B умовах світової кризи якість, безпека та доступність медичної допомоги - основнa мета системи охорони здоров'я

У приміщенні Національного медичного університету імені О.О. Богомольця відбулася колегія Міністерства охорони здоров’я України, присвячена результатам діяльності медичної галузі у 2008 році. До участі в ній були запрошені керівники всіх обласних управлінь охорони здоров’я, міст Києва і Севастополя, Міністерство охорони здоров’я АР Крим, керівники вищих медичних навчальних закладів, профспілкові лідери, представники медичних асоціацій, головні позаштатні спеціалісти МОЗ України та ін.

Близько 470 учасників Колегії мали нагоду не лише почути звіти заступників міністра охорони здоров’я по всіх напрямках діяльності галузі, а й виступи Секретаря РНБО України Раїси Богатирьової, заступника Генерального прокурора України Тетяни Корнякової. Серед гостей Колегії були екс-міністр охорони здоров’я Микола Поліщук, народний депутат України В’ячеслав Передерій.

Привітавши представників найгуманнішої професії, Секретар РНБО України Раїса Богатирьова, зокрема, наголосила, що, після ретельного аналізу роботи у 2008 році, особливу увагу медичної спільноти необхідно звернути на питанні функціонування системи охорони здоров’я в період економічної кризи. Недостатнє фінансування галузі, на її думку, може призвести до погіршення якості надання медичних послуг на місцях, а зменшення доходів громадян - до відмов звертатися до лікаря через неспроможність купити ліки. Наслідком таких тенденцій стане загальне погіршення стану здоров’я українців. Аби цього не сталося, вважає Раїса Богатирьова, всі зусилля слід спрямувати на пошук додаткових можливостей забезпечення галузі охорони здоров’я як матеріальними, так і кадровими ресурсами. Ця теза повністю співпадає з позицією Міністра охорони здоров’я України Василя Князевича, який наголосив: “Галузь охорони здоров’я працює в надзвичайно важких умовах. Незважаючи на постійне підвищення фінансування з боку держави, галузь відчуває нестачу грошей через їх розпорошеність по різним відомствам та через високий відсоток їх нераціонального використання, через невідповідність функціонально-організаційної системи надання медичної допомоги населенню на всіх рівнях. На сьогодні Міністерство охорони здоров’я розробляє комплексну програму структурних перетворень системи охорони здоров’я на всіх її рівнях, із змінами механізмів фінансування, зацікавленості медичних працівників в якісній медичній допомозі з впровадженням як медично, так і фінансово ефективних сучасних організаційних та управлінських технологій”. Для цього, вважає Міністр, необхідно здійснити наступні кроки:

Крок перший – усунути фрагментацію ресурсів системи охорони здоров’я та поліпшити їх об’єднання на місцевому рівні.

Для цього потрібно об’єднати бюджетні кошти сільської медицини на рівні районного бюджету на договірній основі шляхом прийняття відповідних рішень місцевих рад.

На центральному рівні – розробити та прийняти постанову Кабінету Міністрів України з рекомендаціями органам місцевого самоврядування приймати відповідні рішення, яка має стати “політичним сигналом” до запровадження цих змін.

Крок другий – розмежувати функції платника та постачальників медичних послуг шляхом:

а) запровадження державних закупівель медичних послуг для забезпечення населення безоплатною медичною допомогою на основі договорів;

б) створення у структурі районних держадміністрацій низки районів різних областей відділів охорони здоров’я, що виконують роль платника та контролера якості медичних послуг

Реалізація цього завдання потребує:

розробки та затвердження типових (примірних) договорів про державну закупівлю різних типів медичних послуг (послуги первинної, вторинної допомоги тощо), які спільно необхідно розробити з Міністерством економіки України;

затвердження примірного штатного розкладу районних відділів охорони здоров’я ;

забезпечення додаткового фінансування, необхідного для утримання районних відділів охорони здоров’я, в межах функції “Державне управління” – це спільне завдання з Міністерством фінансів України.

Крок третій – розмежувати послуги первинної, вторинної та третинної медичної допомоги з підвищенням ролі первинної медико-санітарної допомоги у системі охорони здоров’я.

Механізм реалізації – створення окремих постачальників послуг первинної та вторинної медичної допомоги шляхом повного адміністративного чи функціонального їх розмежування та забезпечення окремого фінансування. Реалізація цього завдання потребує:

забезпечення чіткого й такого, що відповідає кращим світовим законодавчим практикам, визначення первинної, вторинної та третинної медичної допомоги;

внесення відповідних змін до функціональної класифікації видатків бюджету (спільне завдання МОЗ та Міністерства фінансів України);

запровадження чіткої та прозорої системи направлень та наступництва між рівнями первинної, вторинної та третинної медичної допомоги;

прискорення підготовки необхідної кількості лікарів загальної практики (сімейних лікарів) за програмами, що враховують кращий світовий досвід;

створення умов, що мотивують фахівців до роботи у ланці первинної медичної допомоги (спільне завдання МОЗ та Міністерства фінансів України).

Крок четвертий – реструктуризація лікарень з метою підвищення їх самостійності та формування мотивацій до якісної та ефективної діяльності шляхом зміни господарсько-правового статусу лікарень – бюджетних установ шляхом їх реорганізації в комунальні некомерційні підприємства.

В перспективі реалізація цього кроку потребуватиме:

розробки і затвердження типового (примірного) статуту медичного закладу із статусом державного (комунального) некомерційного підприємства

надання Міністерством фінансів та Державною податковою адміністрацією України відповідних офіційних роз’яснень, обов’язкових для використання місцевими фінансовими та податковими органами;

“Політичний сигнал” у вигляді постанови Кабінету Міністрів України з рекомендаціями органам місцевого самоврядування приймати відповідні рішення.

Крок п’ятий – запровадити нові, орієнтовані на результати та створення мотивацій, методи оплати діяльності постачальників медичних послуг шляхом:

запровадження фінансування пілотних лікарень із статусом комунальних некомерційних підприємств, що працюють на основі договорів про державні закупівлі медичних послуг, за методом “глобального бюджету”;

запровадження фінансування оплати лікарів загальної практики (сімейних лікарів) за методом оплати з розрахунку на одну особу, згідно зі списками пацієнтів кожного сімейного лікаря –

В перспективі реалізація цього кроку потребуватиме:

розробки і направлення (спільно з Міністерством фінансів України) відповідних методичних рекомендацій щодо запровадження різних орієнтованих на результати методів оплати діяльності постачальників медичних послуг;

підготовка і прийняття постанови Кабінету Міністрів України з рекомендаціями органам місцевого самоврядування приймати відповідні рішення як “політичний сигнал” Уряду України.

Крок шостий – оптимізація мережі закладів вторинної медичної допомоги шляхом:

- обговорення можливостей створення міжтериторіальних комунальних некомерційних господарських об’єднань лікарень на основі відповідних положень Господарського кодексу України (є певні напрацювання у вигляді можливого проекту статуту такого об’єднання);

- передачі майнових комплексів закладів первинної медичної допомоги у спільну комунальну власність територіальних громад районів та прийняття рішень про використання цих майнових комплексів для створення районних центрів первинної медичної допомоги (є приклади відповідних рішень місцевих рад з пілотних районів).

На найближчу перспективу реалізація цього кроку потребуватиме:

розробки і затвердження типового (примірного) статуту міжтериторіального комунального некомерційного господарського об’єднання лікарень

підготовка і прийняття постанови Кабінету Міністрів України з рекомендаціями органам місцевого самоврядування приймати відповідні рішення на основі підтверджених кращими міжнародними практиками критеріїв доказового управління як “політичний сигнал” щодо забезпечення проведення реформ

вдосконалення чинної в Україні класифікації лікарень згідно з підходами, підтвердженими кращими міжнародними практиками .

Крок сьомий – забезпечити підготовку достатньої кількості управлінських кадрів нової якості шляхом:

– впровадження відпрацьованих навчальних програм професійної підготовки адміністраторів охорони здоров’я та менеджерів медичних закладів;

впровадження нових кваліфікаційних вимог до осіб, які займають або претендують на посади адміністраторів системи охорони здоров’я та менеджерів медичних закладів (є проекти відповідних документів).

В найближчій перспективі необхідно офіційно затвердити та запровадити нові навчальні програми професійної підготовки адміністраторів охорони здоров’я та менеджерів медичних закладів та нових кваліфікаційних вимог до осіб, які займають або претендують на посади адміністраторів системи охорони здоров’я та менеджерів медичних закладів.

Крок восьмий – проведення широкомасштабної публічної освітньо-роз’яснювальної кампанії щодо необхідності реалізації та значення усіх вище вказаних кроків реформи системи охорони здоров’я шляхом запровадження практики проведення регіональних прес-клубів для роз’яснення представникам мас-медіа основних кроків реформи системи охорони здоров’я, їх практичного значення та необхідності. Для цього необхідно прийняти спеціальне урядове рішення щодо сприяння відповідній освітньо-роз’яснювальній кампанії в масштабах всієї держави.

“На сучасному етапі розвитку системи охорони здоров’я в умовах світової кризи якість, безпека та доступність медичної допомоги вважається основною цільовою функцією, і водночас критерієм діяльності системи охорони здоров'я від нижньої її ланки – лікувально-профілактичного закладу, до верхньої – Міністерства охорони здоров'я України. Забезпечення якості при наданні медичної допомоги у більшості країн розглядається як основа національної політики в сфері охорони здоров’я. Тому хочу наголосити, що 2009 рік рішенням нашої колегії має бути проголошений роком якості надання медичних послуг в охороні здоров’я України”, - підсумував Міністр охорони здоров’я України Василь Князевич.