В Україні пільги, виплати на дитину, відпустки по догляду за дітьми є більшими, ніж в середньому в Європі

Конференція Ради Європи "Державна політика щодо підтримки прагнення мати дітей: соціальні, економічні та особистісні фактори" відбулася на минулому тижні у Відні (Австрія). Участь у конференції взяли міністри, відповідальні за питання сім'ї урядовці з країн-членів Ради Європи. Це вже 29 такий захід починаючи з 1950 року.

Україну на конференції представляла заступник Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту Тетяна Кондратюк.

Питання, які обговорювалися на конференції, торкалися способів виходу з демографічної кризи, створення умов для балансу між роботою та сім’єю, представлення успішних практик підтримки сім’ї в різних державах.

В наш час падіння рівня народжуваності одночасно зі зростанням кількості бездітних пар є проблемою майже в усіх європейських країнах. Причини таких явищ часто не є добровільними, оскільки, як свідчать останні опитування, молоді європейці хотіли б мати більше дітей, ніж вони насправді мають. У звіті, підготовленому Радою Європи, підсумовувалось, що у молодому віці більшість опитаних європейців зазначає, що бажає мати принаймні 2-3 дітей, але з часом їхнє бажання не співпадає з реальністю - родини з різних причин найчастіше мають 1 дитину.

Кожна європейська країна має систему підтримки родини. Це, зокрема, кошти по виплаті на дитину до 18 років, збільшення коштів при виплаті на другу та третю дитину, обов’язкові відпустки по догляду за дитиною, відпустки та лікарняні тощо. Як зазначила на Конференції Тетяна Кондратюк, Україна входить до країн, де пільги, виплати на дитину, відпустки по догляду за дітьми є більшими, ніж в середньому в Європі.

Водночас наша держава тільки розпочала процес подолання демографічної кризи. Характерною тенденцією сучасної Європи і, зокрема, України є збільшення кількості незареєстрованих шлюбів, що не кращим чином позначається на соціально-правовому захисті сімей, утвердженні системи сімейних цінностей, захисті дітей. Поряд з тим, заступник Міністра розповіла про успішні приклади роботи української влади з підтримки родини, кардинальні зміни у політиці усиновлення та створення сімей для дітей-сиріт. Зокрема, близько 18 тисяч українських жінок, які народили і виховали більше п’яти дітей, носять сьогодні почесне звання «Мати-героїня» і отримують одно разову винагороду в розмірі близько 650 євро. З 2006 року розпочався процес реформування системи усиновлення і піклування, активно розвивається система соціальної підтримки національного усиновлювача. З 1 січня 2009 року родині, яка усиновила дитину, надається така ж допомога, як і при народженні першої дитини (близько 1200 євро), а один із усиновлювачів отримав право на додаткову оплачувану відпустку (56 календарних днів). Активно працює “Школа татусів”, спрямована на розвиток свідомого батьківства серед молодих та потенційних татусів тощо.

На Конференції були представлені кращі напрацювання в сфері підтримки родини та найістотніші чинники впливу на становище сучасних сімей.

На думку представника з Нідерландів, сьогодні необхідно запроваджувати програми підтримки родин, в яких розпочинається процес розлучення, у таких родинах дуже страждають діти. У Нідерландах вже створені програми підтримки дітей для таких сімей.

Міністр у справах сім’ї з Естонії демонстрував приклади створення програм для об’єднання поколінь, а Міністр з питань сім’ї Данії наголошувала на тому, що бізнес повинен бути зацікавленим у тому, щоб людина мала повноцінну родину і витрачала на неї достатньо часу, натомість сьогодні бізнес-структури хочуть використовувати все більше і більше часу своїх працівників для роботи в ущерб родині.

Голови делегацій з Австрії та Німеччини зупинились на темах захисту родини від негативного впливу телебачення, вулиці, інтернету, наголошували на необхідності проводження більше часу в сім’ї.

Учасникам конференції також були представлені результати комплексного анкетування, проведеного Радою Європи в 40 країнах, під час якого зібрані дані щодо сімейної політики та підготовлено порівняльний аналіз становища в 40-а країнах-членах Ради Європи.