яка компенсує вартість ЕКЗ. Наша клініка також долучилася до цієї програми.

— Чи правильно я розумію, що мова про Програму медичних гарантій, в якій діятиме пакет зі штучного запліднення на 30 тис. циклів ЕКЗ? Цього замало порівняно з реальною ситуацією чи ж це порятунок?

— Позитивно, що держава нарешті стала приділяти увагу цьому питанню. Сума державної гарантії невелика — близько 60 тисяч гривень на препарати для стимуляції овуляції, процедуру запліднення, культивування ембріонів, заморожування та зберігання ембріонів, проведення генетичної діагностики, діагностику вагітності тощо. Тому нам доведеться шукати способи вкластися в ці кошти в повному обсязі, індивідуально підібрати протоколи стимуляції, щоб надати якісну послугу й отримати найкращий результат.

Звісно, клініки будуть шукати варіанти, як здешевити ці послуги, щоб вкластися в зазначену суму, звісно ж без прибутку і щоб не вийти в мінус, тому, на мою думку, сума має бути суттєво більша. Але, як ви правильно зазначили, цього звісно, менше, аніж потрібно в масштабах країни.

Не відкладати створення нового життя

— Що може зробити кожен з нас?

— Ми відбудуємо країну: заводи, будинки, інфраструктуру. Але важливо, щоб було кому жити в цій країні. Зрозуміло, що сьогодні важко планувати майбутнє, бо ніхто з нас не впевнений в тому, що буде завтра. Але навіть війна не повинна стати на заваді нового життя. І тому треба планувати вагітність і не відкладати народження.

Потрібно відроджувати українську націю! Оскільки демографічна ситуація є критичною. Велика кількість жінок репродуктивного віку виїхала за кордон, водночас велика кількість чоловіків воює на фронті.

Ми повинні сприяти будь-якими способами і методами допомогти жінкам, які хочуть вагітніти і мають бажання народжувати у такий важкий час, хоч не завжди у них є кошти на втілення цих бажань. Саме тому ми закликаємо усіх керівників держави, міністерств, меценатів, політиків долучитися до загальнонаціональної ідеї відродження нації та допомагати жінкам у їхньому бажанні мати дітей.

Вважаю, що також повинні бути цільові регіональні програми. Адже кошти не є такими великими, ми повинні брати приклад з багатьох європейських країн, які можуть повністю оплачувати програми ЕКЗ, як, наприклад в Ізраїлі. Кожна жінка може проходити лікування безпліддя скільки разів, скільки бажає, з метою відродження нації. А держава має всіляко підтримувати своїх громадян у цих прагненнях.

Я намагаюся переконувати наших пацієнтів. Буває, коли приходять і сумніваються. Переконую — ні: потрібно відроджувати українську націю. І дуже багато пацієнтів приїжджають з різних куточків країни до мене лікувати безпліддя.

Хлопці, які воюють на передовій також приїжджають до мене. Вони кажуть: "Пане професоре, допоможіть нам стати батьками. Не знаю, завтра я буду жити чи ні. Але хочу після себе залишити потомство. Я хочу залишити після себе дітей".

І ми прагнемо їм допомогти. А як їм не допомогти? Коли вони нам так допомагають, розумієте? Саме завдяки військовим ми маємо можливість вільно працювати, жити. І тому я вірю усім серцем, що наша команда, кожен наш працівник і все суспільство разом відродить українську націю. Слава Україні!