Аллергические риниты (укр.)

Алергiчнi ринiти

Нарештi стало тепло, розпустилися дерева, цвiтуть квiти. А для кожної п'ятої людини розпочинаються багатомiсячнi страждання, пов'язанi з алергiчною реакцiєю на цi, на перший погляд, зовсiм нешкiдливi природнi явища. Якщо ви в цей період потерпаєте вiд сильних нападiв чхання, постiйних видiлень iз носа, свербiння в очах та сльозотечi, а також загального нездужання - у вас, ймовiрно, алергiчний ринiт.

... У день екзамену десятикласниця Iринка прийшла до школи ранiше за всiх. Всю попередню нiч вона не спала, хвилювалася, готувалася до iспиту. Повторила тридцять бiлетiв, а ось останнiх три не встигла, це й було причиною її хвилювань.

Перше, що привернуло увагу десятикласникiв, коли вони увiйшли до класу, був величезний букет троянд, який стояв на столi в екзаменатора.

- Поглянь, - пошепки сказала Iринi її подруга Тамара. - Який букет! Пам'ятаєш: "На перонi, на люднiм перонi хтось розсипав троянди червонi..."

Однак Iринка не звернула уваги на квiти. Вона думала тiльки про тi три останнi бiлети, яких зовсiм не знала.

Нарештi надiйшла її черга. Iра пiдiйшла до столу екзаменатора, взяла бiлет i раптом вiдчула, що кров вдарила в голову.

- Тридцять третiй... - промовила дiвчина ледь чутно. Голос її став глухим i гнуcавим. У носi та горлi залоскотало. Iрi здалося, що аромат троянд заполонив усю кiмнату. Вiн дратував її. На очi навернулися сльози, в головi стукало. Розплакавшись, Iринка вибiгла на коридор, у неї почалися напади чхання. Iрина чхала й не могла зупинитися. З носа капала прозора рiдина, з очей - сльози. Обличчя набрякло, нiс заклало. Через деякий час дiвчина заспокоїлась. Їй дозволили витягнути iнший бiлет, i вона успiшно склала iспит. Але вiдтодi щойно дiвчина вiдчувала запах троянд, як одразу починався напад нежитю.

Так у Iрини з'явилось одне з поширених катаральних захворювань верхнiх дихальних шляхiв - алергiчний ринiт або алергiчна риносинусопатiя. В медичних колах для його означення використовують ще поняття "сiнний нежить" або "сiнна лихоманка", однак захворювання насправдi виникає не вiд запаху сiна, а вiд квiткового пилку. Тому зараз iснує сучасний термiн "полiноз" (вiд латинського "pollen" - квiтковий пил), або сезонний алергiчний ринiт (бо нежить виникає тiльки в певнi пори року). Iснує також цiлорiчний алергiчний нежить, який спричиняється речовинами, що постiйно присутнi в помешканнi людини (домашнiй пил, шерсть тварин, спори грибкiв).

Як виникає алергічний ринiт?

Основною причиною виникнення захворювання є здатнiсть органiзму "реагувати на нормальнi речовини ненормальним способом". Але для того, щоб така здатнiсть з'явилася, вiн має до неї пiдготуватися, чи то сенсибiлiзуватися. Сенсибiлiзацiя органiзму виникає поступово внаслiдок потрапляння в кров речовин, якi називають алергенами. Сьогоднi в свiтi вiдомо бiльше 10000 видiв алергенiв. Це пилок рiзноманiтних рослин i мiкроскопiчнi гриби, промисловий i побутовий пил, шерсть тварин i лiкарськi препарати.

Пiсля потрапляння в органiзм алергену виробляються антитiла, що являють собою бiлки, якi спрямованi на боротьбу з ним (у випадку сезонного алергiчного нежитю це бiлки iмуноглобулiнiв групи Е). Якщо частинки пилку знову потрапляють у органiзм, антитiла розпiзнають їх i зв'язуються в комплекс. Саме цi комплекси проявляють подразнюючу дiю на тучнi клiтини (структурнi компоненти неспецифiчної iмунної системи), а вони, в свою чергу, видiляють велику кiлькiсть бiологiчно активних речовин (серотонiн, гiстамiн тощо). Цi речовини й визначають прояви алергiчних реакцiй i стають безпосередньою причиною неприємних симптомiв.

Чому саме у Вас?

Алергiчнi процеси верхнiх дихальних шляхiв перебiгають тривало, тяжко i досить важко пiддаються лiкуванню. Закономiрно виникає питання: чому однi люди хворiють на алергiю, а iншi нi, адже будова дихальних шляхiв у нас усiх однакова?

Для розвитку алергiчних реакцiй необхiдним є ряд обставин, що полягає, перш за все, у змiнi стiйкостi або реактивностi органiзму до зовнiшнiх подразникiв. I в цьому вiдношеннi великого значення надається центральнiй нервовiй системi. В прикладi з Iринкою, при розпитуваннi ми виявили, що вона росла нервовою, хворобливою дитиною. Виховувалась у "тепличних умовах". У дитинствi Iрина перенесла ряд серйозних захворювань: скарлатину, кiр, запалення легень. У молодших класах хворiла на кропивницю, екзему. Часто скаржилася на швидку втомлюванiсть, погану пам'ять. Однак батьки дiвчинки не надали уваги таким проявам, не звернулися до лiкарiв, не застосували своєчасних заходiв боротьби з порушенням дiяльностi нервової системи доньки, з алергiзацiєю її органiзму, першими ознаками якої стали кропивниця та екзема. Вони не зумiли розумно органiзувати працю та вiдпочинок Iринки. Безсонна нiч перед екзаменом послабила органiзм дiвчинки, а безпосередньою причиною, що викликала напад захворювання, стало нюхове сприйняття запаху троянд на тлi вже iснуючої, ймовiрно, сенсибiлiзацiї. З цього часу в органiзмi Iри з'явився патологiчний рефлекс: досить їй було вiдчути запах троянди, як миттєво виникав напад алергiчного нежитю.

Iснує також спадкова схильнiсть органiзму до алергiчних проявiв, коли в кiлькох родичiв є алергiчнi захворювання (бронхiальна астма, екзема, алергiчний дерматит тощо). Уродженi вади розвитку носа нерiдко також супроводжуються алергiчним ринiтом.

Прояви алергiчного нежитю

Симптоми "сiнного нежитю" з'являються найчастiше пiсля перебування на природi в суху i вiтряну погоду (якщо це сезонний варiант хвороби). При постiйному алергiчному нежитю ознаки виникають в основному тодi, коли хворий перебував вдома, i причиною їх появи є домашнiй пил, шерсть та видiлення тварин, а також спори грибкiв.

Спершу починає посмикувати i свербiти в носi, що супроводжується сильними нападами чхання. Згодом цi прояви посилюються: виникають видiлення з носа, носове дихання стає утрудненим, з'являється свербiння в очах, посилюється сльозотеча, оскiльки одночасно уражається кон'юнктива (слизова оболонка очей). Iнодi приєднуються печiя та сухiсть у ротi, захриплiсть голосу, кашель. Посилення набряку слизових оболонок дихальних шляхiв призводить до розвитку симптомiв бронхiальної астми з нападами ядухи. Змiнюється загальний стан хворого - з'являються розбитiсть, дратiвливiсть, слабiсть, розлади сну.

При оглядi носової порожнини видно набряклi носовi раковини блiдо-сiрого або рожево-синього кольору. Їх вигляд настiльки характерний, що у Францiї отримав назву "симптом довго намоченої бiлизни".

До основного процесу можуть приєднуватись рiзнi ускладнення: розростання аденоїдних вегетацiй (глоткового мигдалика), запалення додаткових носових пазух, емфiзема легень.

Пiдтвердити алергiчну природу ринiту можуть результати алергологiчного дослiдження (визначення кiлькостi еозинофiльних клiтин у кровi та носових видiленнях, шкiрнi алергiчнi проби з бактерiйними алергенами).

Лiкування

Алергiя являє собою хронiчне захворювання, що значною мiрою зумовлене спадковою схильнiстю. Тому вилiкувати її, як правило, неможливо.

Великого значення надають рацiональному режиму дня, достатньому i повноцiнному вiдпочинку, дихальнiй гiмнастицi, масажу, загартовуванню. Рекомендується проведення ванн (загальних або до пояса). Лiкування має бути комплексним i цiлеспрямованим.

Лише специфiчна i неспецифiчна гiпосенсибiлiзацiя зможуть зменшити готовнiсть органiзму хворого до розвитку алергiчних реакцiй. Для пригнiчення симптомiв алергiчного нежитю використовують антигiстамiннi засоби. Вони тимчасово блокують рецептори, на якi дiє бiологiчно активна речовина гiстамiн. Але цей ефект не поширюється на активнiсть багатьох iнших речовин, якi спричиняють алергiю.

Крiм цього, цi медикаменти можуть викликати сонливiсть i знизити реакцiю, скажiмо, при керуваннi автомобiлем.

Iнший засiб - кромоглiцiєва кислота - у виглядi крапель вводиться в нiс або в очi. Ця кислота має стабiлiзуючу дiю на оболонки тучних клiтин, всерединi яких знаходиться гiстамiн. Тодi гiстамiн вже не може проникнути досередини клiтин, i симптоми нежитю не з'являються.

Кортикостероїднi препарати (гормональнi середники надниркових залоз) пригнiчують усi iмуннi реакцiї, а разом iз цим i нормальнi захиснi механiзми. Постiйне вдосконалення кортикостероїдiв дозволило значною мiрою сконцентрувати їх дiю на хворi органи. Однак цi препарати мають цiлий ряд побiчних дiй, тому застосовувати їх при алергiчному нежитю треба тiльки в тяжких випадках i нетривалий час.

Для того, щоб зменшити чутливiсть органiзму до алергену, хворому регулярно i через достатньо тривалi промiжки часу пiдшкiрно вводять вiдповiдну кiлькiсть алергену, яку поступово збiльшують. Але для проведення такого лiкування треба знати, який саме алерген сприяє розвитку захворювання. Це визначають за допомогою шкiрних проб.

Оскiльки традицiйне лiкування часто супроводжується значними побiчними дiями, багато хворих надають перевагу гомеопатичним методам, якi стимулюють власнi захиснi сили людини i вiдновлюють втрачену рiвновагу в органiзмi. В гомеопатiї захворювання лiкується тiєю речовиною, яка у здорової людини спричиняє симптоми, схожi до симптомiв власне хвороби. Справа в тому, що останнi часто є кiнцевим проявом захисної реакцiї органiзму на недугу, тому їх не можна пригнiчувати за допомогою медикаментiв. Хворий повинен звiльнитися вiд свого захворювання шляхом стимуляцiї захисних сил власного органiзму.

То ж, якщо вас турбує алергiчний нежить, не зволiкайте, бо в 3-10 вiдсотках випадкiв вiн може закiнчитися бронхiальною астмою, а в 40 вiдсотках - постiйною задишкою при будь-яких, навiть незначних фiзичних навантаженнях. I така, на перший погляд, незначна проблема стане супутницею всього життя.

Антонiна Лiщенко, дитячий лiкар-отоларинголог.

Практичнi поради для попередження недуги або послаблення її проявiв

Уникайте контакту з пилком.

Попередьте утворення квiткового пилку шляхом скошення трав.

Перебувайте в закритих примiщеннях.

Застосовуйте захист в автомобiлях: зачинiть вiкна, придбайте спецiальний фiльтр, що затримує квiтковий пил.

Не приносьте квiтковий пил у дiм, регулярно мийте волосся, очищайте скельця окулярiв, змiнюйте одяг.

Проводьте вологi прибирання в помешканнi, застосовуючи пилосос або вентилятор.

Запобiгайте накопиченню домашнього пилу, звiвши до мiнiмуму в кiмнатах кiлькiсть килимiв, плюшевих iграшок, гардин, книжкових полиць.

Позбудьтеся постiльних клiщiв. Постiльну бiлизну, плюшевi iграшки провiтрiть у холоднi зимовi днi. Клiщi гинуть при низькiй температурi.

Уникайте алергенiв тваринного походження, відмовтеся вiд пухових ковдр, не контактуйте з тваринами.

Борiться з плiснявою. Роблячи ремонт у помешканнi, скористайтеся протигрибковими речовинами.

Моя дитина.Просвітницький проект журналу "Здоров'я жінки в Україні"