"З’явиться новий штам коронавірусу, що зможе заражати людей, які перехворіли": імунолог Борис Донськой

Український імунолог, старший дослідник в Інституті педіатрії, акушерства і гінекології ім. О. Лук'янової НАМН України Борис Донський в інтерв’ю виданню "Телеграф" розповів, скільки зберігаються антитіла від Covid-19, який "сюрприз" нам ще готує коронавірус і що врятує Україну від нової хвилі захворювання.

- Останніми днями більшість новин про ковід стосується штаму "Дельта". Чи є він вже в Україні? Яку несе загрозу?

- Було б дуже дивно, якби його не було в Україні. Він в Україні теж є. Це один із варіантів коронавірусів. Нічого такого ексклюзивного в ньому немає. Дельта, альфа, бета… Він, мабуть, обігнав своїх братів і сестер, тому що, ймовірно, краще передається, видає більше число копій і більш заразний, ніж його побратими. Чи є він більш летальним або важким? Поки це невідомо. Скоріше за все – навряд чи. Чи працює проти нього імунна пам'ять від хвороби і щеплень? Судячи з усього, так, мабуть, з меншою ефективністю. На скільки меншою? Поки що невідомо. Треба досліджувати. Світ вже не закритий, тому не можна унеможливити потрапляння певного штаму до тих чи інших країн.

- Чи може цей штам спричинити нову потужну хвилю, як це було навесні?

- Справа не в нових штамах, а в тому, що дуже багато людей навесні ще не перехворіли, не зробили щеплення. Тому неважливо, який штам. Не було зроблено достатньо щеплень, а кількість людей, які не мають імунної пам’яті, була велика. Тепер, судячи з усього, баланс змінився. Достатньо велика кількість людей вже перехворіла.

Україна може обмежити міграцію з країнами, охопленими новим штамом коронавірусу

- Чи правильними є пропозиції влади щодо обмеження сполучення з країнами, де стрімко поширюється "дельта-варіант" COVID-19?

- Якщо маєте на увазі нашого північного сусіда – то навіть краще буде. І не тільки з причин коронавірусу. Звичайно, це очевидне рішення. Якщо в одній країні відбувається неконтрольоване розповсюдження вірусу, а ви хочете зменшити потрапляння носіїв до себе, то треба зменшити контакти з цією країною. Так, це правильно.

- Як ви зазначили, вже велика кількість людей перехворіла. Можна тоді казати про колективний імунітет?

- Колективний імунітет – досить абстрактна річ. Це як високий рівень знань. Для різних екзаменів цей рівень знань буде по-різному достатнім. От ви приходите в Оксфорд, думаєте, що гарно знаєте, а екзамен не складаєте. Тоді як приходите в полтавське швейне ПТУ – і виявляється, що ваших знань достатньо для складання екзамену. Треба дивитися, яка доля популяції достатня для того чи іншого виклику. Так, у нас вже є цей прошарок. Чи буде його достатньо для того, щоб унеможливити зростання захворюваності восени? Важко сказати. Якщо буде проведена більш-менш грамотна вакцинальна кампанія за літо, будемо сподіватися, що цього вистачить.

- Чи змінилася картина щодо кампанії з вакцинації?

- Як бачите, всього-на-всього треба скасувати бюрократію і дозволити всім людям приходити і щеплюватися. І це відразу, о чудо, дає зростання кількості вакцинованих в декілька разів. Все, що контролюють і регламентують наші державні установи, йде через дупу. А якщо відкрити двері та сказати – "Приходьте і робіть щеплення хто хоче", то люди не дурні – прийдуть і зроблять. І за ці місяці, поки впроваджувався план (вакцинації. – Авт.), було щеплено дуже мало людей. А як тільки програму лібералізували і зробили доступною для всіх, то відразу пішло колосальне зростання щеплених. Відповідь: треба було відразу це зробити.

Що робити, якщо не виходить зробити другий укол вакцини вчасно: українцям дали відповідь

- Статистика останніми днями свідчить про зменшення кількості нових хворих.

- Так, у нас перехворіло більше людей. До того ж, зараз сприятливий сезон. Пандемія і минулого року спадала в цей період. Люди у відпустках, на відкритому повітрі… Але все одно треба не розслаблятися і за літо максимально щепити групи ризику, поки є час. Якщо ми зробимо 5 мільйонів щеплень групам ризику, то восени ми майже не побачимо ані летальності, ані заповнення реанімацій. Якщо ми не зробимо цього чи вакцинуємо лише молодих, хто хоче на літо у відпустку, або хто перехорів і хоче у відпустку, то отримаємо нульовий ефект. Важливо, кого щеплюємо. Треба максимально пропагувати вакцинацію саме людям із груп ризику, які ще не перехворіли. Тоді ми будемо мати максимальну ефективність на ту невелику кількість доз вакцин, яка в нас є. Навіть нею ми можемо врятувати ще десятки тисяч життів восени. Якщо ми замість цього використаємо їх для молодих і тих, хто перехворів, то, на жаль, ми ці життя не врятуємо. І в нас знову восени буде спалах з приростом летальності.

- Багато міфів навколо того, як довго живуть антитіла та імунітет захищає від ковіду.

- Антитіла будуть триматися дуже довго, а пам’ять про це буде триматись ще довше. Тому якщо є антитіла і точно людина перехворіла на коронавірус, а не на удаваний коронавірус, то, в принципі, ці люди поза зоною ризику.

"Прибере" найуразливіших: озвучені шокуючі темпи поширення дельта-штаму COVID-19

- Щоб пересвідчитися, що ти дійсно хворів, дійсно маєш антитіла, треба робити тест?

- На жаль, і під час хвороби було багато хибно-позитивних тестів. Тест на антитіла дуже чітко показує, чи ви хворіли, чи справді був коронавірус. Він дуже надійний, дешевий і простий. Антитіла тримаються до року. І скоріш за все будуть триматися і далі.

- Чому люди бояться робити щеплення? Існують так звані антивакцинатори. Як із цим боротися?

- Антивакцинатори не бояться вакцин, а просто живуть на іншій планеті. Ці люди - некритично мислячі, йдеться про якийсь рівень вірування. Упоротих антивакцинаторів уже без сенсу переконувати. А щодо перестороги людей і тих, хто оцінює ризики, треба працювати, максимально чесно показувати кількість ускладнень, які справді можуть бути, число врятованих життів, статистику. Якщо зробиш щеплення, то 100-відсотково не захворієш? Ні, це не так. Але відсоток запобігання важким формам – прекрасний. Запобігання летальним випадкам – ще кращий. Ціну, що визначена певним мінімальним ризиком ускладнень, все одно варто заплатити. Особливо, якщо ви належите до груп ризику. У вас на кону дуже великий виграш. Ви можете нівелювати реальні шанси померти. Тоді як віртуальний ризик мати ускладнення – один або два на мільйон. З іншого боку, якщо людина молодого віку, перехворіла без ускладнень, то, зробивши щеплення, вона майже нічого не виграє. Її не треба рятувати, вона вже поза зоною ризику, але може отримати невеличкі побічні ефекти.

- Ваша думка, як за час пандемії та карантинів змінилася медична система в Україні? Є якісь позитивні зрушення? Чи ще більше оголилися проблеми?

- На перших етапах дійсно оголилися – страшенна некомпетентність і неготовність. Так, багато чого було модернізовано і оптимізовано, і сподіваюся, цей досвід не пройде зайвим. Але я не був би оптимістом. Бо ця пандемія показала системну неспроможність тих пострадянських структур щось організувати, швидко вирішити, піти якимось оригінальними, нестандартними шляхами. Тобто зробити щось, що до тебе ніхто не робив, бо ти стоїш перед викликом, який до тебе ще ні перед ким не стояв, і немає інструкції ані МОЗ, ані ВОЗ. На жаль, все це показало, що наша бюрократична система скоріше буде нічого не робити, аби не брати на себе за щось відповідальність.

- Якщо буде нова хвиля, більш потужна, чи готова Україна вже краще?

- Важко сказати. Дивлячись на те, яка буде хвиля. І чого. Тих самих варіантів вірусу? Така хвиля вже не прийде. Але є невелика, однак дуже неприємна ймовірність, що вірус справді дасть дуже оригінальну мутацію. І тоді нам доведеться розпочинати все майже з самого початку. Не хотілося б цього, але, на жаль, така імовірність є. До такого варіанту теж варто готуватися. Тому треба підтримувати свої заклади охорони здоров’я, виробників препаратів, наукові заклади, які можуть вчасно щось вивчити. Всі звикли, що інвестувати в свою науку і дослідження непотрібно. Нехай "дурні" американці інвестують, все розробляють, потім ми в них купимо чи почитаємо їхні поради. Але коли перед усіма стоїть дійсно однаковий виклик, то ніхто тобі нічого не буде пояснювати, не буде давати інструкції, і в першу чергу вакцини не дасть. Всі будуть – за себе. Хто інвестував, той і отримає. Можливо, цей урок буде запам’ятований. Для того, щоб наші дослідники розробляли хоч щось достойне, треба інвестувати. І головне, що не в "мертві установи", бо тоді ви інвестуєте фактично в опалення, вивіз сміття і водопостачання. Інвестувати потрібно в проєкти, діяльність, те, що може бути зроблено, а не підтримувати десятки-сотні бетонних будинків по Києву та інших містах. Це коштує дорого, а продукт – нульовий. Бо наука – це люди, проєкти, дослідження, а не великі корпуси з 9-12 поверхами.

- Ви сказали про ймовірність, що буде якийсь вибуховий новий штам. Тож ковід із нами лишиться надовго?

- Новий штам коронавірусу, який не буде схожий на уханський, змінить спайк-протеїн і таким чином зможе заражати людей, які перехворіли, змушений буде з’явитися. Коли більшість перехворіла, то ми просто самі примусимо його еволюціонувати в такий штам. Буде він важчий чи легший? Невідомо. І навіть невідомо, чи з’явиться він через три місяці або через 30 років. Просто на майбутнє треба мати готовність до швидкої розробки методів діагностики та профілактики, тестування, вироблення власних препаратів, вакцин проти нових і нових штамів. Це точно знадобиться.

В Україні різко зросла кількість хворих і померлих від коронавірусу: статистика на 23 червня