У 2006-му в нашому місті виявили майже сотню неповнолітніх безпритульних

Ватаги безпритульної дітвори стали невід’ємною частиною нашого сьогодення. Їх можна зустріти здебільшого в людних місцях: у центрі міста, на вокзалах, у підземних переходах. Кинуті напризволяще, вони просять милостиню у перехожих чи перебиваються тимчасовими підробітками, а частенько й дрібними крадіжками. У пошуках кращої долі приїздять підлітки до столиці, хоча чимало серед бомженят і місцевих...

Нині на первинному обліку в Києві 3230 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. З них 2247 неповнолітніх перебувають на вихованні в опікунів та піклувальників. А 909 дітей — у державних закладах, йшлося на колегії столичної держадміністрації. За словами начальника Головного управління у справах сім’ї і молоді Олександра Кулика, по столиці створено 18 прийомних сімей, в яких виховується 23 дитини. Найбільше таких родин у Дарницькому і Солом’янському районах (по шість у кожному), які взяли на виховання по кілька неповнолітніх. Загалом же передбачено створити по два дитячі будинки сімейного типу в кожному районі. На жаль, в більшості з них ще немає жодного. Тільки планують відкрити притулок в Деснянському районі на вулиці Милославській, 32/51. Для цього вже віднайшли приміщення загальною площею 306 квадратних метрів. Триває ремонт у будинку площею 175 квадратних метрів на вулиці Оболонській, 37-б, що в Подільському районі. До речі, поруч із ним розташовані дитячий садок і школа. Нещодавно урочисто відкрили сімейний дитбудинок у Печерському районі на вулиці Басейній. Найгірша ситуація в Голосіївському районі. Там ще взагалі не знають, де розмістити такий заклад. І ті батьки, які планували взяти на виховання дітей, поступово звертаються до інших районів, де це питання вирішується активніше. За словами Олександра Кулика, певні труднощі в організації дитячих будинків сімейного типу виникають саме через недостатнє фінансування. Торік на утримання таких закладів з міського бюджету спрямували майже 80 тисяч гривень. У 2006-му сума фінансування на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (котрі мешкають в прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу), зросла вдвічі. Окрім цього, батькам-вихователям уперше нараховуватимуть заробітну плату з розрахунку 35 відсотків від суми фінансування на кожну дитину-сироту. Але ці кошти надходитимуть вже з державної скарбниці. Для чоловіків і жінок, котрі мають бажання стати прийомними батьками, проводять кваліфіковане навчання. Їх нещодавно закінчили 26 сімей. А ще дев’ять родин погодилися пройти курс підготовки для багатодітних батьків-вихователів.

Фахівці столичної Служби у справах неповнолітніх, як розповіла її начальник Ольга Арканова, щороку впроваджують нові методи вилучення дітей із несприятливого середовища. Зокрема проводять рейд “Діти вулиці”. Лише протягом нинішнього року в нашому місті виявили близько сотні неповнолітніх безпритульних. З них дошкільнят — 14, учнів загальноосвітніх закладів та профтехучилищ — 33, не навчаються і не працюють — 53. Більшість дітей, які нині перебувають у загальноміському притулку,— майже вісімдесят відсотків — із різних регіонів України. У січні — березні 2006-го тут перебувало 242 вихованця, чимало з них уже довгий час жили на вулиці. Підраховано, що в столиці вони можуть заробити щодоби в межах 100-150 гривень і цілком задовольнити свої потреби.

Ольга Арканова каже, що загалом Служба у справах неповнолітніх узяла на облік для проведення відповідної роботи 594 дитини, які мешкають у 327 неблагополучних сім’ях. Цього року фахівці провели 496 обстежень побутових умов таких родин.

До того ж у місті є і медико-оздоровчий, соціально-реабілітаційний центр для неповнолітніх. Торік комплексну реабілітацію в ньому пройшли 113 дітей.

Через недосконалість правового поля, всупереч проголошеним гарантіям іноді порушуються права дитини на майно і житло. Так у 2006-му представники служби у справах неповнолітніх запобігли 143 випадкам незаконного відчуження квартир. Тому фахівці вважають, що доцільно при районних та центральних Службах у справах сім’ї і молоді влаштовувати так звані соціальні гуртожитки (для випускників соціальних закладів і дітей-сиріт), та створювати додаткові можливості для їхньої адаптації. Тож проблем вистачає, переконана Ольга Арканова. Вони пов’язані також із забезпеченням Служби у справах неповнолітніх (нині вона у процесі реформування) кваліфікованими кадрами. Адже роботи останнім часом значно побільшало. Співробітники займаються ще й питаннями опіки, піклування, усиновлення. Окрема проблема — брак приміщень для роботи. Адже нині на кожного працівника Служби припадає не більш як півтора метра площі. А цього явно не вистачає.

//www.kiyany.com.ua