Щавель. За та проти
- Автор
- Дата публикации
У ці весняні дні що найчастіше ми готуємо на перше? Звичайно, зелений борщ! Ще здавна повелося: коли закінчувалися запаси свіжої капусти, наставала пора зеленого, або щавлевого, борщу. Крім того, листя використовували як смачну начинку для вареників та пирогів.
Люди звернули увагу на щавель кислий тому, що помітили його позитивний вплив на організм. Після вживання страв зі щавлем зникають весняна сонливість та швидка втомлюваність, повняться сили, відчувається бадьорість. Це закономірно, адже листя містить багатий набір вітамінів (С, В1, В2, К, РР, каротин), низку органічних кислот, багато мінеральних солей, серед яких чи не найважливіші залізо і калій, є білки та інші сполуки.
Щавель зміцнює капіляри, має антисклеротичні та протизапальні властивості, містить специфічні речовини, завдяки чому поліпшує діяльність печінки і жовчного міхура. Крім того, посилюючи перистальтику, щавель сприяє швидшому проходженню їжі травним трактом. Це важливо для людей, які страждають від закрепів.
Проте не всі добре почуваються після страв зі щавлем. Зокрема те, що щавель збуджує кишково-шлунковий тракт, спричиняє больову реакцію у хворих на ентероколіт, гастрит, виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки. Щавлева кислота (у молодому листі її значно менше, ніж у старому) може спричинити порушення сольового обміну та загострити хвороби нирок. Тому людям зі схильністю до нирково- та жовчокам’яної хвороби або з порушенням сольового обміну (подагра, артрит) щавель протипоказаний. Сезоном щавлю вважається час від весни до серпня. Та дієтологи радять перестати вживати цю рослину з липня, оскільки вона грубшає і в ній накопичується велика кількість щавлевої кислоти. Шкідливий вплив цієї кислоти можна дещо нейтралізувати молоком.