Чи можна заводити собаку при алергії на тварин: несподівана відповідь

Найголовніше, що повинна пам'ятати кожна людина, як помічала у себе прояви алергічних реакцій після зустрічі с собаки це те, що саме цей "побічний ефект" після зустрічі з кудлатим викликає не його шерсть, як переконана більшість, а особливий білок, який міститься в слині, сечі та навіть лупі тварин.

Що потрібно знати при виборі нового друга?

Один серед головних факторів, який провокує у людини прояв алергії — це линяння собаки. У моменти, коли у тварини відбувається активна зміна волосяного покриву, лущиться й шкіра та виникає лупа. Під час вибору собаку для алергика важливо звернути увагу на ті породи, які не схильні до сильної линьки або вона в них буває крайнє рідко.

Другим небезпечним фактором вважається слиновиділення, адже слина також може містити в собі алерген. Саме через цю причину до списку гіпоалергенних собак точно не можна віднести таких як мопс, бульдог, пекінес, мастифи або дог.

Звертати потрібно й на розміри майбутнього вихованця, тому що чим більшою тварина виросте, тим більше небезпечних алергенів виділятиме.

Яку ж породу обрати?

Маємо озвучити досить неприємну звістку для любителів собак, які мають алергію - гіпоалергенних порід у світі не існує.

Ніхто з добросовісних заводчиків не візьме на себе відповідальність дати вам стовідсоткову гарантію, що ні в кого з членів родини не виникне алергії, адже все залежить від особливостей організму.

Але не поспішайте розчаровуватися та мріяти про нового друга, адже ми порадимо вам кілька особливих собачок, які все ж зможуть ужитися в одній квартирі з алергиком.

• Бедлінгтон тер'єр. Ця собака практично не змінює свою густу м'яку шерсть. Її потрібно стригти лише 3-4 рази на рік.
• Бішон фризе. Практично не линяє, проте шерсть вимагає досить ретельного та дорогого догляду.
• Китайська чубата. Часткова відсутність шерсті дозволяє рекомендувати цю собаку людям з алергією. Однак, варто зауважити, що за шкірою цією породи потрібно уважно доглядати, аби уникнути лущення і лупи.
• Котон де тулеар. Ці маленькі білі собачки майже не линяють та навіть не пахнуть.
• Ірландський водяний спанієль. Досить великі собаки, які ідеально підходять для проживання в заміських будинках. Шерсть представників цих порід практично не линяє та не потребує особливого догляду.
• Керрі-блю-тер'єр. Ірландська порода собак, яка практично не змінює шерсть, але її потрібно надзвичайно ретельно кожного дня вичісувати, аби не утворювалися ковтюхи.
• Мальтезе. Маленькі собачки, які не мають підшерстка, а тому й не линяють. У світі їх прийнято вважати гіпоалергенними. Вони не пахнуть, але їм потрібні регулярні вичісування та догляд за шерстю.
• Пудель. У предствників цієї породи шерсть линяє дуже слабо. Рекомендується щомісяця стригти собаку, щотижня купати і вичісувати раз на 1-2 дні за допомогою спеціальних гребінців.
• Шнауцери. Не линяють, але їм потрібен регулярний триммінг та щоденне вичісування щіткою. Особливу увагу потрібно приділяти бороді та вусамулюбленця.
• Ірландський м'якошерстий пшеничний тер'єр. У представників цієї породи немає підшерстка, до того ж вони не линяють. Але їм потрібна регулярна стрижка та триммінг.
• Ксолоїтцкуїнтлі. Ця порода практично немає шерсті, тому особлива увага повинна бути приділена стану її шкіри.
• Американський голий тер'єр. Назва цих собачок говорить сама за себе: вони не мають підшерстка, тому не линяють.
• Лаготто-романьйоло. Ці тварини також практично не змінюють шерсть, попри її кучерявість та густоту. Зверніть увагу, що їх потріюбно постійно тримінгувати та розчісувати.
• Перуанський голий собака. Представники цих порід належать до списку "голих собак". Але, як і інші лисі собаки, вона потребує особливого догляду за шкірою.

Раніше "Телеграф" розповідав про найважливіші причини щоденного вигулу собаки.

Також нагадаємо, які породи собак, попри свої великі розміри, вважаються самими добродушними.