Симптоми та ознаки апендициту

З якого боку апендицит?

Апендицит — це запалення червоподібного відростка, основне завдання якого імовірно полягає в тому, щоб захищати тонкий кишечник від бактерій, що населяють сліпу кишку. Розрізняють гострий і хронічний апендицити.

Насамперед варто зрозуміти, що апендицит – це запальний процес в органі, який називається апендиксом. Він розташовується в нижній частині кишечника. При нормальному стані він виглядає, як невелика трубочка, довжина якої варіюється від 50 до 150 мм. Діаметр не перевищує 10 міліметрів. Вона не має наскрізного проходу, відгалужується від сліпої кишки.

Він наближений до пахової області, гострий болючий стан виникає саме там. Причини апендициту досі досконало не вивчені, доктора визначають ряд факторів, які провокують розвиток патології. Тому при виявленні симптомів апендициту варто негайно звертатися до лікаря і готуватися до операції.

Гострий апендицит - гостре запалення червоподібного відростка – одне з найбільш частих і грізних захворювань черевної порожнини в будь-якому віці.

Викликається полімікробною інфекцією (стафілокок, стрептокок, кишкова паличка, диплокок, іноді анаероби), яка впроваджується в стінку червоподібного відростка безпосередньо з кишківника або по лімфатичних шляхах сусідніх органів.

Небезпека гострого апендициту полягає в тому, що запальний процес нерідко розвивається бурхливо і може протягом перших-других діб розплавити стінку відростка, дати прорив у вільну черевну порожнину з результатом в розлитий гнійний перитоніт. В кращому разі утворюється апендикулярний інфільтрат і гнійник; гангрена і перфорація відростка можуть розвинутися в першу добу захворювання.

Найчастіше апендицит починається з болю навколо пупка, яка потім переходить на нижню частину живота справа. Інтенсивність болю зазвичай збільшується протягом 12 - 18 годин і в кінцевому підсумку стає нестерпним.

Біль при апендициті може змінюватися з плином часу, тому встановлення діагнозу апендицит іноді може бути ускладнене. Крім того, болі в животі можуть виникати через цілий ряд проблем зі здоров'ям, крім апендициту.

1. Покашляйте. Якщо це апендицит, біль у правій частині живота посилиться.

2. Лежачи на лівому боці, злегка натисніть долонею на хворе місце, а потім швидко приберіть руку. При апендициті біль стане сильнішим саме в цей момент.

3. Поверніться на лівий бік і витягніть ноги. При апендициті біль стане сильнішим.

Якщо ви підозрюєте апендицит, необхідно викликати "швидку". До приїзду медиків не можна приймати знеболюючі, сорбенти або будь-які інші препарати, ставити клізми. Через самолікування симптоми можуть змінитися, визначити апендицит буде важче.

Не можна самостійно сильно тиснути на живіт і намагатися промацати, що там заболіло. Через сильний вплив апендикс може прорватися. Це призведе до ускладнень.

Єдиним надійним методом лікування гострого апендициту є екстрена своєчасна (незалежно від терміну захворювання) операція. Протипоказанням до операції є тільки наявність інфільтрату, в цих випадках хворий повинен лікуватися консервативно в умовах хірургічного стаціонару.

Розрізняють рецидивуючий хронічний апендицит та первинно-хронічний апендицит. Рецидивуючий апендицит розвивається після перенесеного приступу гострого апендициту, первинно-хронічний – при відсутності попереднього гострого нападу.

Хронічний апендицит може виникнути у пацієнта, якому не проводили оперативне втручання, а також і у тих, хто переніс операцію з видалення апендикса (при наявності залишків відростка).

В першу чергу, хронічний апендицит відрізняється від гострого зниженою інтенсивністю симптомів, стертим перебігом. Пацієнт скаржиться на дискомфорт і болі тупого ниючого характеру в правому боці, у клубовій області (нижня частина живота праворуч). Біль може мати постійний характер, а може виникати періодично. Також пацієнт відчуває нудоту або блювоту, здуття живота і метеоризм.

Може порушуватися робота кишечника у вигляді закрепів або, навпаки, проносів. Нехарактерні та більш рідкісні клінічні симптоми:

При наявності в анамнезі хоча б одного нападу гострого апендициту показано хірургічне лікування з метою запобігти можливість рецидиву гострого нападу.