Коли дітям варто починати вчити іноземну мову
- Автор
- 580
Англійська з 2-3-4 років: тренд чи потреба? Консультує викладач і психолог.
Багато батьків віддають дітей на вивчення іноземної мови практично з 2 років. Про те, чи справді це допоможе в майбутньому опанувати іноземну, що треба враховувати під час роботи з дітьми дошкільного віку, ділиться викладач англійської, авторка методик роботи з дошкільнятами, психолог Наталя Євсейчик.
Коли найкраще залучати дитину до вивчення іноземної мови?
З мого 8-річного досвіду, чим раніше дитина починає вивчати іноземну мову, тим легше і природніше вона буде почуватися в ній. Насправді, діти дуже легко засвоюють новий матеріал, особливості їхньої пам’яті дозволяють вбирати багато нових слів.
Якось я підрахувала, що мої учні у 4-річному віці знають вже 120 англійських дієслів, іменників і прикметників у рази більше. Тому, якщо з дитиною систематично і постійно говорити англійською, то вже у віці 4 – 5 років вона буде легко спілкуватися навіть у публічному просторі з іноземцями.
Я неодноразово була свідком, як діти природньо переходили на англійську в іноземному середовищі. І це вражає, бо перед людиною, яка у більш пізньому віці починає вивчати приміром англійську, завжди виникає цей своєрідний бар’єр: "як правильно сказати?", "чи мене зрозуміють?", "чи я не буду виглядати смішно?".
Дитина ж легко вписується в іноземний простір, не має такої психологічної проблеми. Тому, віддаючи свою дитину у віці 2 років на навчання іноземній, ви робите інвестицію у її майбутнє. Вона, окрім знань, одержує ще й впевненість у собі та своїх здібностях.
Ігрова форма у роботі з дошкільнятами – запорука вивчення іноземної мови!
Для дошкільнят вивчення іноземної мови, як і будь-яка інша розумова діяльність, проходить легко та цікаво, якщо викладач обирає для себе ігрову форму. Коли ти вивчаєш назви звірів, ти обов’язково маєш помандрувати зі своїми маленькими друзями до віртуально лісу.
Якщо хочеш, аби твої вихованці знали, як називаються страви, то мусиш створити для них атмосферу справжнього ресторану. Залучати їхні улюблені іграшки до гри, говорити на теми їхніх захоплень – усе це допомагає їм невимушено і просто засвоювати іноземну мову. При цьому, викладач обов’язково має підключити у "мовну гру" пісні і танці, які допоможуть дітям відчувати себе затишно під час уроку.
Чи допоможе дитині навчання з носієм мови?
Носій мови – не панацея для вивчення іноземної. Звісно, слухати носія, засвоювати інтонацію його мови, знайомитися зі сталими конструкціями, які він використовує – це важлива складова. Однак не є вирішенням усіх питань. Найперше, я раджу батькам знайти професіонала – людину, яка має фахову освіту, яка розуміється на психологічних особливостях дітей, яка володіє методикою викладання. Звісно, такі професіонали – носії мови – також працюють в Україні. Але, повірте, й українські викладачі є фаховими і, можливо, саме вони швидше знайдуть підхід до вашої дитини.
Групові чи індивідуальні заняття для досягнення найкращого результату вивчення іноземної?
Коли ми говоримо про навчання дошкільнят, то маємо врахувати, що їхньою провідною діяльністю є гра. Тому, за моїм переконанням, найкраще дошкільнята засвоюють матеріал у невеликій групі – 5 – 6 дітей. Тут вони запалюють один одного, спілкуються між собою, "заражають" емоцією, а відтак створюється природна атмосфера навчання, ситуація спілкування у реальному світі.
Як виховати в дитині адекватне сталення до їжіКоли ж ти з маленькою дитиною залишаєшся віч-на-віч, то не можеш, як би не хотів, відійти від ситуації дорослий – дитина. Відтак, особисто я радила б віддавати дітей у групу. До речі, зверніть увагу, що дітей дошкільного віку для навчання іноземній мові варто ділити на такі вікові групи: 2 – 3 роки, 3 – 4 роки, 5 – 6 років. Саме такий поділ дозволить досягти максимального результату дітям під час навчання і відповідає психологічним особливостям дітей.
Також при роботі з дошкільнятами варто пам’ятати, що види вашої діяльності мають постійно змінюватися, аби діти не втомлювалися. А у вашій кишені завжди має бути якесь диво, аби ви могли ним не лише здивувати учнів, а й знову прикути увагу до себе і до уроку.