Bирішення питань пов’язаних з безпліддям

Під егідою Міністерства охорони здоров’я України в Донецьку на базі відділення діагностики та лікування безплідного шлюбу Донецького державного регіонального центру охорони материнства і дитинства відбулася робоча нарада з питань репродуктивної медицини, організована спільно з Українським державним інститутом репродуктології (УДІР) та Українською асоціацією репродуктивної медицини (УАРМ). В нараді взяли участь провідні фахівці України з питань репродуктивної медицини, головні спеціалісти з акушерства та гінекології регіональних управлінь, керівники приватних клінік (загалом в Україні функціонує 28 клінік), які займаються лікуванням безпліддя, члени президії УАРМ.

На нараді розглядалися перспективи розвитку допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) в Україні, проведення моніторингу ефективності ДРТ в лікуванні безпліддя та звітність закладів охорони здоров’я за методикками ДРТ незалежно від форми власності, а також впровадження в роботу закладів охорони здоров’я наказу МОЗ України №711 від 23.12.2008 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій».

В умовах демографічної кризи в Україні роль репродуктивного здоров'я як передумови і чинника народжуваності значно зростає. На рівні сім'ї поліпшення репродуктивного здоров'я зменшує чисельність трагедій безпліддя чи появи небажаної вагітності, які часто виливаються в сімейні конфлікти, що ведуть до дестабілізації шлюбно-сімейних відносин і розлучень.

Безпліддя є однією із серйозних проблем репродуктивного здоров’я населення. За даними державних статистичних звітів в Україні у 2007 році було зареєстровано 42097 (3,4 на 1000 жінок фертильного віку) випадків жіночого безпліддя (82,7% серед усіх випадків жіночого і чоловічого безпліддя) і 8822 випадків чоловічого безпліддя (відповідно у структурі – 17,3%).

За оціночними даними в Україні спостерігається біля 1 млн. безплідних подружніх пар, що розглядається як прямі репродуктивні втрати, оскільки за умови сучасного показника дітородної активності (1,2 на одну жінку), щорічно втрачається біля 1,2 млн. бажаних ненароджених дітей, тобто вирішення проблеми безпліддя є важливим резервом для поліпшення демографічної ситуації в країні. За оцінками обстеження репродуктивного здоров’я жінок України, проведеного ще у 1999 р. (Reproductive Health Survey), безплідні жінки становлять 6,8% жінок дітородного віку. При екстраполяції результатів обстеження – воно становить 868 тис. безплідних пар. Близько 20% сімей є безплідними і кількість їх з кожним роком зростає.

За даними ВООЗ 15%-вий рівень безпліддя в країні є критичним і має державне значення, оскільки веде до погіршення демографічних показників в регіоні.

Біля 20% хворих з безпліддям потребують лікування із застосуванням методів допоміжних репродуктивних технологій. Допоміжні репродуктивні технології (ДРТ) - спеціальні лікувальні програми лікування безпліддя, при яких запліднення здійснюється в умовах in vitro за допомогою лікувальних маніпуляцій з репродуктивними клітинами.

У 2006 році було розпочато 5416 лікувальних циклів (стимульованих або нестимульованих), протягом яких передбачалося проведення лікування неплідності методами допоміжних репродуктивних технологій, і моніторинг росту фолікулів. Усього, починаючи з 1999 року, було розпочато 21947 лікувальних циклів. Слід відзначити, що до останнього часу публікувалися лише узагальнені дані за усіма закладами, що займаються лікуванням неплідності методами допоміжних репродуктивних технологій.

У структурі розпочатих циклів перевагу мають IVF (запліднення сперматозоїдами шляхом інсемінації) і ICSI (інтраплазматичне введення сперматозоїда) цикли, потім - цикли з перенесенням кріоконсервованих ембріонів.

Кількості розпочатих лікувальних циклів, які закінчилися клінічною вагітністю, щорічно збільшується (33,53 на 100 розпочатих лікувальних циклів у 2006 році проти 21,9 у 1999 році). Але, нажаль, інформація щодо кінцевих результатів всіх проведених циклів 100-відсотково не надається.

Звертає на себе увагу кількість лікувальних циклів, кінцеві результати яких невідомі. Їх кількість щорічно має нестабільний характер і залежить від бажання чи небажання жінки повідомити лікувальні заклади про результат отриманого лікування.

На нараді в Донецьку відзначалося, що єдиний підхід до звітності та впровадження моніторингу результатів лікування дасть можливість знайти шляхи вирішення багатьох питань, пов’язаних з безпліддям.

Фахівці відзначають, що показником якості роботи центрів в європейських країнах є факт їх участі в Національному Реєстрі. Відмова від участі в Національному реєстрі європейських країн автоматично призводить до закриття цих центрів, оскільки причиною відмови можуть бути лише дуже низькі результати. Тож вітчизняні лікарі вважають за доцільне взяти на озброєння досвід європейськи колег в Україні.