Стійкі негативні зміни в стані здоров'я дитячого населення належать до медичних наслідків Чорнобильської катастрофи

І через 20 років Чорнобиль залишається загальнонаціональною радіаційною екологічною катастрофою безпрецедентною за дією радіоактивних речовин на населення, в т.ч. учасників ліквідації її наслідків, мешканців радіоактивно забруднених територій, за обсягом екологічної шкоди, заподіяної Україні, (12 областей, 73 адміністративних райони, 8 міст обласного підпорядкування і 2163 населених пункти, що віднесені до радіоактивно забруднених територій), впливом на здоров'я.

Мільйони людей зазнали на собі вплив наслідків аварії, мільйони гектарів плодючої землі знищено назавжди. Екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи визначаються двома головними факторами - опроміненням природних об'єктів та їх радіоактивним забрудненням. Слід виділити два головних джерела опромінення - зовнішнє та внутрішнє. Зовнішнє опромінення обумовлено випромінюванням всіх радіонуклідів, що пройшли над місцевістю у складі хмари викиду, осіли на ґрунт, рослинний покрив та водну поверхню, шкіряні покрови людин та тварин. Внутрішнє опромінення обумовлено випромінюванням тих радіонуклідів, що здатні засвоювати організми.

Ситуація, що склалась у навчальних дошкільних та шкільних закладах з організацією безкоштовного харчування дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС (незбалансованість раціонів за кількістю білків, жирів та вуглеводів, не відповідність їх фізіологічним потребам, не дотримання складу продуктових наборів тощо) негативно впливає на стан здоров'я дітей цієї категорії. Тому це питання теж залишається під постійним державним санітарним наглядом закладів Державної санітарно-епідеміологічної служби.

Станом на 01.01.2006 року під наглядом в медичних закладах системи Міністерства охорони здоров'я знаходиться 2 млн. 342 тис. 207 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі: дорослих та підлітків - 1 935 067 чоловік, серед яких 9.7% складають учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (227 452 чол.); осіб, які мешкають на радіоактивно забруднених територіях - 1 499 655 чол. (64%), евакуйованих - 48 386 чол. (2,1%); дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - 407 140 чол. (24,2%).

Всього в 2005 році диспансерними оглядами було охоплено 94,3% дорослого населення, в. т.ч. 97,4% учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 97,1% евакуйованого населення та 93,7% населення, яке мешкає на забруднених територіях. Діти в цілому по Україні оглянуті на 99,24%. Але в деяких регіонах показники охоплення диспансеризацією тих чи інших категорій постраждалих значно нижчі: Кіровоградська, Луганська, Рівненська, Чернігівська області.

За даними МНС України у 2005 році пройшли санаторно-курортне лікування та оздоровлення всього 167 011 постраждалих в т.ч. 125 190 дітей, що становить 2,08% від потреби серед дорослих і 19,46% від потреби серед дітей.

Стаціонарну допомогу в минулому році отримало 16,1% дітей, але в деяких регіонах, таких, як Автономна Республіка Крим, Вінницька, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська та Хмельницька області, цей показник коливається в межах 29,7 - 20,1%. Значно нижча ніж по Україні кількість охоплених таким видом лікування в Кіровоградській, Рівненській, Чернівецькій областях, м. Києві та м. Севастополь.

Стійкі негативні зміни в стані здоров'я дитячого населення належать до медичних наслідків Чорнобильської катастрофи

-> Спостерігається зниження питомої ваги практично здорових дітей (з 27,5% у 1986-1987р. до 20,2 % у 2005 р.), збільшення числа дітей з хронічними захворюваннями, а кількість дітей-інвалідів серед постраждалих у 4 рази перевищує середньопопуляційний рівень в Україні. Найбільш несприятливі зрушення відмічено у підлітків з високими дозами опромінення щитоподібної залози та дітей, опромінених внутрішньоутробно.

-> Зростання захворюваності дітей на рак щитоподібної залози (РЩЗ) розпочалося в 1989 р. За даними Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України, за 1989-2004 рр. тільки в Україні прооперовано 3400 осіб, що були дітьми та підлітками на момент аварії. З числа захворілих померло 11 осіб. У 2001 р. було зареєстровано 369 випадків захворювань, у 2002 р. - 311, у 2003 р. 337, у 2004 р. - 374, тобто захворюваність вийшла на певне плато без очікуваного зниження.

Не зважаючи на майже 99% ефективність найближчих результатів лікування хворих на РЩЗ, якість їх життя у віддалений період залишається зниженою, в зв'язку з довічною необхідністю замісної терапії тиреоїдними гормонами, обмеженими фізичними, психологічними можливостями та репродуктивною функцією. Всі вони будуть потребувати медичної підтримки держави в наступний період.

Статистичні дані про стан здоров'я дітей віком 0-14 років, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, свідчить про те, що в усі післяаварійні роки їх захворюваність має тенденцію до поступового зростання.

Загальна захворюваність постраждалих дітей зросла з 455,4 на 1 тис. відповідного контингенту в 1987 р. до 1437,8 в 2005 р. (по Україні в 2004 р. - 1307,9), при цьому, якщо протягом 3 останніх років вона утримувалась на рівні 1382-1388 на 1 тис., то в 2005 р. вона преревищує показники будь-якого року і по Україні в цілому. Провідними у структурі захворюваності є хвороби органів дихання; травлення; шкіри та підшкірної клітковини; хвороби ока, ендокринної системи, крові та кровотворних органів. Останнім часом знизилась захворюваність на хвороби нервової системи, які передували в структурі захворюваності дитячого населення до 1998 року.

Відчувається значний вплив наслідків Чорнобильської катастрофи на імунну систему дітей. У 82,5% з них реєструється імунний дисбаланс, що лежить в основі підвищення частоти алергічних уражень шкіри, захворювань ЛОР-органів, бронхолегеневої системи, а також імунодефіцитних станів.

Оцінка радіаційних ризиків для підлітків, які проживають на забруднених територіях, показала, що 92,8% радіаційних ефектів буде пов'язано з опроміненням щитоподібної залози; 4,8% - з зовнішнім гамма-опроміненням; 2,3% - внутрішнім опроміненням за рахунок137Cs та 0,1% - за рахунок90Sr. Ці ризики можуть реалізовуватися до 2055 року.

Категорію дітей, які народились від опромінених батьків, характеризують зниження спроможності адаптуватися до умов зовнішнього середовища, відставання біологічного віку від календарного, наявність порушень імунітету з найбільшою виразністю усіх змін у дітей, які народилися в учасників ліквідації наслідків аварії 1986-1987 рр. з дозою опромінення 25 сЗв і більше. Психічний статус постраждалого дитячого населення всіх категорій значно нижчий у порівнянні з однолітками контрольних груп.

Медико-демографічні наслідки Чорнобильської катастрофи

Напередодні 20-х роковин Чорнобильської катастрофи медико-демографічна ситуація на радіоактивно забруднених територіях продовжує формуватися в умовах триваючої в Україні демографічної кризи.

З 1991 р. смертність населення стала перевищувати народжуваність. У радіоактивно забруднених областях ці негативні зміни відбулися на рік раніше й більш виразно. Погіршенню демографічної ситуації сприяли соціально-економічна криза, яка розпочалася 1991 року, недостатнє медичне обслуговування, низькі стандарти життя, несприятлива, у тому числі і внаслідок Чорнобильської катастрофи, екологічна ситуація.

Загальна смертність потерпілих на 1000 складала в 1987 р. 6,5, в 2005 р. - 16,9 (смертність всього населення України в 2005 р. складає 16,6 на 1000). Смертність учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС зросла в порівнянні з 1990 р. з 3,5 на 1000 до 18,1, смертність евакуйованих протягом 15 років утримується в межах 11,7 - 12,0 на 1000, смертність населення, яке мешкає на забруднених територіях з 1990 р. зросла з 15,4 до 23, 0 на 1000.

У структурі причин смерті населення радіоактивно забруднених територій відбулося статистично вірогідне зростання смертності, зумовленої соматичними захворюваннями, у першу чергу, хворобами системи кровообігу. Середньорічні темпи приросту смертності від новоутворень значно вищі у радіоактивно забруднених районах Київської, Житомирської і Чернігівської областей. Смертність дітей від 0 до 14 років протягом останніх 5 років утримується на рівні 0,6 на 1000 і не відрізняється від показника по Україні.

На відміну від перших післяаварійних, в останні роки на радіоактивно забруднених територіях стала зменшуватися мертвонароджуваність та зростати народжуваність. Частка дітей віком до 14 років у складі всіх постраждалих та у зоні гарантованого добровільного відселення переважає популяційні рівні. В найбільш радіоактивно забруднених районах перше й друге місця у структурі причин смерті займають стани, які виникають у перинатальному періоді, і вроджені аномалії. На рівні областей відзначається тенденція до зниження смертності від вроджених аномалій. Для радіоактивно забруднених районів характерні значні коливання середніх значень цього показника.

Катастрофа стала чинником демографічних втрат населення найбільш радіоактивно забруднених областей і районів від комплексної дії соціально-економічних і радіаційного чинників.

За наведеною сукупністю змін демографічних показників у багатомільйонній популяції людей, у тому числі постраждалих, є достатньо підстав визнати, що Чорнобильська катастрофа та її наслідки негативно впливають на популяційне здоров'я. Не зважаючи на те, що відбувається зниження радіоактивного забруднення довкілля та рівнів опромінення населення, слід визнати, що наслідки катастрофи за 20 років ліквідовано не у повному обсязі. Тому в основі заходів щодо поліпшення медико-демографічної ситуації та здоров'я постраждалих повинно бути усунення із оточення людей обумовленого катастрофою радіаційного чинника.