Чи можна заводити собаку при алергії на тварин: несподівана відповідь

Автор: Наталія Чебан
Дата публікації: 08 лютого 2022, 10:20

Автор

Кілька порад, якого вихованця краще обрати, якщо у вас є алергія

Найголовніше, що повинна пам'ятати кожна людина, як помічала у себе прояви алергічних реакцій після зустрічі с собаки це те, що саме цей "побічний ефект" після зустрічі з кудлатим викликає не його шерсть, як переконана більшість, а особливий білок, який міститься в слині, сечі та навіть лупі тварин.

Що потрібно знати при виборі нового друга?

Один серед головних факторів, який провокує у людини прояв алергії — це линяння собаки. У моменти, коли у тварини відбувається активна зміна волосяного покриву, лущиться й шкіра та виникає лупа. Під час вибору собаку для алергика важливо звернути увагу на ті породи, які не схильні до сильної линьки або вона в них буває крайнє рідко.

Другим небезпечним фактором вважається слиновиділення, адже слина також може містити в собі алерген. Саме через цю причину до списку гіпоалергенних собак точно не можна віднести таких як мопс, бульдог, пекінес, мастифи або дог.

Звертати потрібно й на розміри майбутнього вихованця, тому що чим більшою тварина виросте, тим більше небезпечних алергенів виділятиме.

Яку ж породу обрати?

Маємо озвучити досить неприємну звістку для любителів собак, які мають алергію - гіпоалергенних порід у світі не існує.

Ніхто з добросовісних заводчиків не візьме на себе відповідальність дати вам стовідсоткову гарантію, що ні в кого з членів родини не виникне алергії, адже все залежить від особливостей організму.

Але не поспішайте розчаровуватися та мріяти про нового друга, адже ми порадимо вам кілька особливих собачок, які все ж зможуть ужитися в одній квартирі з алергиком.

Бедлінгтон тер'єр. Ця собака практично не змінює свою густу м'яку шерсть. Її потрібно стригти лише 3-4 рази на рік.
Бішон фризе. Практично не линяє, проте шерсть вимагає досить ретельного та дорогого догляду.
Китайська чубата. Часткова відсутність шерсті дозволяє рекомендувати цю собаку людям з алергією. Однак, варто зауважити, що за шкірою цією породи потрібно уважно доглядати, аби уникнути лущення і лупи.
Котон де тулеар. Ці маленькі білі собачки майже не линяють та навіть не пахнуть.
Ірландський водяний спанієль. Досить великі собаки, які ідеально підходять для проживання в заміських будинках. Шерсть представників цих порід практично не линяє та не потребує особливого догляду.
Керрі-блю-тер'єр. Ірландська порода собак, яка практично не змінює шерсть, але її потрібно надзвичайно ретельно кожного дня вичісувати, аби не утворювалися ковтюхи.
Мальтезе. Маленькі собачки, які не мають підшерстка, а тому й не линяють. У світі їх прийнято вважати гіпоалергенними. Вони не пахнуть, але їм потрібні регулярні вичісування та догляд за шерстю.
Пудель. У предствників цієї породи шерсть линяє дуже слабо. Рекомендується щомісяця стригти собаку, щотижня купати і вичісувати раз на 1-2 дні за допомогою спеціальних гребінців.
Шнауцери. Не линяють, але їм потрібен регулярний триммінг та щоденне вичісування щіткою. Особливу увагу потрібно приділяти бороді та вусамулюбленця.
Ірландський м'якошерстий пшеничний тер'єр. У представників цієї породи немає підшерстка, до того ж вони не линяють. Але їм потрібна регулярна стрижка та триммінг.
Ксолоїтцкуїнтлі. Ця порода практично немає шерсті, тому особлива увага повинна бути приділена стану її шкіри.
Американський голий тер'єр. Назва цих собачок говорить сама за себе: вони не мають підшерстка, тому не линяють.
Лаготто-романьйоло. Ці тварини також практично не змінюють шерсть, попри її кучерявість та густоту. Зверніть увагу, що їх потріюбно постійно тримінгувати та розчісувати.
Перуанський голий собака. Представники цих порід належать до списку "голих собак". Але, як і інші лисі собаки, вона потребує особливого догляду за шкірою.