Реально в Україні зараз може бути до 100 тисяч заражень ковідом щодня, - лікар Тарас Жиравецький

Лікар Тарас Жураховський відверто відповів стосовно загрози локдауну, провалу вакцинації і реальній статистиці захворюваності коронавірусом в Україні

Під час пандемії українці стали частіше прислухатися до лікарів, а у Мережі все більше формується когорта медиків-блогерів. Один із таких популярних лікарів, сторінку якого в Фейсбуці читає майже 80 тисяч підписників, Тарас Жиравецький - головний лікар медичного центру «Біокурс» у Львові. В ексклюзивному інтерв’ю для видання «Телеграф» він відповів на найзлободенніші питання: кому можна не вакцинуватися проти коронавірусу, чи буде в Україні новий локдаун, чому ще далеко до колективного імунітету та що буде з вірусом COVID-19 у майбутньому.

«Перейти цей пік нам так просто не вдасться»

- Зараз в Україні триває третя хвиля коронавірусу? Зорієнтуйте, будь ласка, щодо часових проміжків. Бо чимало хто плутається і не розуміє, коли закінчилася друга, а коли почалася нова хвиля.

- Коли в Україні з’явилися перші випадки коронавірусу, то було замало ПЛР-тестів. І перша хвиля в нас, власне кажучи, не була зафіксована. Тому дехто з медиків схиляється до того, що зараз триває друга хвиля коронавірусу. Але теоретично – все ж таки третя. Так, перша хвиля була на початку появи коронавірусу в Україні. Вона була невеликою, хворіло мало населення. Тоді як друга хвиля вже більша, пік прийшовся на грудень 2020 року. Потім ця хвиля почала спадати. Зараз маємо третю хвилю, адже після зниження показників відбулося різке збільшення кількості нових випадків, госпіталізацій і смертності.

- Зараз пік третьої хвилі?

- До піку ми ще, напевно, не дійшли. Багато областей залишаються в помаранчевій зоні, ще не є в червоній. Якщо доєднаються, то зросте кількість госпіталізацій, а нових випадків може бути більше за 20 тисяч.

- Хвиля знову йде з заходу і поступово просувається до східних областей?

- Так, з заходу на схід. Достовірно це пояснити важко. Ймовірно, все таки там більше людей, які приїжджають з Європи і привозять вірус на західну Україну. Більше, можливо, заробітчан, які їздять в Євросоюз.

- Бачила інформацію Київської школи економіки, яка робить регулярно прогнози, про те, що показник смертності під час весняної хвилі – тобто зараз - удвічі швидше досяг піків осіннього.

- Так відбулося за рахунок того, що з’явилися нові штами вірусу. Про це говорив і міністр охорони здоров’я Максим Степанов. Були відправлені зразки відповідного вірусу в лабораторії за кордон, де підтвердили, що в нас вже є південноафриканський і британський штами. А вони швидше поширюються, спостерігається важчий перебіг. Впливає це і на летальність. Крім того, зросла кількість госпіталізацій, порівняно з другою хвилею. Якщо в грудні ми мали максимум на піку до 3 тисяч госпіталізацій, то зараз – до 5 тисяч кожного дня.

- А є ризики, пов’язані зі святкування травневих свят і Великодня?

- Звичайно, що є. Тому я думаю, що керівництво країни піде на досить жорсткі методи з метою зменшення контактів населення. Бо перейти цей пік нам так просто не вдасться. Можливо, буде подовження строків карантину, а легкі послаблення лише в тих областях, де спадає хвиля. Все залежить від того, наскільки готові міста чи області до кількості нових пацієнтів. Чи є забезпечення киснем? Чи все в порядку з медичним персоналом? Якщо так, то тоді можна спробувати послаблювати обмеження. Адже з вакцинацією ми не встигаємо ніяк, при тих темпах, які є зараз. Великої надії на вакцину щодо зупинки пандемії в нас у країні немає. Основне питання зараз в тому, щоби в кожній області збільшувати кількість ліжок для важких пацієнтів. Щоби було куди скерувати пацієнтів, яким важко лікуватися вдома.

«Зараз може бути порядку 100 тисяч нових випадків щодня»

- Наскільки статистика в Україні відповідає реальній ситуації?

- Щодо госпіталізації – приблизно відповідає. Стосовно летальних випадків, скоріше, так само. Хоча кількість може бути трошки більша за рахунок того, що не всі випадки ковіду фіксуються. Якщо говорити про нові випадки, то статистика явно не відповідає реальному стану. Ймовірно, випадків більше десь у 5 разів. Тож зараз може бути порядку 100 тисяч нових випадків щодня. І тому ми маємо 5 відсотків важких пацієнтів, які потрапляють в стаціонар – 5 тисяч госпіталізацій. В нас офіційно 15-20 тисяч нових випадків, якби при такій захворюваності була така висока госпіталізація, то це було би вкрай складне захворювання.

- Тож треба змінювати систему підрахунку?

- Країна просто не встигає з діагностикою. Зараз це важливий момент. Але ми, напевно, вже не доженемо за можливостями тестування, які, наприклад, виконуються в Сполучених Штатах Америки. На тести потрібно більше коштів, технологічне забезпечення.

- Ви прогнозувати ймовірні піки коронавірусу, спираючись на модель іспанського грипу. Справдився ваш попередній прогноз?

- Частина прогнозу справдилася. Повністю відповідала перебігу подій на початку. Я міркував, що падіння кількості нових випадків і госпіталізацій відбудеться до літа, влітку буде більш-менш спокійно, як було минулого літа, а потім – третя хвиля, навіть менша за другу. Вийшло не так. Бо новий штам змінив картину і почав активно поширюватися. Тому все пішло не за сценарієм саме іспанського грипу.

- Чимало хто сподівається на колективний імунітет. Чи дійсно він врятує? Наскільки такий сформовано в Україні?

- Зараз його точно немає. Ми не можемо говорити про колективний імунітет, коли в нас кожен день 5 тисяч госпіталізацій в лікарнях. Про колективний імунітет буде мовитися, коли буде 20-100 госпіталізацій на країну. Це вже поодинокі випадки, і відповідно – колективний імунітет сформовано. Кількість нових випадків так само буде значно меншою. Щоби йшлося про колективний імунітет, має перехворіти 70-80 відсотків населення.

- Тож ми будемо далі жити в новій ковід-реальності – з масками, карантинами?

- Наразі так живе цілий світ. До речі, далеко не всі країни Євросоюзу гарантовано приборкали пандемію. В них були достатньо тривалі та жорсткі карантини і обмеження, які проходили набагато жорсткіше, ніж у нас. Наприклад, людей могли не випускати взагалі з дому, або дозволялося виходити тільки на певну кількість метрів, інакше – штраф. Приміром, у Польщі був карантин, але все одно там зараз літальних випадків в рази більше, аніж в Україні.

- А є ймовірність, що коронавірус щезне чи стане чимось на кшталт звичайного грипу?

- Поки що не можна сказати з 100-відсотковою впевненістю, але, ймовірно, що він зникне. Як, приміром, були епідемії свинячого, пташиного грипу.

- Тобто увійде в історію окрема пандемія?

- Так. Можливо ті люди, які не перехворіли і не вакцинувалися – таких все одно залишиться відсотків 15-20 – зможуть в майбутньому заразитися десь цією інфекцією і перенести її.

«Не бачу логіки в тому, щоби маючи антитіла йти на вакцинацію»

- Ви вже зазначили, що на вакцинацію – надії немає. Чому в Україні так туго йде вакцинація проти ковіду?

- Насамперед замала кількість доз вакцин на таку велику країну. Цієї кількості доз, яка прийшла до нас перший раз, явно не достатньо для того, щоб вакцинувати велику кількість населення. Тому темпи вакцинації зараз не залишають нам оптимістичного прогнозу щодо того, що саме щеплення допоможете в боротьбі з вірусом. Якщо в нас приблизно 100 тисяч людей, ймовірно, хворіє щодня, то відповідно за десять днів ми матимемо мільйон людей. А за місяць – орієнтовно три мільйони. За три місяці – дев’ять мільйонів, це якщо пандемія буде крокувати такими сильними темпами як зараз.

- Чи можна довіряти тим вакцинам, якими пропонують щеплювати українців?

- Ми мусимо довіряти вакцинам. У нас немає великої альтернативи. Зараз жодна вакцина не є 100-відсотково гарантовано ефективною. Вакцину створювали досить швидко. Швидким було й дослідження побічних ефеків. Тому зараз про жодну вакцину в світі ми не можемо сказати, що вона вже випробувана. Ще доведеться почекати якийсь час, щоби зробити висновки і стверджувати: «Так, це спрацювало».

Кулеба натякнув, що невакцинованих українців не будуть випускати закордон

- А чи потрібно вакцинуватися тим, хто перехворів?

- Є дві думки. Частина лікарів каже, що так, решта – ні. Я не бачу логіки в тому, щоби маючи антитіла йти на вакцинацію. Для об’єктивності слід зробити тест на антитіла. Якщо бачите, що у вас є антитіла, то, зрозуміло, вакцинуватися не потрібно. Якщо у вас є температура, то бажано перед щепленням зробити тест на ковід. Аби не піти з активним ковідом вакцинуватися. Бо це нічого не дасть. Якщо антитіл немає, однозначно, ви можете вакцинуватися.

- Вакциновані можуть переносити коронавірус?

- Так, звичайно. Ми маємо приклад нашого головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, який захворів на ковід після першої вакцинації.

- Що ви думаєте про так звані ковід-паспорти чи паспорти вакцинації?

- Можна було би тим, хто перехворів, видавати довідку. Там би містилися дані про те, що людина дійсно перехворіла і має антитіла. В принципі, це би мало бути прирівняно до цього паспорту вакцинації. Чому це не робиться в світі? Ми, наприклад, з колегами поки що не можемо зрозуміти, чому такої політики не ведеться. Вакцинованим не гарантують, що з цим паспортом не будуть робити ПЛР чи антиген-тест при в’їзді в країну. Приклад з тим же Ляшком приклад показав, що теоретично людина може переносити вірус. Вакцинація робиться для того, щоби у вас ймовірно був легший перебіг захворювання. Вакцина проти ковіду не захищає від ймовірності інфікування.

- Як і будь-яка.

- Так. Вакцина від грипу, наприклад, не захищає вас від того, що ви можете заразитися.

«Україну 100 відсотків чекає загальнонаціональний локдаун»

- Як ви вважаєте, Україна провалила боротьбу з коронавірусом?

- Я би не сказав, що Україна провалила. Провалила – це якби в нас не було зовсім медиків, ліків. Україна поки що не почала ту вакцинацію, яка би мала бути, у тому масштабі, як в цивілізованих країнах. Але Україна мала досить велику базу лікарень і відповідно – досить значний потенціал лікарів. Я вважаю, що наші сімейні лікарі краще ведуть зараз пацієнтів, аніж це виконується в деяких цивілізованих багатих країнах. Коли сімейні лікарі не мають доступу до пацієнта і деколи його ведуть люди без належного фаху. Пацієнт переважно знаходиться вдома, не виконує жодних лабораторних тестів чи комплексної томографії до того моменту, поки йому не стає погано. Тоді за ним приїжджає швидка, і все це виконується вже в лікарні. Такий алгоритм. На мою думку, все-таки краще, коли з першого дня вас веде сімейний лікар, який може підкорегувати лікування вдома, пролікувати пацієнта до того, коли він потрапив у стаціонар. Саме така стратегія зараз в Україні. І я вважаю, що це більш коректно, ніж пити воду, вживати парацетамол і спостерігати, як організм себе поведе… Досвід моїх колег і мій за той рік пандемії достатній для того, щоб сказати – це не працює. Особливо при новому штамі коронавірусу.

- Ми зазначили, що вакцинація поки що йде незадовільними темпами. Яких ще заходів із боку держави в боротьбі з ковідом не вистачає?

- Більше ніяких ще способів жодна країна не вигадала. Обмеження, локдауни, які є в цілому світі, та вакцинація. Основне все таки – це обмеження спілкування між людьми. А вакцинація потрібна для того, щоби люди легше переносили хворобу.

- На яку країну в плані боротьби з пандемією варто рівнятися?

-Поки що ми дивимося на Ізраїль і Великобританію. Це лідери з тих країн, що ближче до нас. Та й азійські країни. Там узагалі досить цікава ситуація, яку ми, як європейці, не можемо зрозуміти. Чому в нас, незважаючи на всі сучасні технології, серйозна проблем? Такі країни, як Німеччина, Великобританія, Іспанія, Франція – достатньо потужні, але не можуть справитися з пандемією. Китай якимось чудом справився, феноменально зупинивши пандемію на 90 тисячах пацієнтів.

"Коли я після 10 днів в ковідній реанімації вперше взяла авторучку, то зрозуміла, що не вмію... писати"

- Франція з 3 квітня знову ввела загальнонаціональний локдаун.

- Бо в них дуже велика кількість нових випадків, госпіталізацій.

- В нас також є ймовірність національного локдауну?

- В нас, я думаю, не ймовірність, а 100 відсотків буде загальнонаціональний локдаун. В Івано-Франківській, Закарпатській областях нібито ситуація пішла на покращення після закриття. Але якщо зараз знову відчинити їх, то невідомо – чи не почнеться та сама історія через два-три тижні.

«Люди просто хочуть заперечити наявність пандемії, бо вона впливає на фінанси»

- Соцопитування показують, що українці переважно не довіряють владі в плані боротьби з пандемією. Багато в нас так званих антиковідників. Це сталося через недостатню комунікацію влади з народом, як думаєте?

- Мені здається, недостатньо відео з лікарень та інтерв’ю з лікарями, які на першому плані в медіа. В нас мають бути лікарі, яким довіряють. Які є незаангажованими, не в політиці. Саме лікарі мали би давати оцінку ситуації.

- Так, але в нас чимало таких незрозумілих експертів, які теж коментують.

- У нас так завжди було. У нас політики – експерти з медицини. Я не розумію, коли в ефірі політичного шоу стосовно медицини політики висловлюють свої думки, а лікарів вмикають десь на 2-3 хвилини невеличкими репліками. Стосовно влади, то, звичайно, українці їй давно не довіряють, і не тільки в медицині. Щодо антиковідників – дивна позиція. Тут, напевно, більше виникає позиція з економічної точки зору. Люди просто хочуть заперечити наявність пандемії, бо вона впливає на фінанси. А проблеми з грошима виникають через кризу, яку спричинила пандемія, локдауни. Тому з’являються такі думки: «Можливо, вірус не існує», «Можливо, це все фейк, а в лікарнях – актори, швидкі так само – все режисура Голівуду…» Людина часто намагається домалювати картинку і створити собі якусь ілюзію.

- Чи дала пандемія якийсь поштовх для модернізації сфери медицини в Україні? Чи може лікарів стали частіше чути?

- Тимчасово з лікарями почалася більша комунікація. Керівництво країни розуміє, що залежне зараз від того, як будуть працювати лікарі. Тож з ними потрібно комунікувати. Є частина лікарень, які дійсно отримали певний бюджет на модернізацію. А як це буде відбуватися далі? Ми вже будемо бачити після пандемії. Суспільство тимчасово – наголошую – тимчасово зрозуміло, що здоров’я – це цінність. Бо до цього це була якась химерна річ, що не мала ціни, оцінити її було важко. Якщо взяти телефон, автомобіль, квартиру чи відпочинок, то ви можете чітко назвати, скільки це вартує. А скільки вартує ваше здоров’я – не знаєте. Ніби нічого не коштує. Насправді ж – достатньо багато. Якщо організм буде хворіти, то доведеться звертатися до лікарів, йти в аптеки, витрачати кошти. Якщо держава цих коштів не має – вони йдуть з вашої кишені. Тому і суспільство має розуміти, що потрібно себе поводити більш коректно і дбати про своє здоров’я, і держава так само має усвідомлювати важливість цього питання.

- А ви не планували піти в політику чи на державну службу? Бо, схоже, фахівців там не вистачає.

- Насправді фахівців там достатньо. Але я поки що не планував таких кроків. Одна з моїх задач зараз – бути лікарем, який займається просвітництвом, допомагає як колегам-лікарям, так і не медикам, розповідає про якісь тонкощі медицини і пояснює, як залишатися здоровим.

- У нас чомусь найпопулярніші люди, зірки, це зазвичай співаки чи хтось подібний.

- У нас в медицині є кілька лікарів-інфлюєнсерів. Основний - це доктор Євген Комаровський. Професійний лікар, в минулому реаніматолог, лікар-педіатр. Але чи може він охопити всі питання і встигати вести дискусію? Напевно, що ні. Тож якщо він отримає підмогу в моєму обличчі та ще інших лікарів, думаю, це буде добре.