Поради батькам, як пережити дистанційне навчання

Як батькам та дитині пережити карантин, радить психолог-педагог.

Психолог-педагог Ірен Невмержицька розповіла, що робити з дітьми, замкненими на тривалий час в чотирьох стінах, та як без паніки пояснити дитині необхідність карантину, пишеDepo.Кропивницький.

Створіть “робочий” розклад дитині

Перш за все, дитина повинна притримуватися певного “робочого” графіку. Його необхідно розробити з урахування карантину. Попередній режим дня не підходить, оскільки немає щоденних відвідувань школи та гуртків. “Ця тема дуже актуальна та гостра. Я це говорю, як мама двох діток-школярів та педагог у школі “Smart”, де є десятки учнів, які також не займаються. В першу чергу потрібно зробити режим дня. Зараз він сидить увесь день вдома. Режим дня потрібно зробити обов’язково”, – розповідає психолог.

Невмержицька рекомендує розписати справи на усі тижні карантину. “Я полюбляю тайм-менеджмент. Я своїм дітям дала завдання – взяти блокнот і розписати усі тижні карантину. Написати жорсткі справи. Є такий вираз у тайм-менеджменті. Це справи, які необхідно зробити обов’язково. Також є гнучкі справи. Якщо режиму дня не буде, дитина буде нудитися. Вона подивиться телевізор, пограється в телефоні, а потім буде постійно дзвонити дорослим”, – каже фахівець.

До жорстких справ можна записати навчання, тобто виконання завдань від вчителів або розпочати проходження не шкільного курсу онлайн навчання. Сюди ж належить дистанційне навчання з репетитором. Обов’язково треба займатися спортом, тому що в дитини накопичується енергія і її треба кудись витрачати. На день дитина розписує завдання і потім позначає виконане. Наприклад, двічі по 30 хвилин почитати, 30 хвилин займатися вивченням англійської мови. “Виконання усіх завдань треба чітко контролювати. Діти часто маніпулюють і відкладають справи на потім. Контроль можна налаштувати через повідомлення, дзвінки. Дитина може робити скріншоти і відправляти. Якщо ви знаходитесь з дітьми вдома, то їх ще простіше контролювати”, – розповідає Невмержицька.

Дотримуйтесь режиму сну

Обов’язково треба дотримуватися режиму сну, тому що потім дитині буде набагато складніше прилаштуватися до щоденного ритму. “Ви уявляєте, якщо протягом трьох тижнів дитина буде вставати близько 11:00 дня, потім раптово закінчується карантин і треба вставати о 7 ранку в школу. Уявляєте з якими криками і тяжкістю дитина буде збиратися на навчання? А половина дітей взагалі не підуть до школи. Якщо вставати не о 07:00, то хоча б о 08:00. І лягати варто не опівночі, а раніше”, – ділиться фахівець.

Нагадайте правила безпеки

Якщо діти шкільного віку залишаються вдома без дорослих, психолог радить нагадати правила безпеки вдома. Зокрема, карантином можуть скористатися шахраї і ходити по домівках, де сидять діти самі. “По-перше правила безпечного використання електроприладів, газових плит і тому подібне. Обов’язково треба розповісти, що чужим людям відчиняти двері не можна. Також не можна розповідати, що дитина сама вдома. Треба потурбуватися про безпеку, якщо діти відчинятимуть вікно”, – ділиться Ірен Невмержицька.

Якщо діти захоплюються соціальними мережами, обов’язково треба нагадати правила спілкування. “Важливо пояснити як правильно спілкуватися у соціальних мережах. Зараз є дуже багато шахраїв, збоченців, які впливають на дітей через спілкування у соціальних мережах. Треба пояснити, що спілкуватися можна лише з людьми, яких дитина знає, оскільки хтось може підписатися чужим ім’ям. Нагадайте, що не можна повідомляти адресу, номери телефону чи інші персональні дані. Навчіть дитину блокувати людей, які надсилають непристойний контент або погрожують. І обов’язково про такі випадки, діти мають повідомляти дорослим”, – наголошує психолог

Придумайте для дитини заняття

Щоб дитина не заважала працювати “з дому” чи займатися хатніми справами, їй теж треба вигадати зайняття. “Лише батьки можуть допомогти дитині. Я запропонувала своїм дітям зняти власний фільм, який стосується днів, проведених на карантині. У всіх дітей є смартфони. Кожний день дитина записує відео про свої справи, розваги: що бачили, чим займалися. Згодом відео монтуємо у фільм. Як альтернатива, те ж саме можна робити у вигляді коміксів. Взяти альбом і намалювати якийсь смішний комікс”, – ділиться порадою експертка.

Якщо дитина дуже сумує за спілкуванням з однолітками, то запропонуйте їй домашні справи проводити разом з друзями через онлайн зв’язок. “Наступне, чим можна зайняти дітей, – кожен день записати десять перемог або яскравих подій цього дня. Наприклад, мама змусила їсти неулюблену вівсяну кашу, але дитина її з’їла, і це її перемога. Якщо дитина займалася 30 хвилин англійською – це також її перемога. Це дозволяє підвищити його самооцінку та дає стимул зробити більше справ наступного дня”, – каже Невмержицька.

Кожний день карантину можна визначити на честь якогось предмету чи тварини. “Уявімо, що сьогодні “День котів”. Тож ми ліпимо котів, малюємо котів, говоримо котячою мовою. Другий день сонячних зайчиків і з цим також можна вигадати багато розваг”, – каже психолог, – “Є варіант нарешті зробити красивою свою кімнату. Наприклад, прибрати у шафі чи зробити перестановку декоративних елементів кімнати”.

Правдиво поясніть дитині причини карантину

Експертка з виховання дітей категорично не рекомендує брехати дитині чи прикрашати ситуацію. “Батьки часто допускають помилку, кажуть неправду і прикрашають ситуацію. Потім дитина дізнається про щось з іншої сторони і запитує, чому мама сказала зовсім інше. Як я пояснювала своїм дітям 7 та 9 років: у нашій країні та світі з’явилася хвороба. Приводимо приклад, коли дитина прихворіла, вона сиділа вдома і нікуди не виходила, щоб нікого не заразити. Навіть не ходили на день народження чи інше свято. Тож, щоб не захворіти вірусом, який розповсюдився в повітрі, щоб ми були здорові, нам потрібно бути вдома, щоб далі цей вірус не передавався. Якщо це спокійно пояснити дитині, то вона все зрозуміє”, – пояснює жінка.

Якщо дитина питає, чому не можна спілкуватися з друзями. Поясніть, що це зовсім не заборонено. Просто варто це робити онлайн. “Якщо батьки будуть панікувати, то ця паніка перейде й до дитини. А ще гірше, якщо мама буде розмовляти зі своєю подругою і жалітиметься, що дитина сидить на шиї і нічого не хоче робити. Дитина це почує і у нього буде почуття провини: “Що ж я зробив такого і мама на мене тепер сердиться”. Навпаки, підбадьоріть дитину”, – наголошує Невмержицька.

Щоб заспокоїтись, дізнавайтесь достовірну інформацію про стан захворюваності в області, шляхи зараження, загалом про те, чого ви не знаєте, чи боїтесь. На прикладі таких досліджень можна дати дитині приклад розслідування. “Це, звісно, не гортання “Фейсбуку”, тому що там мало достовірної інформації. Перевіряйте джерела інформації та навчіть цьому дитину”, – каже педагог.

Зі слів фахівчині, незважаючи на карантин, виходити на вулицю з дітьми потрібно. Звісно, необхідно дотримуватися правил встановлених МОЗ і не контактувати з людьми. “Шановні батьки, обов’язково виходьте на природу з дітьми, щоб дихати свіжим повітрям. Це укріплює імунітет. Можна для цього використати парк чи ліс, щоб тримати безпечну відстань від інших людей. Можна вийти на подвір’я подихати свіжим повітрям”, – ділиться експертка.

Одні правила для всієї родини

Психолог розповідає, що лаяти дитину за будь-що не варто. Краще пояснювати ситуацію. Якщо ж від дитини вимагається виконання певних правил, то ці правила мають бути загальними для всієї сім’ї. Їх мають дотримуватися усі. “Ми не доносимо нормально інформацію про те, чому не варто робити різні дії. Ми не пояснюємо. Тому дитина перебуває у стресі. Це одразу не видно. Але згодом, дитина почне приховувати свої емоції від батьків чи про якісь події не розповідати”, – каже фахівчиня.

“Виховання – це дуже відповідальна робота. Те, що ми вкладаємо в дітей до 14 років життя, такими вони й будуть у дорослому житті. Самооцінка дитини формується ще у віці 10-12 років. Якщо батьки б’ють дитину, то це не означає, що їхні батьки навчали бити дітей. Ні. Просто у їхньому дитинстві, у сім’ї били дітей. Або у дитини була агресія з малого, віку і батьки не допомогли владнати цю проблему. Відповідно, агресія перейшла у доросле життя. Діти дивляться на нашу поведінку, і вони такими самими будуть у дорослому житті”, – підсумувала Ірен Невмержицька.