Методологія ранньої доклінічної діагностики гіпотиреозу у дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС (укр.)

Серед можливих наслідків аварії на ЧАЕС окрім онкологічних захворювань суттєве місце посідає гіпотиреоз. Опромінення щитоподібної залози радіоактивним йодом, навіть не викликаючи маніфестних змін її структури, може порушувати процеси гормоноутворення з розвитком подальшої відносної недостатності продукції тироксину та трийодтироніну. З плином часу це може призводити до виникнення клінічних проявів тиреоїдної недостатності. Як правило, це супроводжується підвищенням секреції тиреотропного гормону гіпофізу (за принципом “зворотного зв’язку”), що в свою чергу, поглиблює процеси розвитку гіпотиреоїдного стану. Оскільки частота тиреоїдної патології у дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з плином часу не зменшується проблема ранньої доклінічної діагностики гіпотиреозу у них тривалий час лишатиметься актуальною у діяльності установ практичної ланкиохорони здоров’я. Відібрані найбільш інформативні показники, які можна віднести до непрямих ознак функціонального стану гіпоталамо-гіпофізарно-тиреоїдної системи: анамнестичні, клінічні, лабораторні тести та показники ультразвукового дослідження щитовидної залози, які характеризують стан тиреоїдного гомеостазу. Розроблена та наведена в Рекомендаціях карта клінічного скринінгу по виявленню гіпотиреоїдного стану у дітей. За допомогою методів теорії інформації відібрано 10 найбільш вагомих факторів ризику розвитку гіпотиреоїдних станів, які дозволяють виявляти приховані форми гіпотиреозу: сонливість, погіршення пам’яті, потовщення шкірної складки, випадіння волосся, симптом “брудних ліктів та колін”, блідість шкіри, затримка статевого розвитку, брадікардія, гіпотонія, анемія, а також найбільш інформативні ультразвукові критерії, які дозволяють виділити групу ризику по ймовірності розвитку гіпотиреоїдного стану дітей, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Визначено 6 найбільш інформативних показників:

1. зменшення об’єму щтовидної залози;
2. ущільнення її капсули;
3. підвищення або зниження ехогенності тканини;
4. неоднорідність структури (скупчення ехопозитивних чи ехонегативних елементів);
5. множинність елементів фіброзування тканини залози; мозаїчна структура (наявність множинних гіпо- та гіперехогенних ділянок).

Охарактеризовані критерії оцінки соматостатевого розвитку дитини за шкалою Фаннера. Підкреслено, що діти, які за даними скринінгових обстежень можуть бути віднесені до групи ризику розвитку гіпотиреоїдного стану повинні своєчасно спрямовуватись в спеціалізовані медичні центри (Інститут клінічної радіології НЦРМ АМН України та Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренко АМН України) для проведення поглибленого загальноклінічного, ультразвукового та гормонального, в тому числі з використанням навантажувальних тестів, обстеження і призначення адекватної терапії у випадку верифікації гіпотиреозу, або превентивної терапії щодо дітей з прогнозованою тиреоідною патологією. Лабораторні тести, що застосовуються при вивчені гормонального статусу дітей, функціональних резервів гіпоталамо-гіпофізарно-тіреоїдної системи, докладно охарактеризовано в Рекомендаціях.

Дані методичні рекомендації призначаються для використання в практичній роботі лікарів – ендокринологів та педіатрів дільничих, центральних, районних та обласних лікарень з метою своєчасного виявлення ендокринної патології та надання допомоги дитячому населенню, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС. Методичні рекомендації по зазначеній проблемі видаються в Україні вперше.

Організація-розробник: Науковий центр радіаційної медицини АМН України

Укладачі: Боярська О.Я., Копилова О.В., Афанасьєв Д.Є.

Матеріал надано Українським центром наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи

01004, м.Київ-4,

вул. Горького, 19/21

Тел/факс 227-33-07, 220-15-71 220-05-11

e-mail: [email protected]