Комплекс негативних чинників, які впливають на стан фізичного здоров’я підлітків, та шляхи вирішення проблеми

Днями відбулося спільне засідання колегій Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, та Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту щодо питання поліпшення фізичного виховання учнівської та студентської молоді у навчальних закладах України. Нагальність такого зібрання зумовлена трагічними випадками смерті підлітків під час занять фізкультури.

За дорученням Міністерства охорони здоров'я управліннями охорони здоров'я з залученням управлінь освіти були проведені службові розслідування випадків смерті. За попередніми результатами в усіх чотирьох фактах медична допомога дітям надавалась у відповідності з нормативними документами МОЗ. На жаль, у випадку смерті підлітка у Луцькому технічному коледжі не були виконані рекомендації медиків щодо визначеної групи для занять фізкультурою.

Міністерство охорони здоров'я вважає, що трагічні випадки в школах зумовлені комплексом негативних чинників.

Один з головних чинників, - відсутність інформації про реальний стан здоров'я дітей. В першу чергу це стосується дітей шкільного віку (7-14 років). Підставою для такого висновку є зростання за останні 5 років показників їх захворюваності та поширеності хвороб на 8,5%. Особливу стурбованість викликає зростання поширеності серед цієї категорії дітей тяжких захворювань, які мають хронічний перебіг, призводять до інвалідності та смертності. Так, поширеність новоутворень зросла на 20%. Більш ніж на 8% зросла поширеність хвороб органів травлення, кістково-м'язової та сечостатевої системи - на 7,6%, зросла поширеність хвороб нервової системи - на 4,5%.

Ще більш загрозлива ситуація зі здоров'ям підлітків. Поширеність хвороб серед цієї вікової категорії за останні 5 років зросла на 15%, в тому числі новоутворень на 26%, крові та кровотворних органів - на 25%, хвороб системи кровообігу - на 18%.

Аналізуючи причини такої негативної динаміки показників стану здоров'я дітей та молоді в Україні, не можна ігнорувати спосіб життя, який у структурі чинників впливу на формування стану здоров'я складає 50%. Про наявність надзвичайно складних проблем стосовно способу життя учнівської та студентської молоді свідчать дані соціологічного опитування, проведеного українським інститутом соціальних досліджень ім. Олександра Яременка в межах міжнародного проекту Всесвітньої організації охорони здоров'я “Здоров'я та поведінкові орієнтації учнівської молоді”.

Результати опитування свідчать:

Вживання алкоголю, наркотиків та тютюнопаління.

Серед опитаних учнів віком 15-16 років 25% вживали алкоголь раніше 13 років, а серед тих, кому 11-12 років, мали спробу алкоголю 40%. Були п'яними хоч раз в житті - 20% шестикласників. 20-25% юнаків різного віку і різних закладів вперше закурювали в 11 років або раніше, а серед дівчат 25-40% вперше закурювали у 14-15 років. Наркотики вживали - 8-26% серед 13-16 річних учнів та студентів.

Харчування

Добовий режим харчування був близьким до рекомендованих лише у 35-45% опитаних. 10-35% не вживали овочів і фруктів або їли ці продукти 1 раз на тиждень.

Фізична активність

Близько половини опитаних практикували фізичну активність лише півгодини або годину на тиждень. 75% на перегляд телепередач витрачали щодня в будні 1-4 години, а 65-90% проводили за комп'ютером 0,5-3 години.

Роль сім'ї

Близько 60% батьків та 40% матерів знають мало або зовсім не знають як проводить дитина час після занять та ввечері.

Без залучення сім'ї до формування та збереження здоров'я дитини на основі єдиних підходів усіх відомств, причетних до цього, подолання проблеми неможливе.

У Міністерстві охорони здоров’я вважають: розробка нормативів фізичного навантаження на уроках фізкультури повинна ґрунтуватись перш за все на показниках здоров'я дітей та можливостях дитячого організму їх виконати. Наукові дослідження, проведені Інститутом педіатрії, акушерства та гінекології АМН України та Сумським педагогічним університетом показали, що рівень фізичної працездатності та адаптаційних можливостей організму дитини не завжди відповідає чинним нормативам фізичної підготовленості на уроках фізкультури. За даними цих досліджень, лише 30% дітей можуть виконати нормативи без ризику для здоров'я. Лише у 18-24% дітей процеси відновлення функціонального стану організму після виконання нормативів відбуваються сприятливо. Це дані серед дітей, які визнані здоровими і на мають ніяких діагнозів. Вчені прийшли до висновку, що діти шкільного віку мають незадовільну функціональну пристосованість до фізичних навантажень при недостатній тренованості та низькому рівні функціонального резерву серця.

Така ситуація вкрай небезпечна і потребує невідкладного вирішення щодо перегляду нормативів фізичного навантаження під час уроків фізкультури та системи розподілу дітей на групи для занять фізкультурою з урахуванням адаптаційних можливостей кожної дитини.

МОЗ України створено робочу групу, якою розробляється новий порядок проведення обов'язкових медичних оглядів дітей, що ґрунтується на вимогах доказової медицини та орієнтований на сім'ю, позитивні зміни щодо забезпечення здорового способу життя.

Медики б’ють на сполох і через інші чинники сьогодення. Мова йде про порушення гігієнічних вимог до організації режиму дня учня, а саме: значне перевищення нормативного часу для приготування домашніх завдань, зменшення часу або і взагалі його відсутність для рухової активності та перебування на свіжому повітрі, зменшення тривалості нічного сну. Для більшості дітей уроки фізкультури є єдиним фізичним навантаженням і тому врахування їх стану здоров'я, фізичного розвитку та фізичних можливостей є важливою складовою медико-педагогічного контролю.

Болючою є проблема незадовільного кадрового забезпечення медичними працівниками навчальних закладів. В Україні дефіцит лікарів-педіатрів складає більше 3,5 тисяч. Штатними нормативами на 2,5 тисячі учнів передбачено 1 посада лікаря, а посада медичної сестри - на 750 учнів. Навіть при стовідсотковій забезпеченості, виконати функції, покладені на медичних працівників у навчальних закладах, неможливо.

Нинішня система потребує реорганізації і Міністерство охорони здоров'я запланувало проведення ситуаційного аналізу шкільної медицини разом з Всесвітньою організацією охорони здоров'я, на основі якого буде розроблено план реорганізації з урахуванням пропозицій міжнародних експертів.

“Фізичне виховання є важливою складовою процесу повноцінного розвитку дитини, її виховання, дієвий засіб профілактики захворювань, - вважає міністр охорони здоров’я України Василь Князевич, - разом з тим, завдання всіх профільних міністерств зробити заняття фізкультурою перш за все безпечними для дитини”.

Протягом тижня представники міністерств, які брали участь у розширеній колегії, внесуть зміни та доповнення в проект рішення, яке дозволить перейти до реформування фізичного виховання у навчальних закладах.