Застосування антиоксидантів для корекції і профілактики функціональних порушень системи дихання у дітей, які мешкають за умов хронічного надходження радіонуклідів до організму (методичні рекомендації, укр.)
- Автор
- Дата публикации
- Автор
У дорослого і дитячого населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи, спостерігається підвищення активності вільнорадикальних процесів у біосередовищах організму. В той же час підвищення інтенсивності вільнорадикального окислення в біосередовищах є важливим фактором у розвитку запальних процесів органів і систем, зокрема органів і систем, зокрема органів дихання. За сучасними уявленнями, процесу вільнорадикального окислення належить велика роль у порушеннях структури і функції легеневої тканини. Проведені укладачами методичних рекомендацій дослідження вперше показали, що комплексне застосування вітамінівантиоксидантів суттєво знижує інтенсивність вільнорадикальних процесів у легенях дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. До таких препаратів відносяться ліпідні та водорозчинні антиоксиданти. Ліпідні антиоксиданти – альфатокоферол, ретинол, які безпосередньо включені у структуру плазматичних, мітохондріальних та інших мембран, де вони здійснюють захист ненасичених жирних кислот, що легко окислюються шляхом перехоплення та дезактивації вільних радикалів і перекисів. Водорозчинні антиокиданти – аскорбінова кислота, біологічно активні фенольні сполуки (біофлавоноїди) утворюють у водних фазах організму, у біологічних рідинах окремі окисновідновні системи. Прямі антиоксиданти – антирадикальні інгібітори, як безпосередні “пастки” вільних радикалів, повністю виявляють свій ефект тільки в комплексі з достатньою кількістю синергістів (аскорбата, біофлавоноїдів). Тому доцільно використовувати комплексні препарати флавоноїдів з аскорбіновою кислотою (аскорутин), галову кислоту (яка має властивості вітаміну Р) з аскорбіновою кислотою (галаскорбін). Серед полівітамінних препаратів, які містять весь комплекс антиоксидантів, найбільш відомі вітчизнчні препарати “Глутамівіт”, ”Квадевіт” та іноземні “Мультитабс”, “Дуовіт”, “Триовіт”, “Теравіт”. В Рекомендаціях подано розроблені алгоритми використання означених антиоксидантів з метою нормалізації вільнорадикальних процесів в легенях дітей, які зазнали радіаційного впливу. Велика увага приділена методам оцінки ефективності корекції вільнорадикальних процесів у легенях, за показниками конденсату видихуваного повітря (КВП), які набули розвитку за останнє десятиріччя як неінвазивні, атравматичні методи дослідження. Докладно викладено методики збирання КВП за методом В.А.Березовського; визначення антирадикальної активності КВП за методом Глевінда в модифікації С.В.Бестужевої (1985 р.); дослідження вільнорадикальних процесів у легенях методом ініційованої хемолюмінісценції КВП, тощо. На підставі результатів обстеження груп практично здорових дітей з “чистих” у відношенні радіонуклідного забруднення регіонів визначено межу фізіологічних коливань для показника ініційованої хемолюмінісценції КВП, яка становить М ± 1s цієї групи, або М ± 74 % від М. На основі методу визначення інтенсивності ініційованої хемолюмінісценції КВП розроблено специфічний тест, за допомогою якого можна виявити загострення рецидивуючого бронхіту у початковий період. Для цього досліджують хемолюмінісценцію КВП особи,що обстежується, визначають світлосуму цієї хемолюмінісценції, порівнюють отриманий результат з величиною нормативу для практично здорових дітей і уразі підвищення у обстежуваної особи нормальних значень цього показника на 74 % і більше діагностують загострення рецидивуючого бронхіту. Точність загострень рецидивуючого бронхіту за даним методом становить 83%, що на 17% вище ніж при діагностуванні загострень хронічних захворювань легень за даними ініційованої хемолюмінісценції сироватки крові. Методичні рекомендації призначено для лікарів відділень і кабінетів функціональної діагностики та лабораторних відділень установ, які здійснюють спостереження за дітьми, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Заповною інформацією звертатися до “Методичних рекомендацій” або їх авторів.
Організація-розробник: Науковий центр радіаційної медицини
Укладачі: Степанова Є.І., Колпакова І.Є., Вдовенко В.Ю.
Матеріал надано Українським центром наукової медичної інформації та патентноліцензійної роботи
01004, м.Київ4,
вул. Горького, 19/21
Тел/факс 2273307, 2201571 2200511
email: [email protected]