Харчі з добавками б’ють і по фігурі

Більшість українців на сніданок п’є не молоко, а коктейль з пальмової олії, сухого, або ще гірше - соєвого молока. Те саме і з маслом – корівки на етикетках часто маскують жирові продукти, присипані ароматизаторами, барвниками і консервантами. Продукти не натуральні, зате дешеві і довготривалі .

Виробник, кажуть науковці, йде назустріч споживачу, який не хоче платити більше. До того ж в Україні – дефіцит сировини. Селянам тримати корів невигідно: молоко в них закуповують по гривні за літр, дешевше, ніж вода зі свердловини. От виробники і вдаються до хитрощів, від яких згодом страждають покупці. Замість кефіру, що допомагає травленню, ми отримуємо молочний напІй і консервантами. Замість ковбаси – соєвий ізолят, борошно і часто небезпечні смакові добавки.

Ольга Якубчак, професор, доктор ветеринарних наук: «Накопичуються різні ксенобіотики, токсичні речовини, які не були токсичними в даному продукті, але з часом печінка не справляється все це накопичується в організмі і починаються проблеми з нирками, печінкою, з кишечником, що це? Це продукт який був якісний і безпечний в процесі споживання призвів не тільки до того що він неякісний але й небезпечний»

Харчі з добавками б’ють і по фігурі: магазинне м’ясо із вмороженою водою вдвічі програє за поживністю природній сировині. Борошно і крохмаль у ковбасах також не роблять людей стрункішими. Стандарти ГОСТ хитрощам виробників не перешкода, адже діють ще з радянських часів, коли про харчові добавки ніхто й не знав. А нині за рік людина з’їдає майже 5 кілограмів підсилювачів смаку і запаху. Серед них і небезпечні для астматиків Е-102, алергічні Е-110 та Е-211. Е-104 – може викликати гіперактивність у дітей, Е-122 – подразнення шкіри, Е-124 та Е-129 провокують рак. Запам’ятовувати слід не тільки небезпечну нумерацію, а й назви.

Алекс Ліссітса, президент українського клубу аграрного бізнесу, радник міністра аграрної політики України: «Коли ми вивчили, були таблиці на «Е» 220, 230, 240 – потім багато виробників перейшли на схему написання повної назви гліфасати чи інше, Бог знає шо, простий споживач якій знаходиться в магазині він не може зрозуміти що це таке»

Науковці пропонують уніфікувати назви і зробити законодавство суворішим. Цим уже зайнялся влада – в Україні розробляють мінімальні специфікації якості. З ними молочний коктейль під природне молоко вже не замаскується. Сумлінні ж виробники, не чекаючи нових порядків, сертифікують продукцію за світовими стандартами

Наталія Погожева, засновник асоціації «Клуб аграрного бізнесу»: «Є така всесвітня система координат безпечності продукції глобалгеп, яка охоплює 100 країн світу, зараз вже 15 господарств в країні є які працюють в цій системі координат. Це означає що вони можуть продаватися в супермаркетах провідних країн свту , бо ці супермаркети ніколи не куплять продукції яка є ризикована з точки зору безпеки»

Тим часом ми самі обираємо товар на поличках, і самі відповідаємо за власне здоров‘я. Науковці радять не купувати харчів дешевих і надто тривалого зберігання, а ще уважно читати етикетки. Якщо виробники відчують зменшення попиту - самі перейдуть на екологічну продукцію. Хоча поки мріяти про це зарано.