Світовий досвід імунізації

Прес-служба МОЗ України започатковує рубрику “Імунізація: світовий досвід”, присвячену темі, до якої прикута увага суспільства протягом тривалого часу – проблемі щеплень.

Розпочинає рубрику публікація про світові стандарти імунізації:

Огляд схем імунізації в країнах Європейського Союзу

На теперішній час інфекційні хвороби посідають одне з провідних місць серед захворюваності та смертності населення. Найкращий шлях зниження захворюваності на інфекції, для яких існують засоби специфічної профілактики - це досягнення високого рівня специфічного популяційного імунітету завдяки використанню високоякісних вакцин. Вакцини є препаратами, які отримують з ослаблених або інактивованих збудників інфекційних хвороб, а також з їх окремих фрагментів. Щорічно вакцини рятують життя 3 млн. дітей. При використанні нових вакцин, які планується впровадити в найближчі 5-15 років, буде можливо запобігти загибелі 8 млн. дітей щорічно. Кількість інфекцій, проти яких вдається створити вакцини, постійно росте. За період з 1960р. по 2004р. вона збільшилася в 2 рази. На стадіях експериментальної розробки і клінічних випробувань знаходяться вакцини, спрямовані на профілактику понад 60 видів інфекційних хвороб. Використання сучасних вакцин має дуже невеликий ризик можливих ускладнень, але при цьому приносить значні вигоди як окремій людині, так і суспільству в цілому. Витрати на вакцинацію приблизно в 10 разів менше, ніж витрати на лікування.

Великим досягненням сучасної вакцинології є створення комбінованих вакцин, що дозволяє зменшити вартість вакцинації і збільшити охоплення населення щепленнями. Лише за останні 5 років почали використовуватись біля десятка нових комбінованих вакцин. Деякі із запропонованих комбінованих вакцин забезпечують розвиток імунітету одночасно до 5-6 інфекцій.

Вимоги до вакцин є більш суворими, ніж для інших лікарських препаратів. Це пов‘язано з тим, що більшість з них вводиться немовлятам протягом першого року життя. Виробництво і тестування нових вакцин має високу вартість (до декількох сотень мільйонів доларів на кожен продукт) та потребує сотні унікальних спеціалістів: лікарів, мікробіологів, хіміків, інженерів тощо. Якщо врахувати, що прибутковість виробництва імунобіологічних препаратів набагато менша, ніж, наприклад, антибіотиків, то потрібно бути вдячними кожному існуючому виробнику вакцин. Крім того, суспільство чекає від вакцин наступного покоління повного виключення ризику для життя людини як щодо розвитку поствакцинальних захворювань, так і можливості захворіти на певну інфекційну хворобу, проти якої зроблено щеплення, навіть через тривалий час. У той же час саме виробництво вакцин являє приклад найбільш раціонального застосування обмежених ресурсів кожної країни. Найбільшими регіональними ринками вакцин в Європі продовжують залишатися німецький, англійський і французький. Але динаміка їх розвитку останні п¢ ять років відрізняється. Ріст ринку відбувається, в основному, за рахунок появи нових препаратів. У всіх країнах значне місце займають дитячі вакцини, але, знов таки, у кожній країні він має свої особливості. Спільним є те, що самий великий обсяг припадає на вакцини проти дифтерії, правця та поліомієліту - 95% дітей щеплені від цих хвороб. Кількість вакцинацій дітей комбінованою вакциною проти кору, паротиту та краснухи є трохи нижчою та становить від 70-90%. У Франції дитячі вакцини складають половину, в Великобританії – 1/3, а в Німеччині близько 1/5 від об¢ єму відповідного фармринку. В Україні ця цифра дорівнює близько 1/10.

ВООЗ знову і знову підкреслює необхідність використання існуючих вакцин для профілактики захворюваності у дітей. Регіональне Європейське бюро ВООЗ регулярно проводить наради з програм імунізації для національних експертів всіх країн Європейського Союзу (ЄС). Кожна країна розробляє національні схеми імунізації відповідно до існуючої епідемічної ситуації та появи на ринку нових вакцин.