Розторопша — природний засіб для здоров'я печінки й не тільки
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 548
Розторопша плямиста (Silybum marianum) — квіткова рослина, яка походить із Середземноморського регіону. Протягом тисячоліть використовується як традиційний рослинний засіб для лікування різних захворювань. Вона допомагає захистити й підтримати функцію печінки, зменшити запалення, забезпечує антиоксидантний захист, поліпшує контроль рівня цукру в крові та знижує рівень холестерину.
Розторопша містить потужний антиоксидант силімарин, який захищає клітини печінки від пошкодження вільними радикалами. Доведено, що він покращує функцію пошкодженої печінки у людей, що страждають на алкогольну залежність і гепатит. Крім того, розторопша має протизапальні властивості, які допоможуть при артриті, астмі та запальних захворюваннях кишечника. Розторопша є багатим джерелом антиоксидантів, які захищають клітини від пошкодження вільними радикалами.
Вільні радикали — це нестабільні молекули, які можуть викликати окислювальний стрес, що пов'язаний з низкою хронічних захворювань, включаючи рак, хвороби серця та хворобу Альцгеймера. Антиоксидантні властивості розторопші знижують ризик хронічних захворювань і поліпшують загальний стан здоров'я.
Доведено, що розторопша має потенційну користь для людей з діабетом і може допомогти знизити високий рівень холестерину. Силімарин, активний інгредієнт розторопші плямистої, пригнічує вироблення холестерину в печінці та збільшує його виведення з організму.
Фармацевтична компанія "Здоров’я" випускає добре відомі препарати лінійки Силібор, а саме — Силібор 35 (містить 35 мг екстракту розторопши), Силібор форте (70 мг) та Силібор Макс (140 мг) у формі таблеток та капсул.
Лікарський засіб має гепатопротекторну та антитоксичну дію. Встановлено, що силімарин проявляє антагоністичний ефект щодо багатьох гепатотоксичних речовин, зокрема токсинів гриба блідої поганки, лантанідів, чотирихлористого вуглецю, галактозаміну, тіоацетаміду тощо. Антигепатотоксична дія силімарину зумовлена його конкуруючою взаємодією з рецепторами до відповідних токсинів у мембрані гепатоцитів, що спричиняє мембраностабілізуючу дію.
Антиоксидантний ефект лікарського засобу зумовлений взаємодією силімарину з вільними радикалами у печінці та перетворенням їх у менш токсичні сполуки. Процес перекисного окислення ліпідів переривається та не відбувається подальшого руйнування клітинних структур; токсини знешкоджуються фізіологічним шляхом. У пацієнтів із захворюваннями печінки покращується загальний стан, вони менше скаржаться на слабкість, відчуття тяжкості у правому підребер’ї чи втратау апетиту.
Показаннями до застосування препарату Силібор є токсичні ураження печінки: для підтримуючого лікування його призначають хворим на хронічні запальні захворювання печінки або цироз. Силімарин стимулює синтез білків (структурних і функціональних) і фосфоліпідів в уражених клітинах печінки (нормалізуючи ліпідний обмін), стабілізує їх клітинні мембрани, зв’язує вільні радикали (антиоксидантна дія), захищаючи таким чином клітини печінки від шкідливих впливів і сприяючи їх відновленню. Дозування: дорослим та дітям віком від 12 років по 1–2 таблетки 3 рази на добу.
Розторопша плямиста є цінним традиційним рослинним засобом, що має низку терапевтичних властивостей. Загалом рослина безпечна і добре переноситься, але важливо проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати будь-які нові препарати на її основі.
Важливо:
будь-яка інформація медичної тематики, розміщена на сайті Телеграф, носить інформаційний характер і не являється рекомендацією.
Застосування будь-яких медичних препаратів повинно бути узгоджене з лікарем.