Летние проблемы мочевого пузыря. Цистит. ( укр.)

"Літні проблеми" сечового міхура.Цистит.

Літній відпочинок, особливо, якщо літо спекотне, нам не уявляється без води. Добре, якщо поряд хлюпотить річка, озеро чи котить хвилі море. Легкий бриз, приємна прохолода та спокій панують у нашій душі… А маля весело грається у воді, будуючи палаци з піску чи просто бовтаючи ніжками на узбережжі... Проте, трішки уваги! Давайте застережемо малюка та й нас, дорослих, від появи неприємних ознак запалення сечового міхура - циститу.

Цистит - це запальне захворювання слизової оболонки сечового міхура. Найчастіше його викликають такі бактерії, як кишкова паличка або золотистий стафілокок. Інфекція може потрапляти до сечового міхура нисхідним шляхом, тобто з нирок, висхідним - через сечовід (це найчастіший шлях інфікування), через кров або ж контактним шляхом (що трапляється дуже рідко).

Цистит - хвороба дівчаток?

Дійсно, дівчатка хворіють на цистит частіше за хлопчиків. З чим це пов'язано? Яким чином інфекція - основна причина циститу - проникає в сечовий міхур?

У дівчачий сечовий міхур інфекції легше потрапити із зовнішніх статевих органів: у дівчаток уретра є прямою і короткою, поруч розташовані піхва і пряма кишка. Якщо в дівчинки виникне вульвіт - запалення зовнішніх статевих органів, то дуже часто, як наслідок, з'являється і цистит. Тому стежити за гігієною статевих органів необхідно з надзвичайною ретельністю. Особливо "ризикованим" для дівчаток вважається вік від 4 до 7 років. У цей час змінюється мікрофлора в піхві, і організм робиться особливо вразливим. За недостатнього дотримання гігієни (скажімо, купання малят у відкритих водоймах, особливо без плавок), запалення слизової оболонки сечового міхура виникає дуже легко. У маленьких діток в появі циститу значної ролі надають дисфункціям кишечника. Коли грудна дитина лежить у забруднених фекаліями пелюшках, мікробна флора може проникати через сечовод до сечового міхура і також викликати запалення. Безумовно, що в дівчаток такий висхідний шлях інфікування також буде легшим, знову ж таки, через короткий та широкий сечовипускальний канал. Цистит досить часто стає наслідком "захоплення" молодих батьків одноразовими підгузниками у догляді за грудним малюком.

Величезну роль у виникненні циститів у дітей відіграють глисти, а зокрема гострики, які під час сну нерідко можуть заповзати в уретру, а іноді й у сечовий міхур, несучи на собі безліч мікробів.

Геморагічний цистит, тобто цистит із виділенням у сечу домішок крові (еритроцитів) може виникнути при аденовірусній інфекції або ж як ускладнення лікарської терапії (наприклад, лікування препаратами з групи цитостатиків).

У дівчаток цистит часто починається після переохолодження, наприклад, купання в надто холодній воді. У хлопчиків він може розвиватися в результаті баланіту - запалення шкіри голівки статевого члена.

Закрепи, ангіна і навіть карієс…

Справа в тому, що кишкова паличка, переважно у великій кількості, знаходиться в кишечнику дітей. Але потрапляє інфекція в сечовий міхур не з анального отвору, як можна було б подумати, а через стінку прямої кишки. Наші діти часто хворіють, а отже, приймають лікарські препарати. Та й їжа сьогодні здебільшого є такою, що порушує нормальну флору кишечника. В результаті, дітлахи страждають від закрепів, які сприяють стоншанню стінки (епітелію) прямої кишки. В такий спосіб інфекція (кишкова паличка) через стоншений епітелій надходить у лімфу і потім через єдиний лімфатичний "колектор" - у сечовий міхур.

До речі, не лише кишкова паличка здатна викликати захворювання. Ангіна, аденоїди, хронічний тонзиліт і навіть карієс - взагалі, будь-яке вогнище хронічної інфекції може стати "постачальником" інфекції, хвороботворних бактерій, що потрапляють у сечовий міхур разом із кров'ю.

Більшість батьків мають уявлення про алергійне запалення шкіри, але мало хто знає, що алергійне запалення може бути і на слизових оболонках, зокрема, на слизовій сечового міхура. Це ще одна причина виникнення циститу.

В сучасному світі з новим захопленням наших дітей комп'ютерами з'явилася ще одна причина появи недуги - тривале сидяче положення дітей перед дисплеєм по 4-6 годин.

Дуже рухливі емоційні дівчатка часто страждають від нейрогенної дисфункції сечового міхура, що також може призвести до циститу. Як це відбувається? Коли сечовий міхур наповнений, дитина відчуває поклики до сечовипускання. М'язи міхура скорочуються, і в цей час повинна відкритися його шийка, щоб випустити рідину. В дітей із підвищеним м'язовим тонусом сигнал про скорочення сечового міхура надходить, а про відкриття шийки - ні. Тому вона відкривається і закривається знову. Але кілька крапельок сечі встигає просочитися. Вони ніби обмивають зовнішні статеві органи, але засмоктуються назад, вносячи при цьому інфекцію до сечового міхура. Проявляється це так: дитина відчуває позив до сечовипускання, іде до туалету, але раптово цей позив припиняється. В таких випадках батькам обов'язково треба проконсультувати донечку в фахівця.

І взагалі, ніколи не сподівайтеся, що самостійно зможете подолати гострий цистит лише травами. Таким чином знімаються лише симптоми захворювання, але причину недуги без лікарської допомоги усунути не вдасться. А це означатиме, що інфекція й надалі буде закидатися в сечовий міхур. Тільки фахівець зможе розібратися з походженням інфекції в дитячому організмі й ліквідувати її небезпечне джерело.

Як запідозрити, що в дитини запалення сечового міхура?

Часто цистит перебігає безсимптомно, проте може супроводжуватися підвищенням температури, нездужанням, дратівливістю, втратою апетиту, нудотою і навіть блювотою. До речі, чим менша дитина, тим виразнішими будуть загальноінтоксикаційні симптоми. Старші дітки скаржаться на біль у надлобковій ділянці, часті позови до сечовипускання. Причому, малюки часто бігають до туалету не лише вдень, а й вночі, хоча виділяється невелика кількість сечі. Коли сечовипускання закінчується, маля відчуває сильний біль і печіння, які тримаються ще деякий час. В зв'язку з цим іноді у дітей спостерігається затримка сечі (вона виникає через страх дитини знову мати неприємні відчуття). Інтенсивність болю може бути різною: від ріжучого до нестерпного. Часте сечовипускання пояснюється наявністю запального процесу, набряку слизової оболонки, притоку крові, подразнення нервових закінчень, закладених в слизовій оболонці стінки сечового міхура. Його кількість залежить від інтенсивності запального процесу, іноді доходячи до 200 разів на добу.

Сеча набуває каламутного відтінку, іноді із згустками свіжої крові, що є ознакою важкого запального процесу. У сечі виявляють білок, багато лейкоцитів і патогенну мікрофлору, іноді - свіжі еритроцити. У сечовому осаді може бути велика кількість епітелію. Але все це детально встановлює лікар після проведення лабораторних досліджень сечі.

Якими бувають цистити?

Розрізняють первинні і вторинні цистити. Первинний цистит - це запальне захворювання сечового міхура в дітей, у яких до цього в сечовому міхурі не було жодних захворювань.

Вторинні ж виникають в уже раніше ураженому сечовому міхурі, тобто якщо раніше спостерігалися травми сечового міхура, камінь, пухлина, гнійний процес у сусідніх органах і тканинах. Вторинні цистити можуть також виникати на ґрунті ураження в дитини нервової системи.

За ступенем розповсюдження запального процесу, розрізняють дифузійні цистити, коли процес поширюється всією слизовою оболонкою сечового міхура, і так звані тригоніти - запалення слизової оболонки в ділянці трикутника сечового міхура (в нижньому відділі сечового міхура). Тригоніти найчастіше виникають внаслідок опіку (хімічного чи променевого), але можуть бути й інфекційного походження в результаті проникнення інфекції в сечовий міхур.

За клінічним перебігом розрізняють гострі і хронічні цистити. Запалення сечового міхура в гострій стадії є дуже болісним. Гострий цистит характеризується болем, частим сечовипусканням і наявністю гною в сечі.

Лікування

Якими б ви не були люблячими батьками, але, в разі появи перших ознак циститу в дитини, негайно зверніться до лікаря. Своєчасне і правильне лікування дає дуже швидке (протягом 7-10 днів) видужання. Діти з хронічними формами циститу, особливо, якщо симптоми недуги виражені слабко, тривалий період не потрапляють під нагляд лікарів і часто батьки їх лікують вдома, за допомогою "сусідських" порад. У таких випадках хвороба набуває затяжного перебігу.

Хворим дітям необхідний ліжковий режим. Їжа повинна відповідати віку дитини, з раціону виключаються екстрактивні речовини і гострі страви. Позитивним є введення до режиму харчування дітей молочно-рослинної їжі. Для збільшення сечовиділення призначають рясне пиття - чай із цукром, соки. Велика кількість випитої рідини зменшує концентрацію сечі, а це знижує її подразнюючу дію на нервові закінчення запальної слизової оболонки сечового міхура й сприяє вимиванню мікробів і продуктів їхньої життєдіяльності - токсинів. Тому іноді, окрім об'ємного пиття призначають ще й сечогінні засоби. Сприятливий вплив при циститах мають спокій і тепло на низ живота.

Поряд із лікуванням, необхідно стежити за діяльністю кишечника.

Для зняття болю використовують сидячі ванни з теплим слабким розчином фурациліну (0,02%) чи відваром ромашки (10:1000). Використовують антибіотики, уросептики, знеболювальні та спазмолітичні препарати.

Тривале захворювання сечового міхура може сприяти проникненню інфекції у верхні сечові шляхи. Тому, якщо виявлено перші симптоми порушення сечовипускання, варто звертатися за порадою і медичною допомогою до лікаря.

Краще уникнути, аніж страждати

Для профілактики запальних захворювань нирок і сечових шляхів обов'язково прослідкуйте, чи є в організмі дитини вогнища інфекції: каріозні зуби, хронічні запалення мигдаликів (тонзиліт), остеомієліт та інші гнійні процеси.

Виникнення циститу часто пов'язують із захворюваннями чи порушеннями функцій шлунково-кишкового тракту: хронічним колітом, частими закрепами, проносами. Однією з причин порушення функції шлунково-кишкового тракту є неправильний режим харчування і вживання їжі, в якій відсутні продукти, що сприяють спорожненню кишечника. Для нормальної ж функції кишечника дитини необхідно, щоб їжа була різноманітною за складом. Не забувайте включати в денний раціон свіжі овочі, фрукти, салати, чорний хліб, розсипчасті каші. Нормалізуючу дію на функцію кишечника виконують ранкова гігієнічна гімнастика, прогулянки на свіжому повітрі, заняття спортом, масаж живота.

Природно, що дитину важко надійно остерігати від гострих респіраторних захворювань. Отож, необхідно під час і після захворювання на вірусну інфекцію давати трішки більше пити рідини і відвар сечогінної трави. Таким чином організм малюка очищатиметься, і йому буде простіше самостійно справлятися з інфекціями.

Для попередження розвитку циститу варто уникати переохолодження організму дитини, особливо тазового відділу. Скажімо, дівчинці достатньо посидіти на холодному камені 15-20 хвилин, і цистит найближчим часом вже можна вважати "гарантованим". Справа в тому, що коли мікроби потрапляють в усі "порожнини", які стикаються із зовнішнім середовищем, більшість із них організм може подолати самостійно. Але від переохолодження виникає спазм судин, що спричиняє недостатній кровообіг. Отже, із кров'ю будуть погано надходити всі ті протизапальні речовини, що виробляє організм. З однією і тією самою кількістю мікробів "теплий" організм може впоратися, а переохолоджений - уже ні. Тому не дозволяйте дівчаткам сидіти на холодному, лежати на пляжі в мокрому купальнику, на вогкій землі, ходити в холодну погоду в тонких колготках.

Варто також ретельно лікувати наявні інші запальні захворювання, що можуть стати причиною циститу.

Олександр Ліщенко, лікар-уролог вищої категорії.

Моя дитина.Просвітницький проект журналу "Здоров'я жінки в Україні"