14 листопада – чудотворців Кузьми та Дем’яна

14 листопада – безсрібників і чудотворців Кузьми та Дем’яна.

Цих святих у народі шанували, бо, за переказами, вони лікували людей та робили інші добрі справи й ніколи не брали за це грошей. Кузьму та Дем’яна називали також безморозниками, бо вони оберігали оселі від морозів. Ковалі вважали їх своїми покровителями.

На Кузьми й Дем’яна корови остаточно поверталиcя з пасовищ. А в деяких місцевостях на це свято влаштовували останні ярмарки.

Казали, що «на Кузьми й Дем’яна дорога санна». Якщо вже було холодно, то починалися перші дівочі вечорниці. Їх іще називали першою складкою, тому що всі дівчата складалися до спілки й приносили із собою харчі, найперше курей, «аби початок був добрий». Хлопці зазвичай приходили на вечорниці згодом, коли дівчата вже попораються з роботою. У молодіжних гуртах, як парубоцьких, так і дівоцьких, окрім ватажків («отамана» й «отаманші»), що вирішували всі питання в своїх громадах, були ще скарбники, які відали грошима й залагоджували те, що було пов’язано з витратами для гурту. Скарбницю поповнювали заробленим від колядування, вертепів тощо. Так, скажімо, у волочебний, або волочильний, понеділок після Великодня за звичаєм ходили від хати до хати й вітали зі святом, й усі гроші йшли до скарбниці молодіжних гуртів, так само як і тоді, коли «водили тополю» або поздоровляли з закінченням жнив.

Кожен гурт мав своє «право». Було мудро передбачено, щоб брати або сестри ходили до різних гуртів, аби запобігти ситуації, коли вони могли закохатися в одну й ту саму дівчину чи хлопця. Якщо за дівчиною не впадав жоден із гурту, вона могла запросити іншого хлопця, котрий мав прийти після того, як зійшлися всі. А от хлопець не міг запросити ту, що впала йому в око, до своєї громади й ішов до гурту, де була дівчина.

За винайняту хату розплачувалися не грошима, а полотном, рушниками, харчами. Часто на вечорницях дівчата виконували різну роботу – вишивали, мотали пряжу, сукали нитки, лущили кукурудзу чи квасолю тощо. Це до того ж давало їм змогу показати хлопцям своє вміння й працьовитість.