Ікона врятувала монастир від чуми й досі мироточить: чи можна її побачити сьогодні (фото)

Манявський Скит – православний монастир, розташований серед карпатських лісів поблизу села Манява. Тут зберігається ікона "Ігуменя Манявська", яку двічі спостерігали як мироточиву: у 2008 і 2012 роках ці події сприймали як попередження про повінь та складні часи для України.

Скит понад чотири століття був місцем молитви й духовної підтримки для місцевих мешканців та прочан. А сліди мироточення на образі Богородиці люди сприймають як особливий знак – ікона допомагає відшукати шукати віру і надію у непрості часи. "Телеграф" розповість про це детальніше.

Манявський Скит – український Афон

Манявський Скит, розташований у мальовничих Карпатах біля села Манява, заслужено називають "Українським Афоном". Заснований у 1611 році Йовом Княгиницьким разом з Іваном Вишенським і Захарієм Копистянським, він відзначається суворістю статуту та аскетизмом.

Архітектурний ансамбль складається з цегляних, кам'яних і дерев'яних споруд, оточених високим муром з трьома вежами. Ці укріплення допомагали монастирю вистояти під час нападів татаро-турецьких загонів, хоча у 1776 році обитель була частково зруйнована турками.

Скит був потужним духовним та мистецьким осередком з великою бібліотекою, богословською та малярською школами. На його території розташований некрополь, де спочивають тисячі православних галичан. Поруч знаходиться дивовижний Манявський водоспад – одна з природних окрас регіону.

Ченці Манявського Скиту завжди охороняли ікону "Ігуменя Манявська" ціною власного життя, віруючи в її чудодійну силу, зцілення від хвороб і боротьбу зі злом. За переказами, на цьому святому місці Пресвята Богородиця з'являлась двічі.

Явлення Богородиці під час чуми

Історія ікони розпочинається в далекому 1652 році, коли страшна епідемія чуми охопила Манявський Скит та весь Прикарпатський край. Від хвороби гинули монахи та місцеві жителі. У відчаї ченці молилися про порятунок.

9 грудня, у день свята зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці, сталося диво. Ієромонахові Філарету з'явилась Пресвята Богородиця у багряній ігуменській мантії. Вона увійшла в монастир головною брамою, прямувала до маленького Благовіщенського Храму і там промовила слова надії: "Вже припиниться пошесть. Покайтеся та живіть, як велить правило монастирське".

Після цих слів Богородиця увійшла в Царські врата храму – і страшна епідемія дійсно припинилась. На пам'ять про це чудесне явлення один із монахів створив ікону Діви Марії у багряній ігуменській мантії з жезлом у руках – символом духовного керівництва.

Втрата і відновлення святині

Оригінальна ікона була втрачена після закриття монастиря. За переказами, образ був написаний на Афоні у 1788 році, проте після відновлення Манявського Скиту за записами та переказами створили новий образ, який встановили в південному крилі Соборного храму.

Мироточення як попередження

Ікона "Ігуменя Манявська" прославилась не лише давньою історією, а й сучасними чудесами. Перше мироточення сталося на Різдвяні свята 2008 року. Попри сильний мороз до 30 градусів нижче нуля в неопалюваному храмі, ікона замироточила. Пізніше стало зрозуміло – так Богородиця попереджала про велику повінь, що незабаром сталася.

Друге мироточення відбулось на Стрітення Господнє у 2012 році. Цього разу ікона попереджала про революцію та війну в Україні, які дійсно прийшли на нашу землю. Донині на лиці Богородиці можна побачити сліди мироточення, що виходять з-під її очей, наче сльози про страждання українського народу.

Коли вшановують ікону та про що просять

Сьогодні тисячі вірян приїжджають до Манявського Скиту, щоб вклонитися чудотворній іконі та відчути духовну силу унікального карпатського храму. Особливо урочисто святиню вшановують 9 грудня — у день пам'яті явлення Богородиці.

Перед іконою "Ігуменя Манявська" віряни звертаються з молитвами про зцілення від хвороб, духовне визволення, захист від лиха, мир у родині та зміцнення віри. Просять також про допомогу у складних життєвих ситуаціях і про милість Божу у важкі моменти.

Манявська ікона прославилась численними свідченнями чудесного зцілення та розв'язання життєвих проблем для тих, хто звертався до Богородиці з вірою та надією. Вона залишається не лише реліквією минулого, а й живим свідченням божественного заступництва за український народ у найтяжчі часи його історії.

Раніше "Телеграф" розповідав про ікону, яка оберігає Київ вже тисячу років. Цю святиню сьогодні називають "Нерушима стіна".