Цистит: симптоми хвороби та лікування
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 590
Цистит – це запалення слизової оболонки сечового міхура. Найчастіше від цього захворювання страждають жінки репродуктивного віку.
Це зумовлено анатомічними особливостями жіночого організму, в яких сечівник є коротшим і ширшим, ніж у чоловіків, відповідно, інфекції легше потрапляють до сечового міхура.Про причини виникнення, симптоми, способи лікування, діагностики та профілактики розповів лікар-уролог Медичного центру "Медікавер" Ігор Чернюх
Гострий цистит має у жінок тенденцію рецидивувати (повертатись) та давати ускладнення у вигляді висхідного пієлонефриту (запалення порожнистої системи нирок).
Також захворювання з’являється при частій зміні статевих партнерів.
Симптоми циститу
- часті сечовипускання,
- біль при сечовипусканні,
- біль в попереку і внизу живота,
- зміна кольору сечі,
- поява у сечі сторонніх домішок,
- підвищення температури тіла.
У пацієнтів старшого віку, яким складно пересуватись, причиною циститу стає не до кінця випорожнений сечовий міхур або надто рідкі сечовипускання.
Більш схильними до циститу є дорослі та діти, які занадто довго терплять перед актом сечовипускання. Саме тому краще не доводити до переповнення сечового міхура та вчасно задовольняти свої потреби.
У рідкісних випадках цистит може бути зумовлений пухлиною. У чоловіків цистит найчастіше проявляються разом із гострим чи хронічним простатитом, або маскує прояви останнього, коли хвороба перебігає з високою температурою.
У дітей цистит виникає так само часто, як і у дорослих. Причиною стають різні інфекційні збудники, в тому числі і кандидоз (молочниця).
Гострий цистит у дітей трапляється значно частіше за хронічний. У хронічну форму він переходить тільки в дуже задавнених випадках, коли батьки мало приділяють уваги здоров’ю дитини. Або коли підлітки соромляться або з якихось інших причин не хочуть розповісти батькам про хворобу.
Під час вагітності інфікування сечового міхура можливе внаслідок посиленого на нього тиску плодом. При перших же ознаках циститу жінкам потрібно якнайшвидше розповісти про це лікарю та пройти обстеження – здати аналізи сечі і посіви, а також загальний аналіз крові.
Діагностика циститу
Лікар проводить опитування та ретельний огляд пацієнта/-ки. При циститі жінки відчувають біль при пальпації над лоном, болючою є і пальпація сечівника через піхву. Інколи спостерігається гіперемія зовнішнього відділу уретри.
Потім лікар призначає обстеження. Основним дослідженням для діагностики циститу є аналіз сечі, результат якого (підвищена кількість лейкоцитів, еритроцитів та бактерій) може свідчити про наявність запального процесу в сечовому міхурі, а також про стан всієї сечовидільної системи.
При шийковому циститі може бути відсутнє підвищення лейкоцитів у сечі. Чоловікам для кращої діагностики проводять двох- чи трьохсклянкові проби сечі. Розгорнутий аналіз дасть інформацію про стан нирок та інших органів.
Додатковими є ультразвукове обстеження сечового міхура, цистографія і цистоскопія. Вони показують, наскільки велику ділянку захопив запальний процес. Однак при гострому перебігу хвороби інструментальні методи діагностики протипоказані. Так цистоскопія проводиться при хронічному циститі або при затяжному перебігу хвороби.
Жінкам із хронічним циститом обов’язковою є консультація гінеколога та обстеження на інфекції котрі передаються статевим шляхом (ЗПСШ).
Лікування циститу
Лікування гострого циститу може бути як амбулаторним так і стаціонарним (при важкому чи затяжному перебігу хвороби). У більшості випадків застосовують знеболювальні та спазмолітині препарати. З урахуванням збудника використовують антибактеріальні засоби.
Інстиляції (промивання) сечового міхура призначають тільки при затяжному перебігу хвороби, для ліквідації залишкових явищ і регенерації слизової оболонки.
З особливою відповідальністю потрібно ставитись до лікування циститу у вагітних, оскільки джерело інфекції, розташоване поряд із родовими шляхами, збільшує ризик інфікування новонародженої дитини патогенними мікроорганізмами.
Не варто лікувати цистит при вагітності народними засобами. Тому що багато трав мають побічну токсичну дію. Це захворювання лікується виключно антибіотиками. Інакше цистит тільки гоїться, переходить у хронічну форму, а вогнище інфекції в організмі залишається.
Профілактика циститу
Для профілактики можливих рецидивів циститу рекомендують:
- уникати переохолоджень;
- великих фізичних навантажень;
- своєчасно лікувати хвороби, що передаються статевим шляхом;
- лікувати запальні захворювання жіночих статевих органів, нирок, сечових шляхів.
Пацієнткам, у яких загострення пов’язані із статевим життям, показаний пероральний прийом антибіотика. Жінкам в післяменопаузальному періоді рекомендовано використання інтравагінально чи періуретрально гормональних кремів або свічок з вмістом естрогенів.