Аварія у Харкові, коронавірус-вбивця та відставка Разумкова: жовтень очима "Телеграфа" (фоторепортаж)

Наприкінці кожного місяця "Телеграф" підбиває його підсумки, публікуючи найцікавіші та найважливіші моменти, що потрапили в об’єктив нашого фотокореспондента Яна Доброносова.

Арешт Саакашвілі

1 жовтня стало відомо, що заарештовано українського політика і колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі.

Затримали Саакашвілі у Тбілісі напередодні проведення місцевих виборів на конспіративній квартирі. Після етапування до колонії Міхеїл Саакашвілі пройшов обстеження у медиків та оголосив голодування. Крім того, сам Саакашвілі вважає, що його хочуть вбити, а його життя перебуває під загрозою.

Політику загрожують два тюремні терміни — 3 і 6 років, а також два судові процеси.

"Телеграф" побував біля в’язниці у місті Руставі, де утримують Саакашвілі, але біля будівлі не було й натяків на мітинги прихильників політика:

З’їзд "Слуги народу" у Трускавці

На початку жовтня відбувся з’їзд "слуг народу". У Трускавці зібралися майже всі найпомітніші представники влади.

Члени монокоаліції збирали підписи за відставку спікера парламенту Дмитра Розумова, котрого так і не покликали на зустріч. На з’їзді був присутній також президент Володимир Зеленський.

Політики відпочивали та розважалися в елітних готелях три дні. Відбулося нагородження найкращих нардепів, а Давид Арахамія навіть виконав свій DJ-set.

Щоправда, згодом нардепа було помічено у Верховній Раді з перебинтованою рукою. Пізніше Арахамія зізнався, що це "спортивна травма", він отримав її, коли катався на баггі під час відпочинку із колегами зі "Слуги народу".

Відставка Разумкова

7 жовтня Верховна Рада 284-ма голосами відправила у відставку свого голову Дмитра Разумкова.

Депутати від "Слуги Народу" дали 215 голосів, "Батьківщина" — 20, Партія "За майбутнє" — 19, "Голос" — 6, "Довіра" — 18 і ще 6 "за" було від позафракційних парламентаріїв. Фракції "Європейська солідарність" та "Опозиційна платформа — За життя" не підтримали відставку Разумкова.

Сам же Разумков стверджує, що причиною зняття з посади стала його принципова позиція щодо низки важливих для влади питань і прагнення дотримуватися закону у їх вирішенні.

Деяким депутатам голосувати за зняття спікера було складно. Так, деякі політики мало не заснули, інші ж емоційно виступали.

Вже 8 жовтня парламент підтримав кандидатуру Стефанчука на посаду голови Верховної Ради. Призначення Стефанчука підтримав 261 депутат, проти було лише троє.

Скандал із Третьяковою

8 жовтня стало відомо про смерть народного депутата Андрія Полякова. Політик помер уночі в таксі за загадкових обставин. Імовірно – внаслідок гострої коронарної недостатності.

Нардеп із фракції "Слуга народу" Галина Третьякова грубо висловилася у депутатському чаті про смерть колеги. За її словами, "на одного ворога поменшало". Справа у тому, що раніше Полякова виключили з фракції "Слуга народу", він довго критикував чинну владу.

Депутати обурилися словами колеги та просили усунути її від участі у засіданнях, проте насправді скандал нічим не закінчився — Третьякова просто повернулася на робоче місце у Раді.

Марш до Дня захисників та захисниць України

14 жовтня в Україні відзначали державне свято, яке з цього року називається Днем захисників та захисниць України. Окрім того, цього дня святкували Покрови Пресвятої Богородиці та День українського козацтва.

У центрі Києва цього дня пройшов Марш захисників України, Марш нації та Марш слави УПА. Проте зрештою колони об’єдналися.

У ходах брали участь ветерани війни на Донбасі, українські націоналісти та пересічні громадяни. Організували заходи представники ВО "Свобода", "Національного корпусу" та "Правого сектору".

У руках у учасників Маршу прапори України та червоно-чорні прапори, а також прапори із символікою "Національного корпусу", ВО "Свобода", "Братства", "Сокола", "Руху ветеранів Києва" та низки інших націоналістичних організацій, а також таблички із назвами міст.

Мітинг антивакцинаторів біля Ради

19 жовтня антивакцинатори влаштували мітинг під стінами парламенту. На протест зібралися віряни УПЦ МП, які виступали проти обов’язкової вакцинації.

Учасники принесли плакати з гаслами: "Вакцинація вбиває", "Ні медичним експериментам", "Захистимо наших дітей". Як вважають організатори та учасники, "вакцинація – гріх".

Протестувальники були без масок і не зберігали дистанцію, натомість принесли дерев’яні хрести, а священик відслужив молебень.

У результаті РНБО з’ясувала, що РФ запустила інформаційну операцію, спрямовану на зменшення рівня вакцинації та зростання кількості смертей.

Коронавірусна катастрофа

У жовтні ситуація з поширенням коронавірусу стрімко погіршилася. Протягом місяця фіксували антирекорди щодо добової захворюваності та смертності. У останні дні жовтня виявляли понад 25 тисяч випадків зараження COVID-19.

Найближчим часом лікарі прогнозують медичний колапс, адже щодня в Україні госпіталізують тисячі людей. Вже у деяких регіонах лікарні переповнені та не вистачає місць для тяжких хворих. Як зазначає міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, на сьогодні 95% госпіталізованих – це не вакциновані люди.

Багато областей потрапили у "червону" зону карантину. Влада ввела обмеження для невакцинованих громадян.

Так, з 1 листопада у Києві почне діяти локдаун – без негативного тесту чи COVID-сертифікату буде заборонено відвідувати кафе, готелі, спортзали. У громадський транспорт також пускатимуть лише з сертифікатом чи тестом.

Смертельна ДТП у Харкові

Увечері 26 жовтня у Харкові 16-річний водій Infiniti, намагаючись перетнути перехрестя на червоний сигнал світлофора, на високій швидкості зіткнувся з Chevrolet Aveo. Внаслідок аварії 58-річний водій Chevrolet загинув на місці, а трьох пасажирів Infiniti з тяжкими травмами доставили до лікарні.

За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 286, суд узяв під варту без права на заставу винуватця аварії Миколу Харківського.

Через кілька днів після аварії про трагедію на цьому місці нагадують лише сліди від шин на тротуарі. Усі уламки ДТП прибрали, а пошкоджені дорожні знаки наново встановили.

Передвиборний Харків

А тим часом харків’яни обирають мера. У дострокових виборах, призначених на 31 жовтня 2021 року, беруть участь 10 кандидатів. Усього їх було зареєстровано 13, але кілька людей уже зняли свої кандидатури.

Слід зазначити, що у центрі передвиборчої кампанії так і залишився Геннадій Адольфович Кернес, на якого рівняються два найактивніші кандидати — Ігор Терехов та Михайло Добкін.

У місті підозріло спокійно — таке відчуття, що харків’яни вже змирилися з перемогою нового-старого управлінця Ігоря Терехова, який вирішив не особливо "заморочуватися" з рекламою.

Фото: Ян Доброносов, "Телеграф"