Як зрозуміти, що у вашої дитини стрес

Якщо ваша дитина погано їсть чи не спить, то це може бути ознакою стресу – реакцією організму на якусь ситуацію.

Зазначимо, що більшість малюків у сучасному світі переживають стрес. Що робити батькам і як допомогти дитині – читайте у матеріалі.

У невеликій кількості стрес може бути позитивним (як емоційний струс), але надмірний стрес впливає не тільки на поведінку, а й на здоров’я дитини.

Ознаки стресу у дитини

Стрес у дітей проявляється по-різному, залежно від віку. Дошкільнята зазвичай погано сплять і їдять, можуть плакати, відчувати злість, дратівливість чи тривогу.

Для молодшого шкільного віку у разі стресу характерне помітне погіршення шкільної успішності, засмучення або бентеження. Та навіть небажання йти до школи, лягти спати або брати участь в спільних заняттях.

Серед ознак стресу можна згадати і постійні нічні кошмари, непослух, агресію або часті моменти роздратування. І все це регулярно.

У дітей середнього і старшого шкільного віку при стресі також знижується успішність, змінюється режим сну і харчування. Однак, з’являються і набагато більш серйозні проблеми – вживання алкоголю або наркотиків, часті скарги на фізичний стан, одержимість питанням своєї ваги і прояви агресії.

Що робити, якщо у вашої дитини стрес

Якщо ви розпізнали стрес у дитини, негайно з’ясуйте його причину. Серед найбільш поширених причин дитячого стресу – недовірливі взаємини з близькими, відсутність підтримки, великі зміни в сім'ї (розлучення, переїзд або народження дитини), надмірно щільний графік, страх зробити помилку, страх незадовільної оцінки тощо.

Перше, що потрібно зробити після того, як ви виявили у дитини стрес – поспілкуйтеся з нею. Обговоріть все, що бентежить ваше чадо і намагайтеся підтримати дитину, наскільки це можливо.

Спробуйте утриматися від критики. Розуміння з боку батьків – один з головних чинників, які можуть вплинути на стан дитини і допомогти їй вийти зі стресу.

Приділяйте більше часу розмовам і спільній активності – відвідуйте кіно, боулінг, атракціони і т.д. Намагайтеся виховати у дитини почуття власної гідності і допомогти їй домогтися успіху.

Якщо ж дитина і надалі стає замкнутою, більш нещасною або пригніченою, має проблеми в школі, у спілкуванні з друзями або родиною, не в змозі контролювати свою поведінку або гнів – зверніться до фахівця.

Насамперед і ви робіть все можливе, щоб тримати власний стрес під контролем й керувати ним. Адже у батьків, схильних до стресу, діти реагуватимуть на життєві складності аналогічним чином.