Як підготувати дитину до школи? Практичні поради психолога

Школярі разом з батьками вже запасаються канцелярією, чекаючи початку нового навчального року. Як екологічно для психіки дитини перебудуватися з канікул на шкільний режим? На що звернути увагу батькам? "Телеграф" звернувся за допомогою до психологині, гості та експертки різних телепроектів Вікторії Любаревич-Торхової.

Психологічна готовність першокласників

Діти, які йдуть в 1 клас, повинні володіти базовими навичками. Наприклад, вміти тримати ручку, розрізняти букви і цифри, рахувати до десяти, писати своє ім’я та знати пори року. Найголовніше у підготовці до школи, на що психологиня рекомендує звернути увагу батькам першокласників, це навик самообслуговування. Як мінімум потрібно навчити дітей проситися в туалет. Інакше новоспечений школяр може отримати стрес в такій інтимній ситуації. Якщо ж дитина ходила в дитячий сад, то у неї можуть бути свої, більш безпосередні, манери в цьому питанні. А потрібно враховувати, що шкільна обстановка передбачає певні правила.

"Тут потрібно підняти руку, попроситися і сказати: "Будь ласка, мені дуже треба". Іноді діти дуже соромляться. Тоді батьки повинні дати вчителю інструкцію до своєї дитини. Сказати: "Дивіться, у мене досить сором’язлива дитина, тому давайте домовимося. Я її вчу піднімати руку, а ви самі запитаєте, що вона хотіла — відповісти або вийти". При цьому, припустимо, не говорити слово туалет", — пояснює Любаревич-Торхова.

Як налаштувати на шкільний лад дитину 9-12 років

За словами психологині, більш досвідчені школярі нудьгують за однокласниками і чекають повернення за парти. Хоча і можуть не зізнаватися в цьому батькам.

"Коли ми говоримо про дітей середньої школи, то маємо на увазі 3-5 клас, враховуючи етапи психологічного розвитку, — уточнює експертка. — Діти цього віку вже зрозуміли, що в школі потрібно працювати, долати якісь страхи, терпіти, а діти в нормі не люблять цього робити. Мозок у нас, взагалі, за своєю природою лінується й уникає незручностей і труднощів. Тому діти часто вже не радіють початку навчального року, але завдяки локдауну скучили за своїми однолітками. Їм хочеться з ними стрибати, гуляти, веселитися. Тож вони хочуть в школу, навіть якщо вдома говорять зворотне".

Психологиня рекомендують батькам не розмовляти зі своїми чадами про навчання як таке, а мотивувати їх через приємні покупки. Наприклад, говорити: "Нумо купимо тобі гарне плаття\красиву сорочку", "Йдемо, виберемо канцелярію, яку ти хочеш, красиві ручки, зошити..."

Помилки батьків у спілкуванні зі школярами-підлітками

Старшокласники, за словами психологині, однозначно хотіли б повернутися в середу, де вже збудували відносини, і відновити докарантинну комунікацію в своїх соціальних групах.

"Не варто зайвий раз говорити дітям цього віку, мовляв, ти підеш вчитися, тобі потрібно готуватися, в майбутньому вибирати професію. Найбільше звертаємо увагу на їх взаємини, тому що так влаштована психіка дітей. Їм важливі їх соціальні групи, важливо бути прийнятим там. А те, що дітям потрібно пізнавати, розвиватися, підтягувати якісь предмети, репетитори, гуртки — знають за дітей досить довго їх батьки", — розповіла Любаревич-Торхова.

Психологиня рекомендує батькам не повторювати фрази, а-ля "Ти ж дивися, в цьому році підтягни оцінки". Краще сказати: "Це той рік, коли ти можеш краще відчути себе. Впевнена, ти впораєшся. Ми будемо з тобою тримати руку на пульсі, дивитися, що у тебе виходить, а що ні, й все обов’язково витягнемо, наймемо будь-яких репетиторів".

"Добре говорити займенник "ми" і не боятися, що в інакшому випадку дитина нібито виростить несамостійною, її нічого не буде цікавити. Адже, бачте, за неї батьки думали. Це такий міф", — підкреслює експертка.

Самостійними діти стають ближче до університетських років. Як запевнила психологиня, чим швидше батьки розлучаються з цими міфами — тим успішніше будуть діти.

Що потрібно знати при переводі до нової школи

Перехід в нову школу, а значить і новий колектив, дуже хвилюючий для дитини. Експертка рекомендує батькам вдома обговорити з сином або дочкою нюанси їхнього першого візиту до нового навчального закладу.

"Проговорити, програти в соціальних ролях, розповісти якісь приклади з життя, вигадати, якщо таких не було, про те, як знайомилися з новими колективами в школі. Тобто вчити дітей навичкам самопрезентації та діалогу", — виділяє перший важливий момент психологиня.

Батьки разом зі школярем можуть обговорити, що той розповість про себе, як буде відповідати на питання новоспечених знайомих. "Хто я? Звідки? Чому пішов з тієї школи?": Відповіді на ці питання потрібно продумати "на березі".

"Другий момент — це вчити дитину цікавитися іншими дітьми, задаючи коректні питання, — підкреслює Любаревич-Торхова. — Люди так влаштовані, що коли нас питають про нас, то це об’єднує і є таким собі трампліном до дружби. Наприклад, потрібно навчити дитину таким питанням : "Як давно ти вчишся в цій школі? А що ти робив цікавого цього літа? А хто з викладачів тобі подобається більше? А хто — не дуже?"

За словами психологині, спілкування в такому руслі веде до розташування, тому дитині буде легше влитися в новий колектив.