В Україні масово відмовляються від щеплень дітям

У Міністерстві охорони здоров’я України занепокоєні тим, що в окремих регіонах відсоток відмов від певних видів щеплень для дітей доходить до 40%. Про це йшлося сьогодні під час прес-конференції в МОЗ, присвяченій стану імунопрофілактики в Україні, повідомили УНІАН у прес-службі міністерства.

Як зазначалося на прес-конференції, згідно з наказом МОЗ України №48 від 3 лютого 2006 року ”Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів”, визначені десять інфекцій, проти яких щеплення в Україні є обов’язковими, а саме: проти туберкульозу, гепатиту В, дифтерії, кашлюка, правця, кору, паротиту, краснухи, поліомієліту та гемофільної інфекції.

Усі вакцини, які включені до національного календаря профілактичних щеплень, закуповуються централізовано за кошти Державного бюджету. Основу закупівлі вакцин становлять імунопрепарати іноземного виробництва, оскільки українських аналогів цих вакцин немає. На сьогодні щеплення однієї дитини віком до року коштує державі 790,9 грн.

В межах визначеного Мінфіном фінансування на 2009 рік на закупівлю імунопрепаратів Міністерством охорони здоров`я закуплено 14 вакцин на загальну суму 237 млн. 547 тис. 139,22 гривень.

“Аналізуючи процент охоплення щепленнями дітей першого року життя за перше півріччя 2009 року в цілому по Україні, який по різних інфекціях становить від 29,9% (проти гепатиту В) до 49,6% (проти туберкульозу), можна констатувати, що він нижчий минулорічних показників. Також необхідно відзначити, що по окремих регіонах відсоток відмов від певних видів щеплень доходить до 40%”, - повідомляє прес-служба міністерства.

При цьому в МОЗ зауважують, що в результаті відмови від щеплень витрати держави зростають. Їх можна розділити на три основні напрямки: витрати на лікування у дітей інфекційних хвороб, які можна було запобігти щепленнями; витрати на дітей, які отримали інвалідність внаслідок перенесеного інфекційного захворювання (часто пожиттєві); витрати на боротьбу з розповсюдженням інфекційних хвороб в країні внаслідок масового їх поширення (протиепідемічні заходи).