На Закарпатті діти тікають з домівок
- Автор
- Дата публикации
Хоч гасло “Діти – наше майбутнє” не втратило своєї актуальності, та ситуація з дитячою безпритульністю й жебрацтвом залишається злободенною. Втім, осторонь не стоять правоохоронці, котрі час від часу проводять різноманітні профілактичні рейди, відпрацювання щодо запобігання підлітковій злочинності.
Наприкінці листопада працівники кримінальної міліції у справах неповнолітніх УМВС та інших зацікавлених служб місцевих органів влади взяли участь у Всеукраїнському рейді, спрямованому на вилучення з вулиці й розміщення у закладах соціальної реабілітації бездоглядних і безпритульних дітей. Під час цієї акції мукачівські міліціонери на одній з міських вулиць затримали 12-річного Василя з смт Королево Виноградівського району, котрий займався жебракуванням. Після профілактичної бесіди малого бродягу відправили у дитячий притулок, що у Батєві на Берегівщині, оскільки Василько не виявив жодного бажання повертатися до батьків. Вовевидь, життя хлопчика було не мед, якщо він втік з дому і став жебракувати.
Таких чи подібних випадків останнім часом не бракує. Як розповіли працівники відділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх УМВС, переважну більшість затриманих малих бродяг та жебраків становлять ромські діти, батьки котрих часто-густо навіть не цікавляться, куди поділися їхні чада.
Найбільше малих жебраків концентрується у прикордонних містах Тячево і Чоп, де, за словами затриманих дітей, можна непогано заробити. Зрештою, не виключено, що, крім жебракування, недоростки займаються й різного роду злочинами - крадіжками, пограбунками. Під час відпрацювання, наприклад, в одного із затриманих хлопчаків оперативники виявили... півтисячі доларів (!) у різній валюті.
У ході акції за скоєння бродяжництва і жебракування правоохоронці затримали й доставили у заклади соціальної реабілітації 52 дітей, 40 з яких - за бродяжництво, 12 – за жебракування. Крім того, задокументовано два факти втягнення дорослими неповнолітніх у жебрацтво. Всі затримані діти з неблагополучних сімей.
Прикро й те, що у такі важкі часи при живих батьках, котрі знаходяться у постійних пошуках оковитої, діти фактично залишилися сиротами, покинутими напризволяще. А що добре може дати дитині вулиця з її вовчими законами?
...Вісім годин міліцейського рейду минули, а проблема дитячої безпритульності залишається. Адже силами одних правоохоронців її не вирішити. Вихованням повинні зайнятися, насамперед, ті, хто називається їх батьками. А спонукати до цього повинна держава.
Як повідомила відповідальний співробітник ВКМСН УМВС Евеліна Гарновдій, подібні відпрацювання проводитимуться й надалі. Міліція не опускає руки, сподіваючись при вирішенні цієї проблеми на суттєву допомогу з боку сім’ї, школи, громадських організацій і, звісно, держави.