Кадрова ситуація, яка склалася у закладах охорони здоров'я, вимагає внесення коректив

Як зазначалося під час засідання Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради України, присвяченого актуальним питанням медичної освіти в Україні, нині у вищих навчальних закладах IV рівня акредитації навчається понад 66 тисяч студентів: 24412 студентів за державним замовленням; 28125 студентів вчиться в медичних університетах за контрактною формою навчання; 13575 студентів вчиться за заочною формою навчання (фармація).

Контингент студентів у вищих медичних навчальних закладах I-ІІ рівня акредитації становить 70460 осіб, із них за спеціальностями: медичні сестри - 28975; фельдшери - 20 495 осіб; акушерки - 5882 особи.

Свідченням престижності навчання у вищих медичних навчальних закладах є той факт, що у вищих медичних навчальних закладах МОЗ навчається 17410 іноземних громадян зі 104 країн світу - це третина усіх іноземців, які навчаються в Україні.

Свідченням поліпшення ситуації з доступністю медичної освіти є конкурсна ситуація по усіх напрямах (в цілому 8,1 особи на 1 бюджетне місце проти 4,8 в 2008 році) і суттєве збільшення кількості заяв в усі ВНЗ та на усі спеціальності (понад 34 тисячі), в тому числі і на умовах контракту (понад 18,6 тисяч), де конкурс досяг рівня 2,5 особи на місце.

До речі, МОЗ України, враховуючи особливості цьогорічного прийому звернулось до МОН України щодо внесення необхідних змін до правил прийому на 2010 рік, а саме: встановлення 25% квоти щодо прийому осіб пільгових категорій і зараховування їх за рейтингом сертифікатів.

Потребує також законодавчого врегулювання питання затвердження Міністерством юстиції опрацьованого МОЗ за дорученням Верховної Ради України Переліку медичних протипоказань для вступу до вищих навчальних закладів з усіх напрямів підготовки. Зазначений наказ не затверджується Мін'юстом з огляду на положення Конституції України, європейське законодавство тощо.

Проте, незважаючи на значну мережу закладів, кадрове забезпечення охорони здоров'я залишається одним із самих складних питань для галузі.

Тільки за рахунок природної плинності щорічно з практичної охорони здоров'я вибуває понад 5 тис. лікарів. Основним джерелом поповнення лікарських кадрів є випускники вищих медичних навчальних закладів.

Проте, їх кількість, - майже 4 тис. осіб щорічно, - не компенсує навіть природної плинності, незважаючи на практично 100% забезпечення випускників першим робочим місцем.

Реальний же дефіцит лікарів у закладах охорони здоров'я державної та комунальної форм власності становить приблизно 57 тисяч осіб, кількість вакантних посад лікарів перевищує 17,8 тисяч осіб, а медичних сестер - 16,5 тисяч осіб.

Як наслідок, рівень забезпечення практикуючими лікарями в Україні значно нижчий, ніж у країнах ЄС (26,7 на 10 тис. населення).

Визначені Міністерством економіки України на 2009 рік обсяги державного замовлення МОЗ на підготовку лікарів у 4000 осіб (на рівні минулого року) забезпечать лише покриття природних кадрових втрат та не зменшать зростання дефіциту лікарів.

Таким чином, кадрова ситуація, яка склалася у закладах охорони здоров'я, вимагає внесення коректив до плану державного замовлення, а саме - щорічний прийом на лікарські спеціальності на місця державного замовлення має складати не менше, як 6845 осіб.

Пропозиції з цього приводу вже подані до Мінекономіки, а Міністерство охорони здоров'я звернулося до керівництва Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради України підтримати це та інші клопотання перед Урядом. Крім іншого, йдеться про підтримку в частині фінансування університетської науки, встановлення необхідного співвідношення викладач-студент (інтерн), капітальних видатків, придбання навчальної літератури та необхідного лікувально-діагностичного обладнання.

Необхідно також передбачити виділення необхідної кількості коштів у проекті Державного бюджету України на 2010 рік для забезпечення виконання пріоритетних наукових розробок у вищих медичних навчальних закладах у сфері попередження серцево-судинних та онкологічних захворювань, епідемій ВІЛ/СНІДу та туберкульозу, охорони здоров'я матері та дитини, розробки нових ліків.

Видатки, передбачені МОЗ на виконання фундаментальних досліджень та прикладних розробок, на сьогодні включають тільки заробітну плату та мінімальну потребу у матеріалах.

Збільшення обсягів фінансування галузевої медичної науки мають сприяти підвищенню ефективності прикладних розробок, що виконуються в рамках державних цільових програм. Без цих складових розвиватись вищій медичній освіті вкрай важко, адже більшість видатків зі спецфонду йдуть на заробітну плату з нарахуваннями, оплату енергоносіїв, комунальні платежі тощо.

МОЗ підтримало пропозиції Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради України щодо поліпшення соціального захисту науковців, викладачів та аспірантів.